• Цефподоксиму проксетил у лікуванні гострих бронхітів бактеріальної етіології у дітей.
ua До змісту

Цефподоксиму проксетил у лікуванні гострих бронхітів бактеріальної етіології у дітей.

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.4(60):100105; doi 10.15574/SP.2014.60.100 

Цефподоксиму проксетил у лікуванні гострих бронхітів бактеріальної етіології у дітей.

Марушко Ю. В., Гищак Т. В., Шеф Г. Г. 
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета: вивчення ефективності, профілю безпеки та прихильності хворих до терапії при використанні цефподоксиму проксетилу у лікуванні гострого простого бактеріального бронхіту у дітей віком 2–7 років.

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилися 32 дитини. У 18 (56,3%) хворих клінічні ознаки бронхіту з'явилися одночасно із захворюваннями ЛОР-органів або протягом доби після їх виникнення; у решти 14 (43,7%) хворих фебрильна лихоманка та клінічні ознаки бронхіту виникли на третій-п'ятий день перебігу ГРВІ верхніх дихальних шляхів. Лікування бронхіту та супутніх захворювань проводили відповідно до протоколів. Цефподоксиму проксетил (Цефодокс) призначався у формі суспензії у два прийоми курсом сім днів. Оцінка динаміки симптомів проводилася до призначення лікування, на третій та восьмий дні антибіотикотерапії. Вивчалися інтенсивність інтоксикаційного синдрому, частота і продуктивність кашлю, кількість хрипів при аускультації легень, комплаєнтність за даними опитування батьків. 

Результати. На тлі застосування цефподоксиму проксетилу вже на третій день терапії у всіх хворих зникли прояви інтоксикаційного синдрому та лихоманки; після семи днів лікування у всіх хворих нормалізувалися лабораторні показники крові, у понад 1/2 хворих зникли клінічні прояви бронхіту; на 10-й день клінічні ознаки хвороби не спостерігалися. Встановлено високу прихильність до лікування, відсутність алергічних реакцій.

Висновки. Препарат цефподоксиму проксетил ефективний у терапії гострого простого бактеріального бронхіту, асоціюється з віковим ступенем комплаєнсу та низькою частотою виникнення побічних ефектів.

Ключові слова: цефподоксиму проксетил, діти, гострий бактеріальний бронхіт.

Література: 
1. Бережной ВВ, Козачук ВГ, Орлюк ИБ, Кирнос АИ. 2011. Опыт использования препарата цефодокс в комплексной терапии гнойных синуситов у детей. Здоровье Украины. Педиатрия. Тематич номер: 52—53.

2. Тяжка ОВ та ін. 2011. Застосування цефподоксиму проксетилу в дитячій практиці. Здоровье Украины. Педиатрия. Тематич номер: 41—42.

3. Катилов АВ, Дмитриев ДВ. 2012. Бронхиты у детей: современные представления. Дитячий лікар. 3—4: 18—25.

4. Боярская ЛН, Котлова ЮВ, Крыгина АН и др. 2009. Микробиологическая безопасность цефподоксима проксетила (Цефодокса) при лечении детей с острыми респираторными заболеваниями. Совр педиатрия. 2: 72—75.

5. Овчаренко ЛС, Ткаченко ВЮ. 2013. Эффективная антибиотикотерапия рекуррентных бактериальных бронхитов у детей с гипертрофией лимфоглоточного кольца. Нов медицины и фармации. 15.

6. Протокол лікування дітей з гострими бронхітами. Додаток № 2 до наказу МОЗ України № 18 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» від 13.01.2005 р. К. 2005: 58.

7. Волосовец АП и др. 2011. Результаты многоцентрового исследования Цеф-Просто (цефподоксима проксетил в стартовой терапии внебольничной пневмонии у детей) в Украине. Здоровье Ребенка. 2(29).

8. Wollner A et al. 2011. Acceptability, compliance and schedule of administration of oral antibiotics in outpatient children. Arch Pediatr.

9. http://emedicine.medscape.com/article/1001332 — overview-aw2aab6b2b3aa.

10. Hasan et al. 2014. Incidence and etiology of acute lower respiratory tract infections in hospitalized children younger than 5 years in rural Thailand. Pediatr Infect Dis J. 33(2): 45—52. http://dx.doi.org/10.1097/INF.0000000000000062; PMid:24030346

11. Hsueh PR et al. 2004. Multicenter surveillance of antimicrobial resistance of Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, and Moraxella catarrhalis to 14 oral antibiotics. J Formos Med Assoc. 103(9): 664—670.