• Двохетапний остеосинтез двобічних множинних багатофрагментарних переломів ребер у хворих із виразною дихальною недостатністю

Двохетапний остеосинтез двобічних множинних багатофрагментарних переломів ребер у хворих із виразною дихальною недостатністю

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.3(60):34-37; doi 10.15574/PS.2018.60.34

Білов О. В.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро

Хворі з множинними багатофрагментарними переломами ребер з формуванням грудної стінки, що флотує, склали 0,4% від усіх хворих з травмою грудної клітки, які знаходилися на лікуванні.

Мета: оцінити ефективність вживання етапного металоостеосинтезу при двобічних множинних багатофрагментарних переломах ребер.

Матеріали і методи. Проведений ретроспективний аналіз лікування шістьох хворих. Для стабілізації грудної клітки проводилися: двохетапний остеосинтез ребер, пневматична стабілізація і витягнення стулки, що флотує. Остеосинтез ребер проводився спицями Ілізарова у два етапи для зниження травматичності та стабілізації хворого між етапами оперативного втручання.

Результати. У хворих, яким виконувався остеосинтез ребер, спостерігалося зниження тривалості штучної вентиляції легенів (6,75±3,4 доби) ічас знаходження у реанімаційному відділенні (12,0±2,4 доби) порівняно з неоперованими хворими. Також у групі оперованих пацієнтів було відмічено зниження кількості респіраторних ускладнень, тривалості стаціонарного лікування і летальності.

Висновки. Проведення двохетапного остеосинтезу ребер у хворих із грудною стінкою, що флотує, дозволяє зменшити травматичність і тривалість оперативного втручання та досягти стабілізації грудного каркасу, летальність, скоротити час знаходження хворого на штучній вентиляції легень та у відділенні реанімації, час стаціонарного лікування, кількість респіраторних ускладнень. Консервативні методи стабілізації грудної стінки можуть застосовуватися для підготовки хворого до оперативного лікування.

Ключові слова: множинні багатофрагментарні переломи ребер, двохетапний остеосинтез, дихальна недостатність.

Література

1. Бенян АС. (2017). Закрытая травма груди: стратегия расширения возможностей стабилизации множественных и флотирующих переломов ребер. Хирургия. 8: 69–74. https://doi.org/10.17116/hirurgia2017869-74

2. Гетьман ВГ. (1998). Реконструктивно-відновна хірургія пошкоджень каркасу грудної стінки та їх наслідків. Київ: 32.

3. Давыдова НС, Шень НП, Скороходова ЛА и др. (2017). Клиническая и экономическая значимость расширенного мониторинга респираторной биомеханики при продленной искусственной вентиляции легких у пациентов с тяжелой травмой грудной клетки. Анестезиология и реаниматология. 6: 412-418.

4. Корымасов ЕА, Бенян АС, Пушкин СЮ. (2016). Философия хирургии множественных и флотирующих переломов ребер. Вестник хирургии имени И.И. Грекова. 3: 106–110.

5. Магомедов АЮ, Винокуров СА, Непомнящий ВГ и др. (2010). Диагностика и лечение сочетанных повреждений грудной клетки и конечностей. Травма. 11; 3. http://www.mifua.com/archive/article/19991

6. Пронских Ал А, Кравцов СА, Пронских АА. (2014). Оперативное восстановление каркасности грудной клетки у пациента с политравмой. Случай из практики. Политравма. 2: 65–70.

7. Granetrny A, El-Aal MA, Emam E et al. (2006). Surgical versus conservative treatment of flail chest. Evaluation of the pulmonary status. Int Cardiovasc Thorac Surg. 4: 583–587. https://doi.org/10.1510/icvts.2005.111807; PMid:17670487

8. Tanaka H, Yukioka T, Yamaguti Y et al. (2002). Surgical stabilization of internal pneumatic stabilization? A prospective randomized study of management of severe flail chest patients. J. Trauma. 52: 727-732. https://doi.org/10.1097/00005373-200204000-00020; PMid:11956391

Стаття надійшла до редакції 23.03.2018 р., прийнята до друку 14.09.2018 р.