• Досвід організації допомоги студентам з первинною артеріальною гіпертензією у Запорізькому державному медичному університеті

Досвід організації допомоги студентам з первинною артеріальною гіпертензією у Запорізькому державному медичному університеті

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.3(91):12-17; doi 10.15574/SP.2018.91.12

Іванько О. Г., Товма А. В., Пацера М. В., Волох Н. Г.
Запорізький державний медичний університет, Україна

Своєчасна діагностика та лікування первинної артеріальної гіпертензії (АГ) у молодих осіб має велике значення для запобігання ускладненням захворювання і передчасній смерті у дорослому віці.

Мета: обговорення ефективності програми діагностики, профілактики та лікування первинної АГ у студентів, створеної на основі щорічних профілактичних медичних оглядів, та подальшого спостереження за участю медичного персоналу кафедр педіатричного та терапевтичного профілю.

Матеріали і методи. Щорічно в медичному університеті у студентів-першокурсників під час профілактичного огляду вимірюється артеріальний тиск (АТ). Підставою для подальшого медичного обстеження стають значення АТ 120/80 мм рт. ст. і вище. Діагноз первинної АГ підтверджується добовим моніторуванням АТ і поглибленим клініко-лабораторним та інструментальним обстеженням. З огляду на те, що суб'єктивні скарги у підлітків з первинною АГ малоінформативні для діагнозу і прогнозу, для визначення загального стану здоров'я використовували запитальник SF-36. Гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) серця є однією з найбільш несприятливих кардіоваскулярних подій у молодих людей з АГ, тому для уточнення предикторів розвитку ГЛШ проводили ехокардіоскопію (Ехо-КС), електрокардіографію (ЕКГ) і дослідження поліморфізму (SNP) генів сімейства NFATC.

Результати. Діагноз первинної АГ встановлюється щорічно у близько 19% першокурсників. Серед них з АГ виявлено 16,7% осіб з «високими нормальними цифрами АТ», лабільну АГ (ЛАГ) — у 48,8% підлітків, стабільну АГ (САГ) — у 23,8% осіб, «гіпертензію білого халату» — у 8,3% осіб і масковану гіпертензію (виявлялася тільки методом ДМАТ) — у 4,8% осіб. Встановлено, що 29,8% підлітків з уперше виявленою АГ мали на ЕКГ позитивний щодо ГЛШ індекс Соколова—Лайона, і подальше обстеження цих хворих протягом 6–12 місяців виявило її формування. Виявлено асоціацію генотипу СG SNP rs2229309 гена NFATC4 з розвитком ГЛШ. Перераховані ознаки, як прогностично несприятливі, можуть бути використані для своєчасного призначення медикаментозного лікування.

Висновки. Для організації медичної допомоги студентам з вперше виявленою первинною АГ необхідно впроваджувати медичний скринінг підвищених цифр АТ і клінічне обстеження з вивченням прогностичних предикторів несприятливого перебігу захворювання.

Ключові слова: підлітки, гіпертензія, діагноз, фактори ризику, гіпертрофія лівого шлуночка, поліморфізм генів NFATC.

Література

1. Иванько ОГ, Михалюк ЕЛ, Недельская ЕВ, Пидкова ВЯ, Малахова СН, Пащенко ИВ и др. (2013). Методическое обоснование программы физической реабилитации артериальной гипертензии у студентов первых курсов медицинского университета. Запорожский медицинский журнал. 1: 67—69.

2. Иванько ОГ, Товма АВ, Каменщик АВ, Пацера МВ. (2017). Индекс Sokolow–Lyon у подростков с артериальной гипертензией в прогнозе концентрической гипертрофии левого желудочка сердца в отдалённый период наблюдения. Запорожский медицинский журнал. 1(100): 14—19.

3. Іванько ОГ та ін. (уклад.). (2014). Фізична реабілітація підлітків 16—17 років із артеріальною гіпертензією з використанням велотренажеру в умовах навчального закладу. Методичні рекомендації. Київ: Міністерство охорони здоров'я України, Укрмедпатентінформ МОЗ України.

4. Каменщик АВ, Іванько ОГ, Федченко АВ. (2015). Нуклеарний фактор активованих Т-клітин (NFATC) як можливий діагностичний і прогностичний маркер при клапанних вроджених вадах серця та гіпертрофії міокарда. Патологія. 33(1): 4—7.

5. Коренев НМ, Богмат ЛФ, Носова ЕМ. (2010). Артериальная гипертензия подросткового возраста: распространенность, механизмы формирования, подходы к лечению. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 72(4): 68—69.

6. Марушко ЮВ. (2017). Первичная артериальная гипертензия у детей и подростков: диагностика и терапия. Medical Nature. 2(22): 31—33.

7. Товма АВ, Камышный АМ, Каменщик АВ, Иванько ОГ. (2017). Значение однонуклеотидных полиморфизмов генов семейства NFATC в развитии гипертрофии левого желудочка при первичной артериальной гипертензии у подростков. Патология. 14; 3(41): 282—286.

8. Flynn JT, Kaelber CM, Baker-Smith D. (2017). Clinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics. 140(3): 1904-2017. pii e20171904. doi 10.1542/peds.2017-1904.

9. Kliegman RM, Stanton BF, St Geme III JW, Schor NF, Behrman RE. (2011). Systemic Hypertension (chapter 439). Lande MB. Nelson textbook of pediatrics (19th ed.). Philadelphia: PA: 2610. http://www.expertconsult.com.

10. Lurbe E, Cifkova R, Cruickshank JK. (2016). European Society of Hypertension guidelines for the management of high blood pressure in children and adolescents. J Hypertens. 34(10): 1887-1920. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001039; PMid:27467768

11. Mancia G, Fagard K, Narkiewicz R. (2013). Guidelines for the Management of Arterial Hypertension: The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens. 31(7): 1281-1357. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e328364ca4c; https://doi.org/10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc; PMid:23817082