• Біохімічні маркери росту плаценти при багатоплідній вагітності та їхнє прогностичне значення
ua До змісту

Біохімічні маркери росту плаценти при багатоплідній вагітності та їхнє прогностичне значення

HEALTH OF WOMAN. 2018.2(128):65–68; doi 10.15574/HW.2018.128.65
Ткаченко А. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.ЛШупика, мКиїв

Мета дослідження: оцінювання прогностичної значущості визначення рівня фактора росту плаценти (PlGF) та його ймовірної ролі у виникненні найбільш поширених гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності.
Матеріали та методи. Проведено вивчення інформативності показника фактора росту плаценти (PlGF) у сироватці крові 64 вагітних з багатоплідністю (у 16–22 тиж вагітності) як прогностичного маркера розвитку гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з неускладненим перебігом одноплідної вагітності.
Результати. Доведено, що рівень PlGF у сироватці крові у жінок з двійнями істотно нижче (р<0,01) порівняно з таким при одноплідній вагітності у випадках розвитку передчасних пологів, плацентарної дисфункції та прееклампсії (≤154,23±16,2; ≤252,14±23,4; ≤315,56±25,2 пг/мл відповідно порівняно з 434,3±14,2 пг/мл), що може слугувати прогностично несприятливим біохімічним критерієм ризику розвитку гестаційних ускладнень і негативних перинатальних наслідків.
Заключення. Раннє і поетапне проведення патогенетично обґрунтованої медикаментозної корекції, що включає низькомолекулярні гепарини, низькі дози ацетилсаліцилової кислоти, ангіопротектори, а також санацію і лікування запальних захворювань статевих шляхів, дозволило знизити частоту і ступінь вираженості ускладнень вагітності і сприяло пролонгуванню гестації і поліпшенню перинатальних наслідків у жінок з двійнями
Ключові слова: багатоплідна вагітність, фактор росту плаценти, профілактика передчасних пологів, прееклампсія, плацентарна дисфункція.

Литература:

1. Абрамченко В.В., Киселев А.Г., Орлова О.О. Ведение беременности и родов высокого риска. М: МИА 2004; 400.

2. Бурлев В.А., Зайдиева З.С., Тютюник В.Л. Роль факторов роста в развитии плацентарной недостаточности. Пробл репрод. 1999; 6: 7–12.

3. Гавриленко Т.И., Рыжкова Н.А., Пархоменко А.Н. Сосудистый эндотелиальный фактор роста в клинике внутренних заболеваний и его патогенетическое значение // Укр. кардіол. журн. – 2011. – № 4. – C. 87–95.

4. Кудинова Е.И., Боташева Т.Л., Орлов А.В., Фролов А.А., Гимбут В.С Особенности функционирования синцитиотрофобласта и системы сосудисто-эндотелиальных факторов роста при задержке роста плода в первом и во втором триместрах беременности // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 4.

5. Кулаков В.И., Мурашко Л.М. Преждевременные роды. – М: Медицина 2002; 176.

6. Радзинский В.Е., Столько П.Я. Биохимия плацентарной недостаточности. – М: РУДН 2001; 273.

7. Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. – М: Триада-X 2002; 304.

8. Степанова О.И., Фураева И.П., Соколов Д.И. Влияние факторов, секретируемых тканью плаценты, на пролиферативную активность эндотелиальных клеток линии EA.hy926 // Журналъ акушерства и женских болезней. Т. – 2012. LXI. Вып. 5. С. 80–85.

9. Щербина Н.А. Клинико-морфологические аспекты развития синдрома задержки роста плода / Н.А. Щербина, М.В. Макаренко // Експериментальна і клінічна медицина. – 2014. – № 3. – С. 143–147.

10. Эльжорукаева Ж.А., Линде В.А., Лысенко А.А., Кудинова Е.И., Мартыненко Е.А., Григорянц А.А. Новый взгляд на проблему развития плацентарной недостаточности // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 1.

11. Eatman D., Layas M.F., Bayorh M.A. Eplerenon suppresses salt* induced vascular endothelial growth factor expression in kidney // Kidney Blood Press. Res. – 2010. – Vol. 33. – P. 167–173. https://doi.org/10.1159/000316700; PMid:20571278 PMCid:PMC2914374

12. Louise C. Kenny, Michael A. Black, Lucilla Poston, Early Pregnancy Prediction of Preeclampsia in Nulliparous Women, Combining Clinical Risk and Biomarkers The Screening for Pregnancy Endpoints (SCOPE) International Cohort Study // Hypertension. – 2014. – P. 644–652.

13. Santiago Garcia-Tizon Larroca, Ahmet Tayyar, Leona C. Poon, Competing risks model in screening for preeclampsia by biophysical and biochemical markers at 30–33 weeks’ gestation // Fetal Diagn. & Ther. – 2014. – P. 36

14. Vivienne C. Ho and Guo-Hua Fong. Vasculogenesis and angiogenesis in VEGF Receptor-1 Deficient Mice // Methods Mol Biol. – 2015. – P. 161–176. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-2917-7_12; PMid:26285753 PMCid:PMC4544766

15. Willibald Hochholzer, Tobias Reichlin, Claudia Stelzig. Impact of soluble fms-like tyrosine kinase-1 and placental growth factor serum levels for risk stratification and early diagnosis in patients with suspected acute myocardial infarction // European Heart Journal. – 2011. –  P. 326–335. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq429; PMid:21138939