• Чи можливе прогнозування плацентарної дисфункції?
ua До змісту

Чи можливе прогнозування плацентарної дисфункції?

HEALTH OF WOMAN.2016.7(113):23–27; doi 10.15574/HW.2016.113.23 
 

Чи можливе прогнозування плацентарної дисфункції? 
 

Жук С. І., Мельник Ю. М., Пехньо Н. В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини


Мета дослідження: вивчення ініціювальних механізмів розвитку порушень плодово-плацентарних взаємовідносин для розроблення прогностичних критеріїв, тактики ведення вагітності та пологів у жінок високого ризику.


Матеріали та методи. У період з 2013 до 2015 р. проведено комплексне обстеження 334 вагітних, які залежно від особливостей перебігу вагітності та пологів були розподілені на групи. У контрольну групу увійшли 236 вагітних з неускладненим перебігом гестаційного періоду, без морфологічних ознак плацентарної дисфункції. В основну групу (ОГ) увійшли 98 пацієнток з ускладненим перебігом вагітності, у яких були виявлені порушення плодово-плацентарних взаємовідносин, що підтверджувалося морфологічним дослідженням плацент у післяпологовий період. Залежно від варіантів перебігу гестаційного періоду вагітні ОГ були розподілені на підгрупи: підгрупа І – 31 вагітна з ознаками прееклампсії різного ступеня тяжкості; підгрупа ІІ – 33 вагітні з клініко-морфологічними ознаками плацентарної дисфункції; підгрупа ІІІ – 34 вагітні із загрозою переривання вагітності та передчасних пологів. Окрім того, з метою оцінювання ефективності прогнозування та діагностики порушень плодово-плацентарних взаємовідносин була виділена група порівняння (ГП), у яку увійшли 32 вагітні з факторами ризику виникнення плацентарної дисфункції, яким виконували моніторинг вагітності за запропонованим алгоритмом.


Результати. Виявлено, що одним з проявів плацентарної дисфункції за даними високочастотної допплєрометрії є зниження індексу цереброплацентарного відношення (p<0,05). У жінок з плацентарною недостатністю встановлено підвищену продукцію ендотеліну-1 (p<0,05), вірогідне зниження рівня судинного ендотеліального фактора росту (p<0,05) та плацентарного фактора росту (p<0,05), збільшення концентрації інтерлейкіну-1b (p<0,05) та зменшення вмісту інтерлейкіну-3 (p<0,05). Доведено, що у випадку погіршення позаплацентарного кровотоку при відсутності епізодів високої варіабельності зі значенням STV нижче 4,0 необхідне дострокове розродження.


Заключення. Запропонований моніторинг перебігу вагітності з визначенням прогностичних маркерів та динамічного контролю за станом плода дозволяє прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції та знизити її клінічні прояви під час вагітності у 2,5 разу, несприятливі наслідки пологів – в 1,7 разу.


Ключові слова: плацентарна дисфункція, прогнозування, ендотелін-1, фактор росту, інтерлейкін, допплєрометрія, кардіотокографія.


Література:

1. Декомпенсированная плацентарная недостаточность и критическое состояние плода / И.В. Игнатко, М.А. Карданова, Ю.И. Толкач [и др.] // Вопр. гинекол., акуш., перинат. – 2015. – Т. 14, № 5. – С. 36–46.

2. Зайналова С.А. Плацентарная недостаточность – вопросы этиопатогенеза, диагностики, клиники и терапии / С.А. Зайналова, С.П. Синчихин, Л.В. Степанян // Астр. мед. журн. – 2014. – Т. 9, № 2. – С. 15–23.

3. Плацентарная недостаточность и состояние плацентарной области матки у беременных с преэклампсией / Г.Б. Безнощенко, Е.Н. Кравченко, Е.В. Рогова [и др.] // Росс. вестн. акуш.-гинек. – 2014. – Т. 14, № 5. – С. 4–8.

