• Цитратна терапія у дітей із запальними та незапальними захворюваннями нирок: показання та оцінка ефективності
ua До змісту Повний текст статті

Цитратна терапія у дітей із запальними та незапальними захворюваннями нирок: показання та оцінка ефективності

Modern Pediatrics.Ukraine.2019. 6(102):18-26; doi 10.15574/SP.2019.102.18
Т.В. Буднік
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Буднік ТВ. (2019). Цитратна терапія у дітей із запальними та незапальними захворюваннями нирок: показання та оцінка ефективності. Сучасна педіатрія. Україна. 6(102): 18-26; doi 10.15574/SP.2019.102.18
Стаття надійшла до редакції 20.05.2019 р., прийнята до друку 07.10.2019 р.

Зростаюча поширеність кристалурії, дисметаболічної нефропатії та сечокам’яної хвороби у дитячій популяції вимагає пошуку оптимальних методів медикаментозної корекції мінерального розладу та профілактики інфекції сечових шляхів (ІСШ).
Мета: вивчити ефективність та безпеку застосування комбінованого фіто-цитратного комплексу у дітей із рекурентним перебігом ІСШ на тлі сольового дисметаболізму.
Матеріали і методи. Проведено рандомізоване контрольоване клінічне дослідження, у якому взяли участь 53 дитини віком від 6 до 18 років з діагнозом «Цистит», «Пієлонефрит» 1–2 ступеня активності в активну стадію захворювання з епізодами ІСШ в анамнезі. 33 дитини основної групи отримували базову стандартну терапію, підсилену комбінованим фіто-цитратним засобом (Уриклар). 20 дітей контрольної групи отримували лише стандартну базову терапію. Пацієнти в обох групах були порівнянними за віком, статтю та тривалістю захворювання. Курс терапії комбінованим фіто-цитратним препаратом в основній групі та фітоуросептиком у контрольній тривав один місяць.
Результати та висновки. Встановлено переваги додавання фіто-цитратного комплексу до базової терапії ІСШ вже наприкінці одномісячного циклу застосування у вигляді позитивних тенденцій та нормалізації параметрів мінерального обміну за показниками транспорту солей, інших клінічних та лабораторних даних, ультрасонографії. Відсутність повторної ІСШ упродовж двох місяців після припинення терапії свідчила про ефективну протизапальну та антиадгезивну дію фіто-цитратного комплексу.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: порушення мінерального обміну, інфекція сечових шляхів, діти, цитратна терапія, комбіновані цитрати.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вощула ВИ. (2006). Мочекаменная болезнь. Этиотропное и патогенетическое лечение, профилактика. Минск: ВЭВЭР: 112–118.

2. Вощула ВИ. Лыш ЕЯ, Станкевич СИ. (2007). Инфекция в этиопатогенезе мочекаменной болезни. Медицинские новости.11: 113–118.

3. Гарна СВ, Владимирова ІМ, Бурд НБ та ін. (2016). Сучасна фітотерапія: навч. посіб. Харків: Друкарня Мадрид: 580.

4. Дзеранов НК, Константинов ОВ, Бешлиев ДА, Голованов СА, Дрожжева ВВ. (2001). Роль биохимических методов в динамическом наблюдении и лечении больных МКБ. Урология.1: 18–21.

5. Дзюрак ВС, Крикун АС, Когут ВВ, Бойко АІ. (2006). Патофізіологія цитратів та їх роль у виникненні каменів у сечових шляхах. Здоровье мужчины. 3: 98–107.

6. Когут ВВ. (2007). Корекція гіпоцитратурії та гіперурикозурії в комплексній профілактиці повторного каменеут ворення у хворих на щавелевокислий нефролітіаз. Дис. канд. мед. наук. Київ: 161.

7. Люлько ОВ, Стусь ВП, Дніпрова ОА. (2000). Застосування літолітичної терапії у лікуванні та метафілактиці сечокам'яної хвороби. Урологія.3: 76–82.

