• Бета-лактамазная активність сироватки крові і рівень ендогенної інтоксикації у дітей з гострим эшерихиозом, викликаним энтеротоксигенными Escherichia coli
До змісту

Бета-лактамазная активність сироватки крові і рівень ендогенної інтоксикації у дітей з гострим эшерихиозом, викликаним энтеротоксигенными Escherichia coli

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.3(67):35-38; doi10.15574/SP.2015.67.35

 

Бета-лактамазная активність сироватки крові і рівень ендогенної інтоксикації у дітей з гострим эшерихиозом, викликаним энтеротоксигенными Escherichia coli

 

Гусейнова Р. Г.

Азербайджанський медичний університет, м. Баку

 

Мета: виявити особливості бета-лактамазной активності сироватки крові і рівня ендогенної інтоксикації у дітей з гострим эшерихиозом, викликаним энтеротоксигенными штамами Escherichia coli.

 

Пацієнти і методи. Під наглядом знаходилися 28 практично здорових дітей у віці від 1 до 7 років і 210 дітей з гострим эшерихиозом среднетяжелого і важкої течії. Визначення бета-лактамазной активності в сироватці крові і її кількісну оцінку проводили з використанням тест-системи "Біолактам". Дослідження ендогенної інтоксикації проводили шляхом визначення рівня проміжних молекул середньої маси в плазмі крові.

 

Результати. У здорових і більшість дітей з эшерихиозом в сироватці крові виявлена чинники, що мають бета-лактамазной активність, рівень якої прогресивно знижувався із зростанням тяжкості перебігу захворювання і збільшенням в циркуляції змісту проміжних молекул середньої маси.

 

Висновки. У хворих відмічено зростання рівня ендогенної інтоксикації, що характеризується надмірним накопиченням в циркуляції проміжних молекул середньої маси. Зростання рівня ПМСМ супроводжувалося зниженням бета-лактамазної активності сироватки крові.

 

Ключові слова: бета-лактамазна активність сироватки крові, гострий эшерихиоз, Escherichia coli, ендогенна інтоксикація.

 

Література:

1. Альбумин сыворотки крови в клинической медицине. Под ред ЮА Грызунова, ГЕ Добрецова. М, ИРИУС. 1994: 226.

2. Борисова ОВ. 2011. Роль сывороточного альбумина в прогрессировании хронических поражений почек у детей. Известия высших учебных заведений. Приволжский регион. Мед науки. 1: 66—72.

3. Жильцов ИВ. 2013. Биологическая резистентность к бета-лактамным антибиотикам при социально значимых инфекционных заболеваниях бактериальной природы: механизмы, клиническое значение и пути преодоления. Автореф дис д-ра мед наук. Витебск: 29.

4. Жильцов ИВ, Веремей ИС, Семенов ВМ. 2011. Исследование природы бета-лактамазной активности сыворотки крови. Иммунопатол, аллергол, инфектол. 3: 17—23.

5. Шалашная ЕВ, Горошинская ИА, Неродо ГА и др. 2008. Исследование влияния химиопрепаратов на уровень эндогенной интоксикации. Сибирский онкологич журн. 2(26): 50—55.

6. Жильцов ИВ, Веремей ИС, Семенов ВМ, Логвиненко СМ. 2011. Клинико-патогенетическое значение бета-лактамазной активности сыворотки крови больных и здоровых лиц. Военная медицина: 23—25.

7. Коннова ЮА. 2007. Патогенетические механизмы интоксикационного синдрома при острых кишечных инфекциях и методы его коррекции. Автореф дис канд мед наук. М: 24.

8. Кучко ИВ, Жильцов ИВ, Веремей ИС. 2011. Бета-лактамазная активность сыворотки крови человека и её клинико-патогенетическое значение. Вестн Витебского гос мед ун-та. 10;3: 128—136.

9. Малахова МЯ. 1995. Методы биохимической регистрации эндогенной интоксикации (сообщение 18е). Эфферентная терапия. 1;1: 61—64.

10. Маржохова МЮ. 2004. Некоторые патогенетические аспекты состояния иммунитета, свободнорадикальных процессов и синдрома интоксикации у больных острыми кишечными инфекциями. Автореф дис д-ра мед наук. М: 35.

11. Медицинские лабораторные технологии. Справ. Под ред АИ Карпищенко. Т.2. СПб, ГЭОТАР-Медиа. 2013: 792.

12. Жильцов ИВ, Веремей ИС, Семенов ВМ, Генералов ИИ. 2009. Особенности бета-лактамазной активности сыворотки крови больных аденовирусной инфекцией, острым гнойным тонзиллитом, серозными и гнойными менингитами. Вестн Витебского гос мед ун-та. 8;3: 118—129.

13. Скворцова ВВ, Семенов ВМ, Дмитраченко ТИ. Клиническое значение уровня бета-лактамазной активности плевральной жидкости при инфекциях дыхательных путей. Журн инфектол. 4;3: 92—93.

14. Семенов ВМ, Жильцов ИВ, Веремей ИС и др. 2012. Факторы макроорганизма, снижающие эффективность антибактериальной терапии, проводимой бета-лактамами. Клин Инфектол, паразитол. 3—4: 25—42.

15. Эфроимсон ВП. 1971. Иммуногенетика. М, Медицина: 336.

16. Callaghan HC. 1972. Novel method for detection of b-lactamases by using a chromogenic cephalosporin substrate. Antimicrobial agents and chemotherapy. 1;4: 283—288.

17. Ahmad E, Rabbani G, Zaidi N et al. 2012. Pollutant-induced modulation in conformation and b-lactamase activity of human serum albumin. PLoS One. 7: 38372.