• Диференціальна діагностика артритів у дітей
Повернутися назад

Диференціальна діагностика артритів у дітей

 

Modern pediatrics. Ukraine. 2019.5(101):112-122; doi 10.15574/SP.2019.101.112
Я.Є. Бойко
КНП Львівської обласної ради «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр», м. Львів, Україна
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Бойко ЯЄ. (2019). Диференціальна діагностика артритів у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 5(101): 112-122. doi 10.15574/SP.2019.101.112
Стаття надійшла до редакції 11.04.2019 р., прийнята до друку 05.09.2019 р.

Артрити у дитячому віці розвиваються не лише при ревматичних захворюваннях. Багато соматичних хвороб можуть дебютувати появою артриту чи артралгії як неспецифічного прояву захворювання. Артрит може бути також проявом рідкісного генетичного захворювання. Складність у діагностиці цих хвороб полягає у тому, що дитина не може самостійно висловлювати скарги. Тому клінічний огляд є вкрай важливим. У статті описано основні принципи клінічного аналізу та діагностики артритів у дитячому віці. Наведено захворювання, які найчастіше їх спричиняють: ревматичні, онкологічні, генетичні та метаболічні. Для проведення раціонального аналізу хвороб, що проявляюьтся артритами, можна проводити диференційну діагностику, аналізуючи перебіг хвороби за таким принципом: диференційна діагностика хвороб із персистуючим артритом; диференціальну діагностика хвороб, які проявляються артритом та пов'язані з іншими органними/системними маніфестаціями; артрит або біль у суглобах незапального походження. Персистуючим або хронічним артритом вважається запалення суглоба, яке триває понад шість тижнів. Причиною можуть бути хвороби, пов'язані з інфекцією, неопластичними процесами, запальними хворобами та саркоїдозом. Онкологічні та септичні артрити є захворюваннями, які слід негайно виключати у дітей за наявності артриту. Це так звані «хвороби, позначені червоними прапорцями», які потребують невідкладного терапевтичного реагування. Найчастішою причиною запального артриту у дітей є ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА). Наявність артриту тривалістю понад шість тижнів у дітей до 18 років, причина якого не з'ясована, є підставою для встановлення діагнозу ЮІА. До хвороб, які проявляються артритом та пов'язані з іншими органними/системними маніфестаціями, належать системний ЮІА, системні автоімунні хвороби та автозапальні захворювання. 10–20% дітей скаржаться на хронічні або рецидивні м'язово-скелетні болі незапального походження. Найчастішою їх причиною є гіпермобільність суглобів, що є наслідком надмірного діапазону рухів та часто спостерігається у здорових дітей. Термін «синдром гіпермобільності суглобів» вживається за умови наявності гіпермобільності суглобів, що супроводжується м'язово-суглобовими болями, які не мають іншої причини. «Болі росту» спостерігаються у 6–49,4% дітей віком від 4 до 14 років. Вчасний діагноз захворювання, що спричиняє артрит, дає можливість призначити правильне лікування та попередити розвиток наслідків хвороби.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: артрити, диференціальна діагностика, діти, захворювання, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Albuhairan I, Al-Mayouf SM. (2013). Camptodactyly-coxavara-pericarditis syndrome in Saudi Arabia: Clinical and molecular genetic findings in 22 patients Semin Arthritis Rheum. 43: 292—296. https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2012.11.004; PMid:23290693

2. Botton E, Saraux A, Laselve H, Jousse S, Le Goff P. (2003). Musculoskeletal manifestations in cystic fibrosis. Joint Bone Spine. 70: 327—335. https://doi.org/10.1016/S1297-319X(03)00063-0

3. Bussone G, Mouthon L. (2009). Autoimmune manifestations in primary immune deficiencies. Autoimmun Rev. 8(4): 332—336. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2008.11.004; PMid:19028607

4. Esposito S, Bosis S, Sabatini C, Tagliaferri L, Principi N. (2013). Borrelia burgdorferi infection and Lyme disease in children. Int J Infect Dis. 17: e153-e158. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2012.09.014; PMid:23141587

5. Gewitz MH, Baltimore RS, Tani LY, Sable CA, Shulman ST, Carapetis J et al.; American Heart Association Committee on Rheumatic Fever, Endocarditis, and Kawasaki Disease of the Council on Cardiovascular Disease in the Young. (2015). Revision of the Jones Criteria for the diagnosis of acute rheumatic fever in the era of Doppler echocardiography: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 131(20): 1806—1818. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000205; PMid:25908771

6. Grahame R, Bird HA, Child A. (2000). The revised (Brighton 1998) criteria for the diagnosis of benign joint hypermobility syndrome (BJHS). J Rheumatol. 27(7): 1777—1779.

7. Ibba S, Piga M, Congia M, Cauli A, Mathieu A. (2016). Pachidermoperiostosis as a cause of massive joint effusion with polyarticular involvement mimicking juvenile idiopathic arthritis: A case report. Joint Bone Spine. 83(1): 113—114. https://doi.org/10.1016/j.jbspin.2015.03.001; PMid:26184532

8. Krause K, Feist E, Maurer M, Kallinich T. (2011). Cryopyrin-assoziierte periodische Syndrome (CAPS) — Prototypen autoinflammatorischer Erkrankungen. Kinder- und Jugendmedizin. 6: 349—357. https://doi.org/10.1055/s-0038-1629166

9. Lowe RM, Hashkes PJ. (2008). Growing pains: a noninflammatory pain syndrome of early Childhood. Nat Clin Pract Rheumatol. 4(10): 542—549. https://doi.org/10.1038/ncprheum0903; PMid:18762787

10. McErlane F, Gillon C, Irvine T, Davidson JE, Casson D, Dalzell AM, Beresford MW. (2008). Arthopathy in paediatric inflammatory bowel disease: a cross-sectional observational study. Rheumatol. 47: 1251—1252. https://doi.org/10.1093/rheumatology/ken217; PMid:18550638

11. Milner D, Fasth A, Etzioni A. (2008). Autoimmunity in severe combined immunodeficiency (SCID): lessons from patients and experimental models. J Clin Immunol. 28: S29—S33. https://doi.org/10.1007/s10875-007-9159-y; PMid:18193342

12. Morishita K, Petty RE. (2011). Musculoskeletal manifestations of mucopolysaccharidoses. Rheum (Oxford). 50(5): v19—25. https://doi.org/10.1093/rheumatology/ker397; PMid:22210666

13. Petty RE, Laxer RM, Lindsley CB, Wedderburn LR. (2015). Textbook of pediatric rheumatology, 7th edn. Philadelphia: Saunders: 739.

14. Rose CD, Wouters CH, Meiorin S, Doyle TM, Davey MP, Rosenbaum JT, Martin TM. (2006). Pediatric granulomatous arthritis: an international registry. Arthritis Rheum. 54: 3337—3344. https://doi.org/10.1002/art.22122; PMid:17009307

15. Viswanathan V, Khubchandani RP. (2008). Joint hypermobility and growing pains in children. Clin Exp Rheumatol. 26(5): 962—966.