• Досвід застосування препарату Глутоксим у хворих із доброякісними та пограничними епітеліальними пухлинами яєчників після виконання консервативного хірургічного лікування

Досвід застосування препарату Глутоксим у хворих із доброякісними та пограничними епітеліальними пухлинами яєчників після виконання консервативного хірургічного лікування

HEALTH OF WOMAN. 2018.8(134):79–86; doi 10.15574/HW.2018.134.79

Суханова А. А. , Єгоров М. Ю.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих з доброякісними і пограничними епітеліальними пухлинами яєчників (ЕПЯ) після виконаних консервативних операцій на підставі визначення групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю експресії маркерів р53, Кі-67, рецепторів естрогенів (ER), CD34 та Е-кадгерину і включення до комплексної протирецидивної терапії імуномодулювального препарату Глутоксим.

Матеріали та методи. Було проведено клінічне обстеження 60 пацієнток репродуктивного віку з ЕПЯ, яким виконували органозберігальне хірургічне лікування (основна група). З цих 60 пацієнток у 30 жінок (підгрупа І) діагностували доброякісні ЕПЯ (ДЕПЯ), в інших 30 жінок (підгрупа ІІ) – пограничні ЕПЯ (ПЕПЯ) Іа та Іб стадій за FIGO. У видалених пухлинах після рутинного патогістологічного дослідження визначали молекулярний профіль за допомогою імуногістохімічного визначення білка-регулятора апоптозу р53, індексу проліферації (ІП) за експресією Кі-67, рецепторів до естрогенів – ER, щільності мікросудин за експресією CD34 та білка міжклітинної адгезії Е-кадгерину. На підставі даних визначення молекулярного профілю видалену пухлину відносили до групи високого або низького ризику рецидиву і малігнізації. Пацієнткам з групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю до складу комплексної протирецидивної терапії включали імуномодулювальний препарат Глутоксим – внутрішньом’язово щодня по 10 мг протягом 2 тиж з повторенням курсу через кожні півроку протягом 3 років.

До групи контролю увійшли 64 пацієнтки з ДЕПЯ і ПЕПЯ, яким виконували консервативне хірургічне лікування без призначення протирецидивного лікування у подальшому.

Результати. Під час дослідження молекулярного профілю було встановлено, що високий ризик рецидиву та малігнізації мають ЕПЯ з показниками експресії р53 (ІМ≥15%), високою проліферативною активністю клітин за експре­сією Кі-67 (ІП≥10%), низькою рецепцією естрогенів (ІМ ER<49,5%), високою щільністю мікросудин за експресією CD34 (ІМ≥40 мс/мм2), низьким рівнем між­клітинної адгезії за експресією Е-кадгерину (ІМ<59%). Молекулярний профіль, що характеризує високий ризик рецидиву і малігнізації, в абсолютній переважній більшості випадків був властивий ПЕПЯ.

Призначення комплексного протирецидивного лікування з включенням імуномодулювального препарату Глутоксим (внутрішньом’язово щодня по 10 мг протягом 2 тиж) після виконання щадного консервативного хірургічного лікування з повторенням курсу через кожних півроку у хворих групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю дозволило знизити рецидиви ЕПЯ до 6,7% у хворих основної групи порівняно з 20,3% – у групі контролю протягом трьох років катамнестичного спостереження пацієнток. Різниця статистично вірогідна (р<0,05).

Заключення. З метою запобігання випадкам рецидиву і малігнізації у пацієнток з ЕПЯ групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю після проведення органозберігального щадного хірургічного лікування з метою збереження їхньої репродуктивної функції рекомендовано включення до комплексної протирецидивної терапії імуномодулювального препарату Глутоксим – внутрішньом’язово щодня по 10 мг протягом 2 тиж з повторенням курсу через кожних півроку протягом 3 років.

Ключові слова: доброякісні епітеліальні пухлини яєчників, пограничні епітеліальні пухлини яєчників, високий ризик рецидиву і малігнізації, протирецидивна терапія, репродуктивна функція, Глутоксим.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абачева М.Ф. Клиническое значение интерлейкина-6 у больных доброкачественными и злокачественными новообразованиями яичников: Дисс. … канд. Мед. наук. – М., 2005. – 97 с.

2. Абдулаєва Л.М. Клінічне значення визначення цитокінів у хворих з пухлинами яєчників / Л.М. Абдулаєва // Лікарська справа. – К., 2010. – № 3/4. – С. 56–59.

3. Адамян Л.В., Кулаков В.И., Андреева В.Н. Эндометриозы. Руководство для врачей. – М.: Медицина, 2006. – 416 с.

4. Вихляева Е.М., Железнов Б.И., Запорожан В.Н. Руководство по эндокринной гинекологии / Под ред. Е.М. Вихляевой. – М.: МИА, 2000. – 776 с.

5. Гатаулина Р.Г. Состояние репродуктивной системы у женщин с доброкачественными опухолями и опухолевидными образованиями яичников: Автореф. дис. … д-ра мед наук 14.01.01 / Р.Г. Гатаулина. – М., 2003. – 51 с.

