HEALTH OF WOMAN. 2016.1(107):170–175; doi 10.15574/HW.2016.107.170 
 

Частота та характеристика сімейного ракового синдрому у хворих на рак яєчника 
 

Палійчук О. В.

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, м. Київ

КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» ЧОР 
 

Мета дослідження: оцінити результати клінічного, клініко-генеалогічного та молекулярно-генетичного обстеження хворих на рак яєчника (РЯ) та обгрунтувати їхнє значення як необхідного етапу для формування груп генетичного ризику щодо розвитку неоплазій у родині. 
 

Матеріали та методи. У статті представлені результати комплексного клінічного, клініко-генеалогічного і молекулярно-генетичного дослідження у 158 хворих на РЯ І–ІV стадії. Установлено, що у родинах пробандів (хворі на РЯ) спостерігаються злоякісні пухлини переважно органів жіночої репродуктивної системи, травного тракту та інші, що відповідає синдрому Лінча ІІ типу (сімейний раковий синдром). 
 

Результати. Серед пухлин органів жіночої репродуктивної системи частота раку яєчника становила 27,5%, частота раку грудної залози – 16,1%, раку тіла матки – 8,1%, пухлин травного тракту – 20,2%. За даними родоводів, на рак частіше хворіли матері (35,5%), бабусі (29,9%), тітки (11,6%) пробандів та родичі чоловічої статі (19,8%). Молекулярно-генетичне дослідження геномної ДНК периферійної крові виявило мутацію 5382insC у гені BRCA1 у 9 хворих на серозний РЯ, з яких у 5 був сімейний раковий синдром. Мутація 6174delT у гені BRCA2 на даному клінічному матеріалі не виявлена. Обгрунтовано, що сімейна історія раку, яка визначається шляхом клініко-генеалогічного аналізу захворюваності членів родини на рак, є важливим і необхідним компонентом у діагностиці спадкових/не спадкових варіантів РЯ, а також у створенні груп генетичного ризику щодо розвитку раку у родині. Гермінальні мутації у зазначених генах-супресорах є предиктивними факторами появи неоплазії у родині і нащадків пробанда і свідчать про феномен спадкової схильності до розвитку раку у родині. 
 

Заключення. 1. Результати комплексного клінічного, клініко-генеалогічного і молекулярно-генетичного дослідження свідчать, що у родинах 46,2% пробандів (хворі на РЯ) спостерігаються злоякісні пухлини переважно органів жіночої репродуктивної системи (РЯ, РГЗ, РТМ), травного тракту (РТК, РШ), та інші, що відповідає синдрому Лінча ІІ типу (сімейному раковому синдрому). 2. Найчастіше у родичів реєстрували пухлини органів жіночої репродуктивної системи (51,7%), серед яких РЯ становив 27,5%, РГЗ – 16,1%, РТМ – 8,1%, пухлини травного тракту – 20,2%. За даними родоводів, на рак частіше хворіли матері (35,5%), баби (29,9%), тітки (11,6%) пробандів та родичі чоловічої статі (19,8%). 3. У пробандів переважав серозний РЯ. Відзначена незначна асоціація між кількістю РЯ з високим і низьким ступенем диференціювання пухлин (коефіцієнт асоціації Юла дорівнює 0,285). 4.Молекулярно-генетичне дослідження геномної ДНК периферійної крові виявило мутацію 5382insC у гені BRCA1 у 9 хворих на серозний РЯ, у яких у всіх був сімейний раковий синдром. Мутація 6174delT у гені BRCA2 на даному клінічному матеріалі не виявлена. 5. Сімейна історія раку, яка визначається шляхом клініко-генеалогічного аналізу родини, є важливим компонентом у діагностиці спадкових/не спадкових варіантів РЯ і у створенні груп генетичного ризику щодо розвитку раку у родині з сімейним раковим синдромом. Гермінальна мутація 5382insC у гені BRCA1 є предиктивним фактором появи неоплазії у нащадків пробанда і свідчить про феномен спадкової схильності до розвитку раку у родині. Клініко-генеалогічні дослідження можна розцінювати як інтегральну частину діагностичної і профілактичної роботи гінекологів, онкогінекологів та онкогенетиків. 
 

Ключові слова: рак яєчника, сімейний раковий синдром, мутації у генах BRCA1 і BRCA2. 
 

Література: 
1. Vorobyova LI, Turchak OV, Svintsitsky VS et al. 2009. The problem of gynecological cancer relapses. Zdoroviye Zhenshchyny. Woman’s Health 43:2(7):72-75. In Ukrainian.

2. Svintsitsky VS. 2007. The results of primary cytoreductive surgeries in patients with malignant ovarian tumors. Oncologiya (Oncology) 3(9):222-228. In Ukrainian.

3. Svintsitsky VS. 2010. Long-standing forms of ovarian malignant tumors: improvement tumors respectability by retroperitoneal panhisterectomy and pelvic peritonectomy (douglasectomy). Oncologiya (Oncology) 12(2):38-40. In Ukrainian.

4. Svintsitsky VS. 2010. Complex treatment of the patients with malignant ovarian tumors. Thesis for the degree of doctor medical sciences (Oncology). Kyiv:40. In Ukrainian.

