• Деякі аспекти захисних механізмів мукоциліарного бар’єру при хронічному гастродуоденіті у дітей з дисплазією сполучної тканини

Деякі аспекти захисних механізмів мукоциліарного бар’єру при хронічному гастродуоденіті у дітей з дисплазією сполучної тканини

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.2(90):47-51; doi 10.15574/SP.2018.90.47

Муквіч О. М., Лавренчук О. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ
КНП «Центр первинно медикосанітарної допомоги №1» Шевченківского району м. Києва, Україна

Мета — дослідити особливості клінічного перебігу та імунологічних показників мукоциліарного бар'єру на підставі визначення концентрації β-дефензінів-2 (HBD-2) та імуноглобулінів A, G, sIgA в слині і копрофільтратах при хронічному гастродуоденіті (ХГД) у дітей з дисплазією сполучної тканини (ДСТ).
Матеріали і методи. Обстежено 127 пацієнтів віком 11–17 років, з них 63 дитини з H. Рilory-асоційованим ХГД у стадії неповної ремісії після проведеної ерадикаційної терапії на тлі ДСТ різного ступеня.
Результати. ХГД на тлі ДСТ має ранній дебют із частими сезонними загостреннями, характеризується виразними симптомами неспецифічної інтоксикації та диспептичними проявами при помірно вираженому абдомінальному больовому симптомі. Окремі показники локального імунітету в слині та копрофільтратах (HBD-2, імуноглобулінів sIgA, IgA, IgG) дітей з ХГД мають достовірно вищі значення порівняно з контрольною групою, що обумовлено процесом запалення, а у дітей з ХГД на тлі ДСТ ці показники достовірно нижчі.
Висновки. ХГД за наявності ДСТ виникає у більш ранньому віці (р<0,05), має агресивний, прогредієнтний перебіг із щорічними сезонними загостреннями,рецидивами та помірно інтенсивним, тривалим, ниючим абдомінальним больовим симптомом з нечіткою локалізацією больових відчуттів, що поєднується з виразними проявами симптомів неспецифічної інтоксикації. Встановлено зниження показників локального імунітету в слині та копрофільтратах (HBD-2, імуноглобулінів sIgA, IgA, IgG) відносно дітей без диспластичних проявів (р<0,05), що є обтяжуючим фактором для перебігу патологічних процесів у пацієнтів з поєднаною патологією.
Ключові слова: діти, хронічний гастродуоденіт, дисплазія сполучної тканини, імуноглобуліни, антимікробні пептиди (HDB-2).

Література

1. Аббакумова ЛН. (2006). Клинические формы дисплазии соединительной ткани у детей: учебное пособие. Санкт-Петербург: СПбГПМА.

2. Бекетова ГВ. (2012). Хронічний гастродуоденіт у дітей і підлітків: епідеміологія, етіологія, патогенез, діагностика (частина І). Дитячий лікар. 6: 20—24.

3. Боднар ГБ. (2011). Дослідження імунітету дітей, хворих на гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію. Современная педиатрия. 3: 126—128.

4. Вернигородский СВ. (2014). Анализ структурных изменений слизистой оболочки желудка и их особенности при хроническом гастрите. Наука молодых. Eruditio juvenium.1: 37—43.

5. Завгородня НЮ. (2012). Бета-дефензини у локальному антихеліко-бактерному захисті слизовової оболонки шлунка в дітей. Здоровье ребенка. 4(39): 30—34.

6. Кадурина ТИ, Горбунова ВН. (2009). Дисплазия соединительной ткани. Санкт-Петербург: Элби.

7. Кондрашова ВГ, Колпаков ІЄ, Вдовенко ВЮ, Гриценко ТВ, Шепелюк ТВ, Студенікіна ОМ, Степанова ЄІ. (2014). Клініко-анамнестичні особливості патології шлунково-кишкового тракту в дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця, які народилися від батьків, опромінених у дитячому віці в результаті аварії на ЧАЕС. Здоровье ребенка. 6: 57—60.

8. Кузнецова Л.В., Карпова Т.А., Тюкачева В.Ю. (2011). Хронические гастродуодениты в структуре синдрома дисплазии соединительной ткани у детей. Рос. сб. научн. трудов с междунар. участием. Педиатрические аспекты дисплазии соединительной ткани. Достижения и перспективы. Вып. 2. Под ред. С.Ф. Гнусаева, Т.И. Кадуриной, А.Н. Семячкиной. Москва, Тверь, С-Пб: РГ «ПРЕ100»: 195—204.

9. Омельченко ЛИ, Ошлянская ЕА. (2009). Влияние фитопрепаратов на отдельные показатели иммунитета у детей с дисплазиями соединительной ткани. Современная педиатрия. 5: 43—48.

10. Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення: наказ МОЗ України від 29.01.2013 №59. http://www.moz.gov.ua.

11. Сичинава И, Горелов И, Шершевская А. (2011). Патоморфоз хронического гастрита (гастродуоденита) у детей в течение 6 лет после антихеликобактерного лечения. Врач. 8: 11—14.

12. Jenke ACW. (2012). Human β-defensin 2 expression in ELBW infants with severe necrotizing enterocolitis. Clinical Investigation. 72; 5: 513–520. https://doi.org/10.1038/pr.2012.110

13 Kim MJ, Lee WY, Choe YH. (2015). Expression of TIM-3, Human β-defensin-2, and FOXP3 and Correlation with Disease Activity in Pediatric Crohn’s Disease with Infliximab Therapy. Gut and Liver. 9; 3: 370–380. https://doi.org/10.5009/gnl13408; PMid:25071071 PMCid:PMC4413971

14. Nuding S, Gersemann M, Hosaka Y et al. (2013). Gastric antimicrobial peptides fail to eradicate Helicobacter pylori infection due to selective induction and resistance. PLoS ONE. 8; 9: e73867.

15. Palffy R, Gardlik R, Behuliak M et al. (2009). On the Physiology and Pathophysiology of Antimicrobial Peptides. Mol. Med. 15; 1; 2: 51–59.