6. Дмитришен Р.А. Профилактика рецидивов доброкачественных ново­образований яичников у женщин репродуктивного возраста после ургентных операций / Р.А. Дмитришен, В.Н. Цыган, Г.В. Долгов // Военно-медицинский журнал. – 2011. – Т. 332, № 5. – С. 36–41.

7. Драник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология: пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. – К.: ООО «Полиграф плюс», 2006. – 482 с.

8. Дубровина С.О. Этиология, патогенез, профилактика и лечение кист яичников: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. – Ростов н/Д, 2007. – 48 с.

9. Еженедельник «АПТЕКА» № 35 (356) 09.09.2002.

10. Кожемякин Л.А. Механизм действия препарата Глутоксим. Оппортунистические инфекции: проблемы и перспективы / Под общ. ред. проф. Ю.В. Редькина, канд. мед. наук О.А. Мирошника и докт. мед. наук В.В. Лобова. – Омск: Омская медицинская академия, 2002. – 100 с. (c. 51–54).

11. Марченко Л.А. Современные тенденции в течении эндометриоза: клиническая лекция // Гинекология. – 2009. – Т. 10, № 6 (режим доступа: http://consilium-medicum.com/magazines/special/gynaecology/article).

12. Новикова Е.Г. Пограничные опухоли яичников / Е.Г. Новикова, Г.Ю. Батталова. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2007. – 152 с.

13. Носенко Е.Н. Некоторые вопросы современной классификации, эпиде­миологии и патогенеза доброкачественных кистозных образований яичников у девочек-подростков и женщин активного репродуктивного возраста / Е.Н. Но­сенко // Новости медицины и фармации. Гинекология. – 2008. Электронный ресурс. Режим доступа: http: //www.mif-ua.com/archive/article/5992

14. Радецкая Е.П. Эндометриоз: патогенез и принципы лечения: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. – Минск, 2001. – 36 с.

15. Репина Н.Б. Клинико-морфологическая и иммуногистохимическая характеристика серозных опухолей яичника: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.00.14 – Онкология / Н.Б. Репина. – Рязань, 2005. – 20 с.

16. Серебренникова К.Г., Кузнецова Е.П. Современные представления об этиологии и патогенезе опухолевидных образований и доброкачественных опухолей яичников // Саратовский научно-медицинский журнал. – 2010. – Т. 6, № 3. – С. 552–558.

17. Урманчеева А.Ф. Опухоли яичника (клиника, диагностика и лече­ние) / А.Ф. Урманчеева, Г.Ф. Кутушева, Е.А. Ульрих. – СПб.: Изд-во Н-Л, 2012. – 68 с.

18. Ярмолинская М.И. Цитокиновый профиль перитонеальной жидкости и периферической крови больных с наружным генитальным эндометриозом // Журнал акушерства и женских болезней. – 2008. – Т. LVII, № 3. – С. 30–34.

19. Borderline tumors of the ovary / Damak T., Ben Hassouna J., Chargui R. [et al.] // Tunis Med. – 2014, Jun. – N92(6). – P. 411–416. PMid:25741843

20. Borderline tumours of the ovary: A cohort study of the Arbeitsgmeins­chaft Gynäkologische Onkologie (AGO) Study Group / du Bois A., Ewald-Riegler N., de Gregorio N. [et al.] // Eur. J. Cancer. – 2013, May. – N 49(8). – P. 1905–1914. https://doi.org/10.1016/j.ejca.2013.01.035; PMid:23490647

21. Epithelial ovarian tumors. Clinicopathological correlation and immuno­histochemical study / Naik P.S., Deshmukh S., Khandeparkar S.G. [et al.] // J. Midlife. Health. – 2015. – Vol. 6, N 4. – P. 178–183. https://doi.org/10.4103/0976-7800.172349; PMid:26903759 PMCid:PMC4743281

22. Giurgea L.N. The immuno-histochemical expression of p53 and Ki67 in ovarian epithelial borderline tumors. Correlation with clinicopathological factors / L.N. Giurgea, C. Ungureanu, M.S. Mihailovici // Rom. J. Morphol. Embryol. – 2012. – Vol. 53, N 4. – P. 967–973. PMid:23303020

23. Kozhemyakin L., Ketlinskaya O., Romanova S. et al. New Generation Drugs at Treatment of Viral Hepatitis: Differentiated Effect on Normal and Virus-Infected Cells.// ExConsilio. – 1999. – № 1, 59–65.

24. Longacre T.A. Surface epithelial stromal tumours of ovary / T.A. Lon­gacre, C.B. Gilks // In: Nucci MR, Olivia E (eds), Gynecologic pathology, Elsevier Churchill Livingstone. – 2009. – P. 390–450.

25. Recurrence of borderline ovarian tumors / Svintsitskiy V.S., Vorobyova L.I., Klymenko E.S. [et al.] // Experimental Oncology. – 2013. – № 2 (35). – P. 118-121.

26. Yousef Y. The Relationship between Intraoperative Rupture and Recurrence of Pediatric Ovarian Neoplasms: Preliminary Observations / Y. Yousef, V. Pucci, S. Emil // J. Pediatr. Adolesc. Gynecol. – 2016. – Vol. 29, N 2. – P. 111–116. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2015.08.002; PMid:26300232