• Досвід застосування діосмектиту гелю на тлі антибактеріальної терапії у дітей 
ua До змісту

Досвід застосування діосмектиту гелю на тлі антибактеріальної терапії у дітей 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.7(71):56-61; doi 10.15574/SP.2015.71.56 
 

Досвід застосування діосмектиту гелю на тлі антибактеріальної терапії у дітей 
 

Крамарьов С. О., Закордонець Л. В., Толстанова Г. М.

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Україна 
 

Мета: вивчити ефективність застосування діосмектиту гелю у дітей на тлі антибактеріальної терапії гострих інфекційних захворювань. 
 

Пацієнти і методи. Під наглядом знаходилось 60 дітей віком від 3 до 17 років, госпіталізованих з приводу гострої інфекційної патології. Основну групу склали 30 дітей, які з першого дня призначення антибіотика додатково отримували діосмектиту гель. Контрольну групу склали 30 дітей, які отримували лише загальноприйняту терапію. Тривалість терапії становила від 7 до 14 днів, залежно від діагнозу та важкості стану хворого. У першу добу госпіталізації та на наступний день після останньої дози антибіотика проводили біохімічне дослідження крові, копрологічне дослідження та визначення рівня sIgA. 
 

Результати. На тлі застосування діосмектиту гелю антибіотик-асоційована діарея розвивалась у шість разів рідше. Після відміни антибіотиків кількість хворих з нормальними показниками sIgA у фекаліях в основній групі була в 2,4 разу більшою, ніж у контрольній. На тлі застосування діосмектиту гелю достовірно знижувався рівень ЛДГ, холестерину, тригліцеридів. 
 

Висновки. Застосування діосмектиту гелю є ефективним у профілактиці антибіотик-асоційованої діареї. 
 

Ключові слова: антибактеріальна терапія, антибіотик#асоційована діарея, профілактика, діосмектиту гель. 
 

Література: 
1. Андрушкевич ВВ. 2006. Биохимические показатели крови, их референтные значения, причины изменения уровня в сыворотке крови. Новосибирск.

2. Виха Г В. 2013. Секреторный иммуноглобулин А — маркер адаптации организма человека к внешним воздействиям. Лаборатория. 3: 15—17.

3. Закордонец ЛВ, Береговая ТВ, Крамарев СА и др. 2010. Влияние антибиотиков азитромицина и цефтриаксона на транспорт воды и электролитов через эпителий толстой кишки. Рос журн гастроэнтерол, гепатол, колопроктол. ХХ;5: 123.

4. Воротынцева НВ, Горелова АВ, Тарковская ВА. 1992. Клинико-экспериментальное обоснование энтеросорбента «Смекта» в комплексной терапии острых кишечных инфекций у детей. Педиатрия. 7—9: 46—48.

5. Захаренко СМ. 2010. Энтеросорбция в практике инфекциониста. РМЖ. 30: 1829—1833.

6. Козловский ВА, Шмалий ВИ, Говоруха МА. 2012. Проблема антибиотик-ассоциированной диареи: фокус на сорбенты. Практикуючий лікар. 4: 51—54.

7. Конанихина СЮ, Сердюк ОА, Степанова ИИ. 2005. Моноклональные антитела к антигену лямблий для копродиагностики лямблиоза. Вопр совр педиатрии: сб. 4; прил. 1: 648.

8. Конаныхина СЮ, Сердюк ОА. 2011. Нифурател в лечении дисбактериоза у детей: эффективность и перспективы применения. Поликлиника. 1: 66—68.

9. Лабораторный справочник СИНЭВО. Под ред. ОВ Небыльцовой. Киев, ООО «Доктор-Медиа». 2013: 644.

10. Малкоч АВ, Бельмер СВ, Гасилина ТВ. 2008. Значение пребиотиков для функционирования кишечной микрофлоры. РМЖ: 3: 151—153.

11. Марушко ЮВ, Грачова МГ. 2014. Досвід застосування діоктаедричного смектиту у педіатричній практиці. Совр педиатрия. 4: 126—132.

12. Шульпекова ЮО. 2010. Диарея, ассоциированная с приемом антибиотиков, и пробиотики для ее профилактики и лечения. РМЖ. 2: 82—85.

13. Andrade RJ, Lucena MI, Fernandez MC. 2005. Drug-induced liver injury: an analysis of 461 incidences submitted to the Spanish registry over a 10-year period. Gastroenterology. 129: 512—521. http://dx.doi.org/10.1053/j.gastro.2005.05.006http://dx.doi.org/10.1016/j.gastro.2005.05.006; PMid:16083708

14. Song HJ, Shim KN, Jung SA et al. 2008. Antibiotic-associated diarrhea: candidate organisms other than Clostridium difficile. Korean J Intern Med. 23(1): 9—15. http://dx.doi.org/10.3904/kjim.2008.23.1.9; PMid:18363274 PMCid:PMC2686956

15. Dupont C, Vernisse B. 2009. Anti-diarrheal effects of diosmectite in the treatment of acute diarrhea in children: a review. Pediatric Drugs. 11: 2: 89—99. http://dx.doi.org/10.2165/00148581-200911020-00001; PMid:19301931

16. More J, Benazet F, Fioramonti J, Droy-Lefaix MT. 1987. Effects of treatment with smectite on gastric and intestinal glycoproteins in the rat: a histochemical study. Histochem J. 19: 665-670. http://dx.doi.org/10.1007/BF01676173; PMid:3443559

17. Faure C. 2013. Role of antidiarrhoeal drugs as adjunctive therapies for acute diarrhoea in children. Int J Pediatr: 612403. Epub 2013 Mar 3. http://dx.doi.org/10.1155/2013/612403

18. George DK, Crawford DH. 1996. Antibacterial-induced hepatotoxicity. Incidence, prevention and management. Drug Saf. 15: 79—85. http://dx.doi.org/10.2165/00002018-199615010-00007; PMid:8862966

19. http://www.bacteriofag.ru/press/publications/chtoby-virus-ubil-mikroba/

20. Turck D, Bernet JP, Marx J et al. 2003. Incidence and risk factors for of oral antibiotic-associated diarrhea in an outpatient pediatric population. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 37(1): 22—6. http://dx.doi.org/10.1097/00005176-200307000-00004; PMid:12827001

21. Macfarlane S, Macfarlane GT, Cummings JH. 2006. Review article: prebiotics in the gastrointestinal tract. Aliment Pharmacol Ther. 24: 701—714. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-2036.2006.03042.x; PMid:16918875

22. Preidis GA, Versalovic J. 2009. Targeting the human microbiome with antibiotics, probiotics, and prebiotics: gastroenterology enters the metagenomics era. Gastroenterology. 136: 2015—2031. http://dx.doi.org/10.1053/j.gastro.2009.01.072; PMid:19462507 PMCid:PMC4108289

23. LaRosa M, Bottaro G, Gulino N et al. 2003. Prevention of antibiotic$associated diarrhea with Lactobacillus sporogens and fructo-oligosaccharides in children: A multicentric doubleblind vs placebo study. Minerva Pediatrica. 55(5): 447—452.

24. Schappert SM. 1997. Ambulatory care visits to physician offices, hospital outpatient departments, and emergency departments: United States, 1995. Vital Health Stat. 129: 1—38.

25. Weese JS, Cote NM, de Gannes RVG. 2003. Evaluation of in vitro properties of di-tri-octahedral smectite on clostridial toxins and growth. Equine Veterinary Journal. 35;7: 638—641. http://dx.doi.org/10.2746/042516403775696384; PMid:14649353