• Диференційований підхід до хірургічного лікування міоми матки великих розмірів 

Диференційований підхід до хірургічного лікування міоми матки великих розмірів 

HEALTH OF WOMAN.2016.7(113):57–61 
 

Диференційований підхід до хірургічного лікування міоми матки великих розмірів 
 

Бойко В. І., Терехов В. А.

Медичний інститут Сумського державного університету МОН України 
 

Мета дослідження: підвищення ефективності хірургічного лікування міоми матки великих розмірів на підставі вивчення клініко-ехографічних та морфологічних особливостей, а також розроблення і впровадження диференційованого підходу до вибору методики оперативного втручання з використанням сучасних ендоскопічних технологій.


Матеріали та методи. Проаналізовано результати комплексного обстеження і хірургічного лікування 200 хворих з міомою матки великих розмірів (розміри пухлини, відповідні 12 і більше тижням вагітності і маса видаленого макропрепарату більше 300 г), у яких виконана планова гістеректомія. П’ятидесяти хворим виконана тотальна лапароскопічна гістеректомія (група І), 50 хворим – тотальна лапаротомічна гістеректомія (група ІІ), 50 хворим – субтотальна лапаротомічна гістеректомія (група ІІІ) і 50 хворим – тотальна вагінальна гістеректомія (група IV).


Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що оперативне лікування у більш ніж половині випадків виконано у хворих у віці від 40 до 49 років. Проте у групі IV більшість хворих знаходилися у віці від 50 до 59 років. Так само слід зазначити, що середній вік у групах І і ІІІ статистично значуще менший, ніж у групах ІІ і IV (р<0,05): група І – 46,9±6,1 року; група ІІ – 49,4±3,3 року; група ІІІ – 44,5±4,8 року; група IV – 51,5±4,2 року, а загальний середній вік склав 47,8±5,7 року. Під час оцінювання величини матки було встановлено, що більше ніж у половини пацієнток (54,0%) величина матки знаходилася в інтервалі 12–14 тиж вагітності, проте середня величина відповідала приблизно 15 тиж. Групи І, ІІ і ІІІ не відрізнялися між собою за середньою величиною матки (р>0,05). У групі IV середня величина матки була статистично значуще меншою у порівнянні з показниками інших груп (р<0,05). У 84,0% хворих групи IV величина матки знаходилася в інтервалі 12–14 тиж, що значно менше у порівнянні з іншими групами (р<0,05). Слід зазначити, що у групі IV були відсутні хворі з розмірами матки більше 18 тиж, а в групі І – більше 24 тиж. Аналіз зустрічальності хірургічних доступів залежно від величини матки засвідчив, що в категоріях 12–14 тиж, 15–19 тиж і 20–24 тиж лапароскопію виконували більш ніж у половини хворих (52,0%), проте в категорії більше 24 тиж у всіх випадках використовували лапаротомічний доступ. Вивчення зв’язку між тривалістю операції і наявністю ожиріння встановило, що у лапаротомічних групах наявність надмірної маси тіла призводила до збільшення тривалості операції (група ІІ – rs=0,35; р<0,01; група ІІІ – rs=0,38; р<0,05). У групах І і IV ожиріння не було чинником, що продовжив тривалість гістеректомії.


Заключення. Результати проведених досліджень свідчать, що використання диференційованого підходу до хірургічного лікування міоми матки великих розмірів є обґрунтованим і дозволяє поліпшити ранні і віддалені наслідки для жінок в аспекті клінічного перебігу раннього післяопераційного періоду і якості життя у віддалений період.


Ключові слова: міома матки, великий розмір, хірургічне лікування.


Література:

1. Аракелян А.С. Выбор оперативного доступа для гистеректомии у больных миомой матки больших размеров / А.С. Аракелян, С.И. Киселев, О.В. Конышева // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. – М., 2007. – С. 163–164.

2. Сидорова И.С. Миома матки (современные аспекты этиологии, патогенеза, классификации и профилактики) / Миома матки / под ред. И.С. Сидоровой. – М.: МИА, 2013. – C. 5–66.

3. Foissac R. Torsion of a huge pedunculated uterine leiomyoma / R. Foissac, N. Sautot-Vial, L. Birtwisle // Am. J. Surg. – 2015. – Vol. 201. – P. 43–45. http://dx.doi.org/10.1016/j.amjsurg.2010.04.025; PMid:21741504

4. Berek Jonathan S. Novak’s Gynecology / Berek Jonathan S. – New York. – 2014. – Р. 359–361.

5. Cunningham F. Gary William’s Obstetrics / Cunningham F.Gary. – New York. – 2015. – Р. 647–650.

6. Ohtani T. Resolution of a leg ulcer after hysterectomy for huge uterine myoma / T. Ohtani, M. Tanita, H. Tagami // J. Dermatol. – 2013. – Vol. 30. – P. 530–532. http://dx.doi.org/10.1111/j.1346-8138.2003.tb00427.x

7. Buttram V.C. Uterine leiomyomata: aetiology, symptomatology, and management / V.C. Buttram, R. Reiter // Fertil Steril. – 2011. – № 36. – P. 433–0443.

8. Deligdish L. Endometrial changes associated with myomata of uterus // L. Deligdish, M. Loewenthal // J CHn Pathol. –2014. – № 23. – P. 676–680.

9. Stanko C.M. Deep venous thrombosis associated with large leiomyomata uteri. A case report / C.M. Stanko, M.A. Severson, K.L. Molpus // J. Reprod. Med. – 2014. – Vol. 46. – P. 405–407.

10. Ozsaran A.A. Giant myoma and erythrocytosis syndrome / A.A. Ozsaran, I.M. Itil, Terek // Aust. N. Z. J. Obstet. Gynaecol. – 2014. – Vol. 39. – P. 384–386. http://dx.doi.org/10.1111/j.1479-828X.1999.tb03426.x