• Деякі аспекти функціонування системи «мати–плацента–плід» у вагітних із доброякісною патологією шийки матки в анамнезі 
До змісту

Деякі аспекти функціонування системи «мати–плацента–плід» у вагітних із доброякісною патологією шийки матки в анамнезі 

HEALTH OF WOMAN.2015.7(103):79–82; doi 10.15574/HW.2015.103.79 
 

Деякі аспекти функціонування системи «мати–плацента–плід» у вагітних із доброякісною патологією шийки матки в анамнезі 
 

Бисага Н. Ю.

Ужгородський національний університет 
 

У роботі висвітлені деякі аспекти функціонування системи «мати–плацента–плід» у вагітних із доброякісною патологією шийки матки в анамнезі, встановлено клінічне значення комплексного оцінювання венозного та артеріального кровотоку плода при фізіологічній вагітності і плацентарній недостатності. Запропоновані конкретні критерії для практичної охорони здоров’я для тактики ведення вагітності і пологів у жінок групи високого перинатального ризику. Використання запропонованих практичних рекомендацій дозволить покращити перинатальні наслідки у жінок групи високого ризику. 
 

Ключові слова: плацентарна недостатність, артеріальний та венозний кровообіг, клінічне значення, допплєрометрія. 

Література:

1. Альбицкий ВЮ, Никольская ЛА, Абросимова МЮ. 1997. Фетоинфантильные потери. Медицина. Казань:60–63.

2. Анастасьева ВГ. 1997. Морфофункциональные нарушения фетоплацентарного комплекса при плацентарной недостаточности. НМИ. Новосибирск.

3. Бесєдін ВМ, Томашова СА, Семеніна ГБ. 2000. Новий погляд на лікування фетоплацентарної недостатності при прееклампсії. Педіатрія, акушерство та гінекологія 2:81–83.

4. Бурдули ГМ, Фролова ОГ. 1997. Репродуктивные потери (клинические и медико-социальные аспекты). М, Медицина.

5. Волошина НН, Петрова ОЮ, Кузнецова ТП и др. 2007. Мониторинг патологии шейки матки у беременных. Здоровье женщины 2(30):63–67.

6. Герасимович ГИ. 1999. Плацентарная недостаточность. Здравоохранение 9:12–17.

7. Громыко ГЛ, Шпаков АО. 2002. Современные представления о механизмах регуляции кровообращения в плаценте при физиологической и осложненной беременности. Вестн. Рос. Ассоциации акушеров-гинекологов 4:35–41.

8. Запорожан ВН, Татарчук ТФ, Дубинина ВГ, Володько НА, Силина НК. 2013. Предопухолевая патология шейки матки: объем компетенции врача-гинеколога. Альманах репродуктивного здоровья. К:26–41.

9. Коханевич ЄВ, Суханова АА. 2010. Алгоритм лікування вагітних з патологією шийки матки. Жіночий лікар 6(32):16–18.

10. Крутікова ЕІ. 2003. Клітинні фактори локального імунітету шийки матки при фонових та передракових захворюваннях, асоційованих із папіломавірусною інфекцією. Педіатрія, акушерство та гінекологія 4:100–105.

11. Кубанов АА, Кисина ВИ. 2003. Частота и характер фоновых и диспластических процессов шейки матки при бактериальных и вирусных инфекциях. Вестник дерматологии и венерологии 2:43–46.

12. Сидорова ИС, Макаров ИО. 2005. Клинико-диагностические аспекты фетоплацентарной недостаточности. М, Мед. информ. агентство:296.

13. Туманова ЛЕ, Коломиец ОВ. 2005. Микроэкология влагалища и цервикального канала у беременных с патологией шейки матки. Здоровье женщины 2(22):46–48.

14. Щербаков АЮ, Тихая ИА, Щербаков ВЮ, Новикова ЕА. 2012. Плацентарная дисфункция на фоне эндокринной патологии. Международный медицинский журнал 3:22–24.

15. Яковлева ЭБ, Зяблицев СВ, Богослав ЮП, Демина ТН, Мирошникова ТС. 1996. Диагностика и лечение плацентарной недостаточности: методические рекомендации. Наука. Донецк.