PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2015.1(61):87–94;doi10.15574/PP.2015.61.87

Ефективність аліментарно-медикаментозної корекції лікування запальних захворювань кишечнику в дітей раннього віку

Марушко Р. В., Шадрін О. Г., Марушко К. Р.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Актуальним є підвищення ефективності лікування хронічних запальних захворювань кишечнику в дітей раннього віку на принципах безпеки терапевтичних заходів та впливу на основні патогенетичні механізми, які беруть участь у формуванні патології товстого кишечнику.

Мета — оцінити ефективність аліментарно-медикаментозної корекції лікування хронічного неспецифічного невиразкового коліту в дітей раннього віку з використанням продуктів функціонального харчування (про-, пребіотиків, омега-3 довголанцюгових поліненасичених жирних кислот, L-карнітіну), гепатопротекторів та оптимізації харчування.

Пацієнти та методи. Обстежено 114 дітей раннього віку (від 9 міс. до 3 років життя) з хронічним неспецифічним невиразковим колітом. Вивчено ефективність аліментарно-медикаментозної корекції (про-, пребіотиками, омега-3 довголанцюговими поліненасиченими жирними кислотами, – L-карнітіном), гепатопротекторів і лікувального харчування в терапії захворювання на підставі даних загальноклінічних і лабораторних досліджень, тому числі бактеріологічних та імунологічних (TNFa в сироватці крові, SIgA в копрофільтратах). Використано індекс активності хронічного неспецифічного невиразкового коліту та індекс ендоскопічних змін слизової кишечнику в динаміці лікування дітей раннього віку.

Результати. Показано, що використання таких продуктів функціонального харчування, як мультипробіотики, пребіотики, омега-3 поліненасичені жирні кислоти та провітаміни цитоенергетичної дії, гепатопотектори, а також лікувального харчування в комплексній терапії хронічних колітів у дітей раннього віку сприяє значному поліпшенню результатів лікування захворювання, більш швидким темпам усунення основних проявів захворювання, збільшенню кількості відмінних результатів лікування до 80,4% проти 55,2%, зменшенню частоти рецидивів.

Висновки. Результати дослідження дають змогу рекомендувати використання аліментарно-медикаментозної корекції із застосуванням продуктів функціонального харчування (про-, пребіотиків, омега-3 довголанцюгових поліненасичених жирних кислот, L-карнітіну), гепатопротекторів лікувального харчування в терапії хронічного неспецифічного невиразкового коліту в дітей раннього віку на всіх етапах забезпечення медичною допомогою.

Ключові слова: діти раннього віку, хронічний неспецифічний невиразковий коліт, продукти функціонального харчування.

Література: 
 

1. Белоусова ОЮ. 2013. Хронический неспецифический неязвенный колит у детей. Перинатология и педиатрия. 1: 87—91.

2. Бєлоусова ОЮ. 2008. Хронічний коліт та синдром подразненого кишечнику у дітей: питання дефініції. Напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі. Київ: 183—184.

3. Ключников СО. 2007. Перспективы применения L-карнитина в педиатрии. Consilium Medicum, Педиатрия. 2: 116—119.

4. Марушко РВ. 2013. Kлініко-іммунологічні особливості хронічного неспецифічного невиразкового коліту у дітей раннього віку. Современная педиатрия. 4: 88—91.

5. Марушко РВ, Тищенко ВК. 2013. Особливості цитопротекторного потенціалу кишечнику у дітей раннього віку з функціональними та хронічними запальними захворюваннями кишечнику. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. 22(3): 254—326.

6. Лукьянова ЕМ, Антипкин ЮГ, Янковский ДС и др. 2009. Микробная экологическая система человека и использование отечественных мультипробиотиков для профилактики и устранения ее у детей. Совр педиатрия. 4;26: 117—127.

7. Шадрін ОГ, Марушко РВ, Марушко ТЛ, Брюзгіна ТС. 2013. Характеристика спектра жирних кислот та шляхи його корекції у дітей раннього віку з функціональними та запальними захворюваннями кишечнику. Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2: 53—57.

8. Шадрін ОГ, Дюкарева-Бездєнєжних СВ, Ковальчук А. 2012. Організація ентерального харчування в дітей. Дитячий лікар. 6: 16—18.

9. Albenberg LG, Lewis JD, Wu GD. 2012. Food and the gut microbiota in inflammatory bowel diseases: a critical connection. Curr Opin Gastroenterol. 28;4: 314—320. http://dx.doi.org/10.1097/MOG.0b013e328354586f; PMid:22573192 PMCid:PMC3822011

10. Figler M, Gasztonyi B, Cseh J et al. 2007. Association of n53 and n56 long5chain polyunsaturated fatty acids in plasma lipid classes with inflammatory bowel diseases. Br J Nutr. 97;6: 1154—1161. http://dx.doi.org/10.1017/S0007114507682956;PMid:17381967

11. Calder PC. 2013. Omega-3 polyunsaturated fatty acids and inflammatory processes: nutrition or pharmacology? Br J Clin Pharmacol. 75;3: 645—662. PMid:22765297 PMCid:PMC3575932

12. Chervonsky AV. 2012. Intestinal commensals: influence on immune system and tolerance to pathogens. Curr Opin Immunol. 24;3: 255—260. http://dx.doi.org/10.1016/j.coi.2012.03.002; PMid:22445718

13. Socha P, Ryzko J, Koletzko B et al. 2005. Essential fatty acid depletion in children with inflammatory bowel disease. Scand J Gastroenterol. 40;5: 573—577. http://dx.doi.org/10.1080/00365520510012136; PMid:16036510

14. Rojas-Feria M, Castro E, Suеrez E et al. 2013. Hepatobiliary manifestations in inflammatory bowel disease: the gut, the drugs and the liver. World J Gastroenterol. 19;42: 7327—7340.

15. Hoa N, Prasadb V. 2013. Probiotics, prebiotics, synbiotics and naturally fermented foods: why more may be more. Ann Gastroenterol. 26;3: 277—278.

16. Hisamatsu T, Kanai T, Mikami Y et al. 2013. Immune aspects of the pathogenesis of inflammatory bowel disease. Pharmacol Ther. 137;3: 283—297. http://dx.doi.org/10.1016/j.pharmthera.2012.10.008; PMid:23103332

17. Calder PC, Kremmyda LS, Vlachava M et al. 2010. Is there a role for fatty acids in early life programming of the immune system? Proc Nutr Soc. 69;3: 373—380. http://dx.doi.org/10.1017/S0029665110001552; PMid:20462467

18. Viladomiu M, Hontecillas R, Yuan L. 2013. Nutritional protective mechanisms against gut inflammation. J Nutr Biochem. 24;6: 929—939. http://dx.doi.org/10.1016/j.jnutbio.2013.01.006; PMid:23541470 PMCid:PMC3730123

19. Sokol H, Seksik P. 2010. The intestinal microbiota in inflammatory bowel diseases: time to connect with the host. Curr Opin Gastroenterol. 26;4: 327—331. http://dx.doi.org/10.1097/MOG.0b013e328339536b;PMid:20445446

20. Gizard E, Ford AC, Bronowicki JP, Peyrin-Biroulet L. 2014. Systematic review: the epidemiology of the hepatobiliary manifestations in patients with inflammatory bowel disease. Aliment Pharmacol Ther. 11;2: 34—39. http://dx.doi.org/10.1111/apt.12794