• Діагностична ефективність методу гідросонографії у виявленні патології верхніх відділів травного тракту в дітей з бронхіальною астмою та рецидивним бронхітом 
До змісту

Діагностична ефективність методу гідросонографії у виявленні патології верхніх відділів травного тракту в дітей з бронхіальною астмою та рецидивним бронхітом 

 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2015.3(63):80-83; doi 10.15574/PP.2015.63.80 
 

Діагностична ефективність методу гідросонографії у виявленні патології верхніх відділів травного тракту в дітей з бронхіальною астмою та рецидивним бронхітом 

Грідіна Т. А., Тарасюк Б. А., Палкін А. Ю., Кушнєров О. І.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України», м. Київ, Україна

Білоруська медична академія післядипломної освіти, м. Мінськ, Республіка Білорусь 
 

Мета — довести ефективність гідросонографічного дослідження порівняно з фіброезофагогастродуоденоскопією у виявленні патології верхніх відділів травного тракту. 
 

Пацієнти та методи. Обстежено 140 дітей віком 5–17 років (57 — з бронхіальною астмою, 52 — з рецидивним бронхітом, 31 — контрольна група). Для підтвердження надійності отриманих результатів розраховано коефіцієнт Каппа, який є статистичним показником узгодженості (взаємозв'язку) результатів ендоскопічного методу та гідросонографії. 
 

Результати. Інтегральна діагностична ефективність методу гідросонографії для скринінгу та діагностики патології верхніх відділів травного тракту становила 88,1%, чутливість — 93,8%, специфічність — 83,2%. Розрахований коефіцієнт Каппа для виявлення гастроезофагеального рефлюксу, недостатності кардії, гастропатії становив понад 0,79, що свідчить про добру та високу узгодженість результатів. Інтегральний індекс Каппа для методу гідросонографії дорівнював 0,76 (0,63–0,90). 
 

Висновки. У хворих на бронхіальну астму та рецидивний бронхіт гідросонографічне дослідження верхніх відділів травного тракту може використовуватись як метод вибору для виявлення додаткових патогенетичних факторів захворювання, з метою призначення адекватної персоналізованої терапії. 
 

Ключові слова: гідросонографічне дослідження, коефіцієнт Каппа, бронхіальна астма, рецидивний бронхіт, органи травлення. 
 

Література: 

1. Бейтуганова ИМ, Чучалин АГ. 1998. Рефлюкс-индуцированная бронхиальная астма. Рус мед журнал. 6;17: 1102—1107.

2. Барт БЯ и др. 2013. Дуоденогастральный рефлюкс в клинической практике. Рос мед журнал: науч-практ журнал. 1: 18—22.

3. Галимова ЕС, Нуртдинова ГМ, Кучер ОИ, Бойкова ИС, Хамитова ИА. 2010. Заболевания органов пищеварения у больных бронхиальной астмой. Успехи современного естествознания. 1: 36—40.

4. Илюхина ЛН. 2010. Клинико-морфологические особенности эзофагогастродуоденального отдела у больных бронхиальной астмой при лечении глюкокортикостероидами. Автореф дис к.мед.н. 14.01.25 — пульмонология, 14.01.04 — внутренные болезни. АГМА, Благовещенск: 19.

5. Бурков СГ, Алексеева ЕП, Юренев ГП, Арутюнов АГ. 2007. Клиническое течение, диагностика и лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, ассоциированной с бронхиальной астмой. Фарматека. 6: 38—43.

6. Roccarina D, Garcovich M, Ainora ME et al. 2013. Diagnosis of bowel diseases: the role of imaging and ultrasonography. World J Gastroenterol. 19(14): 2144—2153. http://dx.doi.org/10.3748/wjg.v19.i14.2144; PMid:23599640 PMCid:PMC3627878

7. Thakkar K, Boatright RO, Gilger MA, El-Serag HB. 2010. Gastroesophageal reflux and asthma in children: a systematic review. Pediatrics. 125(4): e925—930.

8. Frkjaer JB, Drewes AM, Gregersen H. 2009, Jan. 14. Imaging of the gastrointestinal tract-novel technologies. World J Gastroenterol. 15(2): 160—168.

9. Harding SM. 2005, Feb. Gastroesophageal reflux: a potential asthma trigger. Immunol Allergy Clin North Am. 25(1): 131—148.

10. Karbasi A, Ardestani ME, Ghanei M, Harandi AA. 2013, Jun. The association between reflux esophagitis and airway hyper-reactivity in patients with gastro-esophageal reflux. J Res Med Sci. 18(6): 473—476.

11. Al-Asoom LI, Al-Rubaish A, Al-Quorain AA et al. 2006, Jan-Feb. The association of gastroesophageal reflux with bronchial asthma. Can asthma also trigger reflux? Hepatogastroenterology. 53(67): 64—72.

12. Wasowska-Krolikowska K, Toporowska-Kowalska E, Krogulska A. 2002. Astma and gastroesophageal reflux in children. Med Sci Monit. 8(3): RА64—71.