8. Пепенин ВВ, Спиридоненко ВН, Комаревцев ОВ, Беличенко СВ. (2011). Роль цитратной терапии при лечении уратного уролитиаза с помощью малоинвазивных технологий. Здоровье мужчины.4: 140–147.

9. Профилактика и лечение мочекаменной болезни у взрослых. Обзор современных рекомендаций по ведению больных уролитиазом, разработанных Европейской ассоциацией урологов (EAU) (Нидерланды, 2008)/ (2010). Медицинские аспекты здоровья женщины. 4/2: 15–22.

10. Руководство Европейской ассоциации урологов 2013 по уролитиазу (сокращенное изложение) (2013). Почки.4: 44–54.

11. Тиктинский ОЛ, Александров ВП. (2000). Мочекаменная болезнь. СПб: Питер: 379.

12. Шпоть ЕВ, Султанова ЕА. (2012). Цитратная терапия мочекаменной болезни. Фарматека.4: 10–13.

13. Allie–Hamdulay S, Rodgers AL. (2005, May). Prophylactic and therapeutic properties of a sodium citrate preparation in the management of calcium oxalateurolithiasis: randomized, placebocontrolled trial. Urol. Res. 33(2): 116–24. https://doi.org/10.1007/s00240-005-0466-6; PMid:15871014

14. Chen YT, Hsuan SL, Jiann BP, Chou CC et al. (2013, Sep 23). Effects of sodium citrate on melamine;cyanuric acid mixture;induced urolithiasis in rats. Clin Chim Acta.424: 76–82. https://doi.org/10.1016/j.cca.2013.05.016; PMid:23727468

15. Coe FL, Evan A, Worcester E. (2005, Oct). Kidney stone disease. J Clin Invest. 115(10): 2598–608. https://doi.org/10.1172/JCI26662; PMid:16200192 PMCid:PMC1236703

16. Earlydectection, diagnosis and magement of kidney disease: Guidelines and recommendations (2002). Westwood: NKF: 21.

17. Fink HA, Akornor JW, Garimella PS et al. (2009). Diet, fluid, or supplements for secondary prevention of nephrolithiasis: a systematic review and meta;analysis of ran;domized trials. Eur. Urol. 56(1): 72–80. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2009.03.031; PMid:19321253 PMCid:PMC2925677

18. Kato Y, Yamaguchi S, Yachiku S, Nakazono S et al. (2004, Jan). Changes in urinary parameters after oral administration of potassium-sodium citrate and magnesium oxide to prevent urolithiasis. Urology.63(1): 7–11. https://doi.org/10.1016/j.urology.2003.09.057; PMid:14751336

19. Lojanapiwat B, Tanthanuch M, Pripathanont C, Ratchanon S et al. (2011, Sep;Oct). Alkaline citrate reduces stone recurrence and regrowth after shockwave lithotripsy and percutaneous nephrolithotomy. Int Braz J Urol.37(5): 611–6. https://doi.org/10.1590/S1677-55382011000500007; PMid:22099273

20. Siener R, Glatz S, Nicolay C et al. (2004). The role of overweight and obesity in calcium oxalate stone formation. Obes Res.12(1): 106–113. https://doi.org/10.1038/oby.2004.14; PMid:14742848

21. Straub M, Strohmaier WL, Berg W et al. (2005). Diagnosis and metaphylaxis of stone disease. Consensus concept of the National Working Committee on Stone Disease for the upcoming German Urolithiasis Guideli; ne. World J Urol.23(5): 309–323. https://doi.org/10.1007/s00345-005-0029-z; PMid:16315051

22. Turk C (chair), Knoll T (vice;chair), Petrik A, Sarica K, Skolarikos A, Straub M, Seitz C. European Association of Urology. Guidelines on urolithiasis. (2012, August). Europеan Urology. 62(2).

23. Wagner CA, Mohebbi N. (2010, Nov;Dec). Urinary pH and stone formation. J Nephrol. 23(16): 165;9.