4. Elevated placenta growth factor levels in the early second-trimester amniotic fluid are associated with preterm delivery / H. Lee, J.Y. Kwon, S. Lee [et al.] // J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. – 2016. – Vol. 29, N 20. – P. 3374–3378. http://dx.doi.org/10.3109/14767058.2015.1127345

5. Interleukin-1 family cytokines and their regulatory proteins in normal pregnancy and pre-eclampsia / J.H. Southcombe, C.W. Redman, I.L. Sargent [et al.] // Clin. Exp. Immunol. – 2015. – Vol. 181, N 3. – P. 480–490. http://dx.doi.org/10.1111/cei.12608; PMid:25693732 PMCid:PMC4557384

6. Association of first-trimester angiogenic factors with placental histological findings in late-onset preeclampsia / S. Triunfo, F. Crovetto, F. Crispi, [et al.] // Placenta. – 2016. – Vol. 42. – P. 44–50. http://dx.doi.org/10.1016/j.placenta.2016.04.005; PMid:27238713

7. Bouzid A. Relevance of first trimester serum markers to predict pregnancy complications: A Tunisian preliminary study / A. Bouzid, A. Ayachi, H. Dhaoudi, [et al.] // Gynecol. Obstet. Fertil. – 2016. – Vol. 44, N 2. – P. 96–100. http://dx.doi.org/10.1016/j.gyobfe.2016.01.002; PMid:26857043

8. Changes in uterine artery Doppler velocimetry and circulating angiogenic factors in the first half of pregnancies delivering small-for-gestational age neonates / S. Triunfo, F. Crovetto, V. Rodriguez-Sureda, [et al.] // Ultrasound. Obstet. Gynecol. – 2016. – http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/uog.15978/abstract

9. Competing risks model in screening for preeclampsia by maternal factors and biomarkers at 11-13 weeks gestation / N. O’Gorman, D. Wright, A. Syngelaki, [et al.] // Am. J. Obstet. Gynecol. – 2016. – Vol. 214, N 1. – P. 103–112. http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.034

10. Competing risks model in screening for preeclampsia by maternal factors and biomarkers at 30-34 weeks’ gestation / A. Tsiakkas, Y. Saiid, A. Wright [et al.] // Am. J. Obstet. Gynecol. – 2016. – Vol. 215, N 1. – P. 87.

11. Komacki J. The use of Doppler in the second half of pregnancy / J. Komacki, J. Skrzypczak // Ginekol. Pol. – 2015. – Vol. 86, N 8. – P. 626–630. http://dx.doi.org/10.17772/gp/57867; PMid:26492713

12. Kroener L. Predisposing Factors to Abnormal First Trimester Placentation and the Impact on Fetal Outcomes / L. Kroener, E.T. Wang, M.D. Pisarska // Semin. Reprod. Med. – 2016. – Vol. 34, N 1. – P. 27–35. http://dx.doi.org/10.1055/s-0035-1570029; PMid:26696276

13. Rodriguez A. First-, Second-, and Third-Trimester Screening for Preeclampsia and Intrauterine Growth Restriction / A. Rodriguez, M.G. Tuuli, A.O. Odibo // Clin. Lab. Med. – 2016. – Vol. 36, N 2. – P. 331–351. http://dx.doi.org/10.1016/j.cll.2016.01.007; PMid:27235916

14. Van den Bosch T. Maximum Peak Systolic Velocity and Management of Highly Vascularized Retained Products of Conception / T. Van den Bosch, D. Van Schoubroeck, D. Timmerman // J Ultrasound. Med. – 2015. – Vol. 34, N 9. – P. 1577–1582. http://dx.doi.org/10.7863/ultra.15.14.10050; PMid:26254150

15. Zhong Y. Serum screening in first trimester to predict pre-eclampsia, small for gestational age and preterm delivery: systematic review and meta-analysis / Y. Zhong, F. Zhu, Y. Ding // BMC Pregnancy Childbirth. – 2015. – Vol. 15. – P. 191. http://dx.doi.org/10.1186/s12884-015-0608-y; PMid:26303460 PMCid:PMC4548561