• Досвід лікування дітей із магнітами шлунково-кишкового тракту

Досвід лікування дітей із магнітами шлунково-кишкового тракту

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.3(60):56-60; doi 10.15574/PS.2018.60.56

Лосєв О. О., Мельниченко М. Г., Діланян І. Р., Лосєва К. О., Антонюк В. В., Матвійчук Л. П., Правосудов С. В., Правосудов О. С., Белєстов І. С., Ткаченко Л. П., Гаврилишен Н. Р.
Одеський національний медичний університет, Україна
КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», Україна

Імовірність потрапляння неодимових магнітів у шлунково-кишковий тракт (ШКТ) дітей дуже висока, однак досі немає єдиної тактики з їх вилучення: одні автори рекомендують вичікувати, інші наполягають на негайному ендоскопічному видаленні або оперативному втручанні.

Мета: удосконалення тактики лікування дітей із магнітами ШКТ.

Матеріали і методи. Під спостереженням було 7 дітей із магнітами ШКТ. Усім дітям проведено повне загальноклінічне та інструментальне обстеження (УЗД, Rg ОЧП).

Результати. Всі випадки є екстреними. При обстеженні локалізація магнітів у шлунку спостерігалась у 3 (42,9%) дітей: 1 – самостійне відходження, 1 – вилучення за допомогою ФЕГДС, 1 – гастротомія. У 4 (57,1%) дітей магніти були у кишковому тракті: проведено лапаротомії з приводу перитоніту та кишкової непрохідності. Одужали 6 (85,7%) дітей. За результатами аналізу клінічних випадків розроблено алгоритм дій за підозри на магніти ШКТ.

Висновки. За підозри на потрапляння у ШКТ неодимових магнітів не можна очікувати на вихід стороннього тіла природним шляхом. Обов’язково потрібно ретельно зібрати анамнез, провести Rg ОЧП, УЗД. Подальша тактика залежить від кількості магнітів та терміну їх перебування у ШКТ: чим більше магнітів, тим швидше потрібно виконати лапаротомію.

Ключові слова: діти, неодимові магніти, шлунково-кишковий тракт.

Література

1. Антонова ЕВ, Холостова ВВ, Халафов РВ. (2013). Случай длительного нахождения инородных магнитных тел в желудке. Детская хирургия. 2: 52-53.

2. Боднар ОБ, Боднар МБ, Хащук ВС, Збанчук ОО. (2014). Сторонні тіла шлунково-кишкового тракту (магніти) у 4-річної дитини. Клінічна та експериментальна патологія. 13;2(48):24-26.

3. Гришин ОО, Притула ВП, Коломієць ІВ та ін. (2012). Магніти — агресивні сторонні тіла шлунково-кишкового тракту у дітей. Актуальні питання лікування дітей з хірургічною патологією: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. Київ:52-54.

4. Грона ВН, Буслаев АИ, Колодяжный РП. (2013). Магниты – агрессивные и опасные инородные тела пищеварительного канала у детей. Здоровье ребенка.4 (47):119-121.

5. Лапшин КВ, Наконечный АИ, Кочеркевич ОН. (2017). Инородные тела (магниты) пищевода и желудка у ребёнка. Хірургія дитячого віку. 2(55):111-113. https://doi.org/10.15574/PS.2017.55.111

6. Рибальченко ВФ, Доманський ОБ, Гнатюк СМ, Бондаренко СІ. (2012). Сторонні предмети (магніти) в кишечнику дітей. Хірургія дитячого віку.3:86-89.

7. Abbas MI, Oliva-Hemker M, Choi J, Lustik M, Gilger MA, Noel RA et al. (2013, July). Magnet Ingestions in Children Presenting to US Emergency Departments. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition:57(1):18–22. doi 10.1097/MPG.0b013e3182952ee5

8. Butterworth J, Feltis B. (2007). Toy magnet ingestion in children: revising the algorithm. Pediatr. Surg. 42: 3–5. doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.09.001.

9. Hussain SZ, Bousvaros A, Gilger M, Mamula P, Gupta S, Kramer R. (2012). Management of Ingested Magnets in Children. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 55(3):239–42. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3182687be0; PMid:22785419

10. Moussouras N, Pratt CA, Neilson I. (2008). Magnetic toy ingestion: surgical implications. Alaska Med. 49(4):117–9. PMid:18491803

11. Oestreich AE. (2009). Worldwide survey of damage from swallowing multiple magnets. Pediatric Radiology. 39(2):142–7. doi 10.1007/s00247-008-1059-7

12. Shruti J, Guy DE. (2013). A systematic review of paediatric foreign body ingestion: Presentation, complications, and management. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. 77(3):311-7. doi 10.1016/j.ijporl.2012.11.025

Стаття надійшла до редакції 04.03.2018 р., прийнята до друку 10.09.2018 р.