• Бетаргін® у комплексному лікуванні ацетонемічного синдрому у дітей
До змісту

Бетаргін® у комплексному лікуванні ацетонемічного синдрому у дітей

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2015.2(66):92-97; doi 10.15574/SP.2015.66.92

Бетаргін® у комплексному лікуванні ацетонемічного синдрому у дітей

 

Денисова М. Ф., Чернега Н. В., Музика М. М.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

 

Мета: вивчити ефективність застосування препарату «Бетаргін»® для лікування первинного і вторинного ацетонемічного синдрому (АС) у дітей.

 

Пацієнти і методи. У дослідження було включено 32 дитини віком 3–15 років, які протягом 7 днів у базисній терапії АС отримували препарат «Бетаргін»® у віковому дозуванні.

 

Результати. На тлі застосування препарату «Бетаргін»® спостерігалося зниження проявів кетонурії через 24 години у 37,5% дітей, через 48 годин — у 34,4% пацієнтів; повністю купірувався даний симптом до четвертого дня лікування. Регрес клінічних симптомів АС корелював з динамікою кетонурії.

 

Висновки. Включення препарату «Бетаргін»® у комплексну терапію АС сприяло позитивній динаміці клінічних симптомів, нормалізації метаболічних процесів, поліпшенню якості життя пацієнтів.

 

Ключові слова: діти, ацетонемічний синдром, лікування, Бетаргін®.

 

REFERENCES

1. Аникеева СП, Панченко ЛФ, Штерберг ЮМ. 1987. Биохимические и регуляторные аспекты функции кетоновых тел в организме (обзор). Вопр мед химии. 6: 11—13.

2. Корнева ВВ, Козачук ВГ, Курило ЛВ и др. 2011. Ацетонемический синдром у детей. Возможности оптимизации терапии. Суч гастроентерол. 2(58): 89—95.

3. Волосовец АП, Кривопустов СП, Кожина АН, Щербинская ЕН. 2009. Ацетонемический синдром у детей: современный взгляд на проблему. Здоровье ребенка. 6(21): 76—81.

4. Бабушкина АВ. 2009. L-аргинин с точки зрения доказательной медицины. Укр мед часоп. 6(74): 43—49.

5. Вельтищев ЮЕ. 1983. Обмен веществ у детей. М, Медицина: 462.

6. Ильенко ТЛ. 2011. Клинико-диагностическое и прогностическое значение метаболических и микроциркуляторных нарушений у детей с ацетонемической рвотой. Дис. канд. мед. наук. Специальность 14.01.08 «Педиатрия». Астрахань: 29.

7. Казак СП, Бекетова ГВ. 2005. Діагностика та дієтотерапія ацетонемічного синдрому у дітей. Ліки України. 2: 83—86.

8. Квашнина ЛВ, Ефграфова ТБ. 2003. Нейро-артрическая аномалия конституции, нарушения пуринового обмена и ацетонемический синдром у детей. Доктор. 3: 79—82.

9. Комов ВП, Шведов ВН. 2004. Биохимия. Учебн для вузов. М, Дрофа: 638.

10. Майданик ВГ. 2009. Синдром циклічної блювоти у дітей. ПАГ. 3: 5—13.

11. Зрячкин НИ, Хмилевская СА, Зайцева ГВ и др. 2013. Особенности ацетонемического синдрома у детей. Рос педиатрич журн. 3: 22—26.

12. Покровский ВИ, Виноградов НА. 2005. Оксид азота, его физиологические и патофизиологические свойства. Терапевт арх. 1: 82—87.

13. Бережной ВВ, Курило ЛВ, Марушко ТВ, Капичена МА. 2009. Эффективность метаболической коррекции ацетонемического синдрома у детей. Совр педиатрия. 5(27): 82—92.

14. Chatterjee A, Catraves JD. 2008. Endothelial nitric oxyde parthway in preeciampsia: pathophysiologic regulation. Vascul Pharmacology. 49(4—6): 121—130.