• Діагностичні можливості визначення в легеневих експіратах глутатіонпероксидази у верифікації паренхіматозної дихальної недостатності в новонароджених 
До змісту

Діагностичні можливості визначення в легеневих експіратах глутатіонпероксидази у верифікації паренхіматозної дихальної недостатності в новонароджених 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 2(58):90-92; doi 10.15574/PP.2014.58.90

 

Діагностичні можливості визначення в легеневих експіратах глутатіонпероксидази у верифікації паренхіматозної дихальної недостатності в новонароджених 
 

Буряк О. Г.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна 
 

Мета — оцінити стан антиоксидантної системи за показником глутатіонпероксидази в новонароджених із дихальною недостатністю; визначити діагностичну інформативність дослідження глутатіонпероксидази в конденсаті повітря, що видихається, у верифікації дихальної недостатності легеневого походження в новонароджених. 
 

Пацієнти та методи. Дослідження проведено серед 84 новонароджених: у І групі було 34 дитини з тяжкою дихальною недостатністю без рентгенологічного підтвердження паренхіматозного ушкодження; у ІІ групі — 50 дітей із тяжкою гіпоксемією, яка погано контролювалася навіть високими дотаціями кисню, та підтвердженим рентгенологічно легеневим ушкодженням легень. 
 

Результати. Встановлено підвищення рівня глутатіонпероксидази в легеневих експіратах серед новонароджених із підтвердженою рентгенологічно дихальною недостатністю легеневого ґенеза. 
 

Висновки. Доведено діагностичну та прогностичну значущість визначення глутатіонпероксидази з метою неінвазивної верифікації паренхіматозно-дихальної недостатності в новонароджених. 
 

Ключові слова: новонароджені, дихальна недостатність, глутатіонпероксидаза, діагностика, конденсат повітря, що видихається. 
 

Література 

1. Попов СС, Пашков АН, Попова ТН и др. 2008. Активность глутатионовой антиоксидантной системы при гипертиреозе и при действии мелатонина. Проблемы эндокринологии. 54;3: 47—50.

2. Огоновський РЗ. 2010. Активність системи глутатіону в антиоксидантних реакціях, що відбувалися у дермальних тканинах тварин, які перенесли гостру адреналінову міокардіодистрофію. Медична гідрологія та реабілітація. 8;1: 31—35.

3. Салига ЮТ. 2013. Показники антиоксидантної системи у головному мозку щурів, інтоксикованих хлорпірифосом. Біологічні Студії (Studia Biologica). 7;3: 85—96.

4. Кузиева ГЗ, Холматова НМ, Шевченко ЛИ и др. 2009. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных острым миелобластным лейкозом с токсическим поражением печени. Лікарська справа. Врачебное дело. 1—2: 55—58.

5. Магаляс ВМ, Міхєєв АО, Роговий ЮЄ та ін. 2001. Сучасні методики експериментальних та клінічних досліджень центральної науково-дослідної лабораторії Буковинської державної медичної академії. Чернівці, Рута: 42.

6. Ященко ЮБ, Буряк ОГ. 2010. Неінвазивний метод діагностики дихальних розладів легеневого походження у новонароджених при критичних станах (методичні рекомендації). К, Укрмедпатентінформ: 25.