5. Chen S, Parmigiani G. 2007. Meta-analysis of BRCA1 and BRCA2 penetrance. J. Clin. Oncol. 25(11):1329–1333. http://dx.doi.org/10.1200/JCO.2006.09.1066; PMid:17416853 PMCid:PMC2267287

6. Couch FJ, Gaudet MM, Antoniou AC et al. 2012. Common variants at the 19p13.1 and ZNF365 loci are associated with ER subtypes of breast cancer and ovarian cancer risk in BRCA1 and BRCA2 mutation carriers. Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. 21(4):645-57. http://dx.doi.org/10.1158/1055-9965.EPI-11-0888; PMid:22351618 PMCid:PMC3319317

7. Zhong Q, Peng HL, Zhao X et al. 2015. Effects of BRCA1- and BRCA2-related mutations on ovarian and breast cancer survival: a meta-analysis. Clin. Cancer Res. 21(1):211-20. http://dx.doi.org/10.1158/1078-0432.ccr-14-1816

8. Sowter HM, Ashworth A. 2005. BRCA1 and BRCA2 as ovarian cancer susceptibility genes. Carcinogenesis 26(10):1651-1656.http://dx.doi.org/10.1093/carcin/bgi136; PMid:15917310 
9. Jelovac D, Armstrong DK. 2011. Recent progress in the diagnosis and treatment of ovarian cancer. CA: A Cancer Journal for Clinicians 63(3):183–203. http://dx.doi.org/10.3322/caac.20113

10. WeissmanSM, BurtR, Church J et al. 2012. Identification of individuals at risk for Lynch syndrome using targeted evaluations and genetic testing: National society of genetic counselors and the collaborative group of the Americas on inherited colorectal cancer joint practice guideline. J. Genet. Couns. 21(4):484–93. http://dx.doi.org/10.1007/s10897-011-9465-7; PMid:22167527

11. Russo A, Calт V, Bruno L et al. 2009. Hereditary ovarian cancer. Critical Reviews in Oncology/Hematology 69(1):28–44. http://dx.doi.org/10.1016/j.critrevonc.2008.06.003; PMid:18656380

12. Kluska A, Balabas A, Paziewska A et al. 2015. New recurrent BRCA1/2 mutations in Polish patients with familial breast/ovarian cancer detected by next generation sequencing. BMC Med. Genomics. 8(19). http://dx.doi.org/10.1186/s12920-015-0092-2.

13. Sekine M, Nagata H, Tsuji S. 2001. Mutational analysis of BRCA1 and BRCA2 and clinicopathologic analysis of ovarian cancer in 82 ovarian cancer families: two common founder mutations of BRCA1 in Japanese population. Clin. Cancer Res. 7(10):3144–3150. PMid:11595708

14. Tung N, Battelli C, Allen B et al. 2015. Frequency of mutations in individuals with breast cancer referred for BRCA1 and BRCA2 testing using next-generation sequencing with a 25-gene panel. Cancer. 121(1):25-33. http://dx.doi.org/10.1002/cncr.29010; PMid:25186627

15. Howarth DR, Lum SS, Esquivel P et al. 2015. Initial Results of Multigene Panel Testing for Hereditary Breast and Ovarian Cancer and Lynch Syndrome. Am. Surg. 81(10):941-944. PMid:26463285

16. Shih I-M, Kurman RJ. 2004. Ovarian Tumorigenesis. A Proposed Model Based on Morphological and Molecular Genetic Analysis. Amer. J. Pathol. 164(5):1511–1518. http://dx.doi.org/10.1016/S0002-9440(10)63708-X

17. Lim D, Oliva E. 2013. Precursors and pathogenesis of ovarian carcinoma. Pathology. 45(3):229-242. http://dx.doi.org/10.1097/PAT.0b013e32835f2264; PMid:23478230

18. Trivers KF, Baldwin LM, Miller JW et al. 2011. Reported referral for genetic counseling of BRCA1/2 testing among United States physicians: a vignette-based study. Cancer. 117:5334-43. http://dx.doi.org/10.1002/cncr.26166; PMid:21792861

19. Wood ME, Kadlubek P, Pham TH et al. 2014. Quality of cancer family history and referral for genetic counseling and testing among oncology practices: a pilot test of quality measures as part of the American society of clinical oncology quality oncology practice initiative. J. Clin. Oncol. 32(8):824-829. http://dx.doi.org/10.1200/jco.2013.51.4661

20. Wood ME, Flinn BS, Snockdale S. 2013. Primary care physician management, referral, and relations with specialists concerning patients at risk for cancer due to family history. Public health genomics 16:75-82. http://dx.doi.org/10.1159/000343790; PMid:23328214

21. Lu KH, Wood ME, Daniels M et al. 2014. American Society of Clinical Oncology expert statement: Collection and use of a cancer family history for oncology providers. J. Clin. Oncol. 32:833–840. http://dx.doi.org/10.1200/JCO.2013.50.9257; PMid:24493721 PMCid:PMC3940540

22. Stadler ZK, Schrader KA,Vijai J et al. 2014. Cancer genomics and inherited risk. J Clin. Oncol. 32:687–698. http://dx.doi.org/10.1200/JCO.2013.49.7271; PMid:24449244