• Діагностичні та терапевтичні заходи при дисфункції матки у латентній фазі і періоду передчасних пологів 
До змісту

Діагностичні та терапевтичні заходи при дисфункції матки у латентній фазі і періоду передчасних пологів 

HEALTH OF WOMAN.2015.7(103):44–47 
 

Діагностичні та терапевтичні заходи при дисфункції матки у латентній фазі і періоду передчасних пологів 
 

Маркін Л. Б., Гичка Н. М.

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького 
 

Метою дослідження було визначення провідних причин ускладненого перебігу латентної фази І періоду передчасних пологів (ПП), а також ефективності запропонованих діагностично-терапевтичних заходів. Визначено, що при розладах перебігу ПП у 28% випадків спостерігається гіпертонічна дисфункція матки, в 32% – дискоординована пологова діяль-ність і в 40% – дисфункція матки внаслідок розладів внутрішньоматкових гемодинамічних процесів. Вчасна діагностика та вивчення етіології та патогенезу дисфункції матки забезпечує визначення контрактильних змін нижнього сегмента матки і розміру крайового синусу плаценти.

Ефективну корекцію дисфункції матки забезпечує надання роділлі напівфовлерівського положення на боці, протилежному позиції плода, і застосування інгаляційного b-адреноміметика сальбутамола. 
 

Ключові слова: передчасні пологи, дисфункція матки, інгаляційний b-адреноміметик сальбутамол. 
 

Література: 
1. Энкин Мэррей, Кейрс Марк, Нейдсон Джеймс и др. 2003. Руководство по эффективной помощи при беременности. Перевод с английского под редакцией Михайлова АВ. Санкт-Петербург, Издательство «Петрополис»:482.

2. Акушерство: национальное руководство. Под ред. ЭК Айламазяна, ВИ Кулакова, ВЕ Радзинского, ГМ Савельевой. М, ГЭОТАР-Медиа. 2007:1200.

3. Акушерство от десяти учителей: Пер. с англ. Под ред. С Кэмпбелла, К Лиза. М, Медицинское информационное агенство. 2004:464.

4. Маркін ЛБ, Коржинський ЮС, Чуйко ММ. 2010. Нетравматичні перивентрикулярні та внутрішньошлуночкові крововиливи у новонароджених. Львів, Посвіт:170.

5. Айламазян ЭК. 2007. Акушерство: национальное руководство. Под ред. Айламазяна ЭК, Кулакова ВИ, Радзинского ВЕ, Савельевой ГМ. М, ГЭОТАР-Медиа:1200.

6. Глушко АА, Поляков ВВ. 1996. Ульразвуковое исследование нижнего сегмента матки в первом периоде родов. Вестник российской ассоциации акушеров-гинекологов 1:61–63.

7. Маркін ЛБ, Островська ОВ. 2009. Діагностика та корекція гемодинамічних розладів при затяжному першому періоді пологів. Педіатрія, акушерство та гінекологія 1(72):54–57.

8. Маркін ЛБ, Шатилович КЛ. 2007. Доплерометрія в акушерстві: гемодинамічні особливості функціональної системи мати–плацента–плід. Репродуктивное здоровье женщины 1(30):26–39.

9. Krebs HB, Peters R, Dunn L. 1982. Intrapartum fetal heart monitoring, VI Prognostic significance of accelerations. Amer.J.Obstet. Gynecol. 142;3:297–305. http://dx.doi.org/10.1016/0002-9378(82)90734-7

10. Дизна СН. 1989. Явление физиологического гипобиоза плода и новорожденного. Акушерство и гинекология 1:9–14.

11. Сичинава ЛГ, Шраер ОТ. 1992. Биофизическая активность плода в родах при ОПГ-гестозе. Акушерство и гинекология 1:27–30

12. Савицкий ГА. 1984. Гемодинамика матки во время родовой схватки. Акушерство и гинекология 4:9–12.

13. Воскресенский СЛ. 1995. Особенности маточной гемодинамики при схватках. Акушерство и гинекология 2:44–48.

14. Машковский МА. 1994. Лекарственные средства. Пособие по фармакотерапии для врачей. Часть І. Вильнюс, Издательство ЗАО «Гамта»:543.

15. Сидорова ИС, Оноприенко НВ. 1987. Профилактика и лечение дискоординированой родовой деятельности. М, Медицина:176.