• Астенічний синдром вагітних як прояв віддалених наслідків перенесеної черепно-мозкової травми: особливості лікування

Астенічний синдром вагітних як прояв віддалених наслідків перенесеної черепно-мозкової травми: особливості лікування

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.3(75):35-39; doi 10.15574/PP.2018.75.35

Лиманська А. Ю., Наумчик А. М., Огородник А. О., Давидова Ю. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета: покращення загального стану та якості життя вагітних із черепно-мозковою травмою (ЧМТ) в анамнезі.

Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 18 жінок з 25–35 тижнів вагітності, які мали в анамнезі ЧМТ, з клінічною симптоматикою астенічного синдрому і порушень когнітивної функції (як прояв віддалених наслідків ЧМТ) під час даної вагітності. Усі вагітні за рекомендацією невропатолога отримували препарат цитиколіну. Психоемоційний стан та показники якості життя жінок досліджували за спеціальними анкетами до і після лікування.

Результати та висновки. Лікування вагітних із віддаленими наслідками ЧМТ вимагає комплексного підходу, оскільки такі жінки мають суттєві порушення психоемоційної сфери та когнітивні розлади, що зумовлено органічною патологією мозку та потенціюється наявністю вагітності. Терапія цитиколіном сприяє зменшенню виразності когнітивних порушень, поліпшенню самопочуття і працездатності.

Ключові слова: черепно-мозкова травма, вагітність, астенічний синдром, якість життя.

Література

1. Аlvarez_Sabin J, Roman GС. (2011). Citicoline in vascular cognitive impairment and vascular dementia after stroke. Stroke. 42:40—43.

2. Bramlett HM, Dalton DW. (2004, Feb. 1). Pathophysiology of Cerebral Ischemia and Brain Trauma: Similarities and Differences. Journal of Cerebral Blood Flow & Metabolism. https://doi.org/10.1097/01.WCB.0000111614.19196.04

3. Cotroneo AM, Castagna A, Putignano P et al. (2013). Effectiveness and safety of citicoline in mild vascular cognitive impairment: the IDEALE study. Clin Interv Aging.8:131—7.

4. Davalos A et al. (2012). Citicoline in the treatment of acute ischaemic stroke: an international, randomised, multicentre, placebo_controlled study (ICTUS trial). Lancet.380:349—57.

5. Davalos A, Secades J. (2011). Citicoline preclinical and clinical update 2009—2010. Stroke. 42:36—9.

6. Grieb P. (2014). Neuroprotective properties of citicoline: facts, doubts and unresolved issues. CNS Drugs. 28;3:185—193.

7. Guidelines for the Management of a Pregnant Trauma Patient (2015). J Obstet Gynaecol Can. 37(6):553—571.

8. Krupinski J, Abudawood M, Matou-Nasri S et al. (2012). Citicoline induces angiogenesis improving survival of vascular/human brain microvessel endothelial cells through pathways involving ERK1/2 and insulin receptor substrate-1. Vasc. Cell. 4. 20. https://doi.org/10.1186/2045-824X-4-20.

9. Qureshi I, Endres JR. (2010). Citicoline: a novel therapeutic agent with neuroprotective, neuromodulatory, and neuroregenerative properties. Natural Medicine Journal. 2; 6:11—25.

10. Saver JL. (2008). Citicoline: update on a promising and widely available agent for neuroprotection and neurorepair. Rev Neurol Dis. 5;4:167—177.

11. Secades JJ. (2012). Probably role of citicoline in stroke rehabilitation: review of the literature. Rev. Neurol. 54; 3: 173—179.

12. Spielberger CD, Gorsuch RL, Lushene R, Vagg PR, Jacobs GA. (1983). Manual for the State-Trait Anxiety Inventory. Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press.

13. Spielberger CD. (1989). State-Trait Anxiety Inventory: Bibliography. 2nd ed. Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press.

14. Vulkov I, Bozhinov P (2016). Head injury during pregnancy. Akush Ginekol (Sofiia).55(2).

Стаття надійшла до редакції 18.06.2018 р., прийнята до друку 11.08.2018 р.