PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.3(75):56-60; doi 10.15574/PP.2018.75.56

Грищенко О. В., Бобрицька В. В.
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Мета — визначення відповідності рівня сироваткового інтерферону (ІФН) клінічним ознакам захворювань репродуктивної системи жінки за наявності різних типів вірусу папіломи людини (ВПЛ).

Матеріали та методи. 250 жінок 23–37 років були розподілені на групи: основна I група — пацієнтки з наявністю клінічних форм папіломавірусної інфекції (ПВІ). Контрольна група була розподілена на дві підгрупи: IIA — жінки, які мали позитивні результати ПЛР ВПЛ без клінічних ознак ПВІ, II B — клінічно здорові жінки, результати ПЛР ВПЛ негативні. Проведено Digene+тест ВПЛ 6,11,16,18,26,31,33,35,39,44,45,51,52,53,56,58,59,68,69,73,82

з вірусним навантаженням; інфектологічне обстеження на наявність бактерій, хламідій, міко+ та уреаплазм. Усім пацієнткам проведено дослідження

рівня сироваткового ІФН.

Результати. У I групі виділені типи ВПЛ, що відповідали диспластичним процесам статевих органів. Вірусне навантаження менше 3 Lg спостерігалося

у 28 (56,0%) пацієнток I групи і 18 (36,0%) групи II А, від 3 Lg до 5 Lg — у 67 (44,6%) пацієнток I групи і 4 (8,0%) II А групи. У I групі рівень 2–4 Lg

асоціювався з виразними диспластичними змінами статевих органів, шкіри промежини, які вимагають електрохірургічного лікування. У контрольній

підгрупі за наявності більш високого рівня сироваткового інтерферону клінічні прояви ПВІ не були діагностовані.

Висновки. ВПЛ 6,11,16,18,26,31,33,35,39,44,45,51,52,53,56,58,59,68,69,73,82 типів асоціюються з диспластичними захворюваннями шийки матки,

піхви, зовнішніх статевих органів; прогнозом захворювання і важкості диспластичних процесів служить вірусне навантаження від 3 Lg до 5 Lg, а також

рівень сироваткового ІФН. Дані дослідження можна рекомендувати з метою прогнозу розвитку захворювання та у комплексі прегравідарної

підготовки.

Ключові слова: вірус папіломи людини, вірусне навантаження, сироватковий інтерферон, дисплазія.

Література

1. Галицкая МГ, Ивардава МИ. (2009). Папилломавирусная инфекция у мальчиков и молодых мужчин. Возможности ее первичной профилактики. Педиатрическая фармакология. 6 (2): 12—14.

2. Головина ДА, Трофимова ОБ, Ермилова ВД и соавт. (2014). Комплекс молекулярно-генетических и иммуногистохимических методов для выявления вирусов папиллом человека в раковом эпителии мочевого пузыря. Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 157(1): 81—84.

3. Еремин ВФ, Вергейчик ГИ, Стрибук ЖА. (2010). Папилломавирусы человека: некоторые аспекта патогенеза и современная классификация. Проблемы здоровья и экологии. 3(24): 22—24.

4. Качалина ТС, Качалина ОВ, Вахабова ГА, Зиновьева МС. (2017). Анализ течения беременности и родов после лечения различных форм ВПЧ-ассоциированной цервикальной патологии. Медицинский альманах. 6(51): 36—39.

5. Качалина ТС, Качалина ОВ, Вахабова ГА. (2018). Течение беременности и родов у пациенток, ранее перенесших патологию, ассоциированную с вирусом папилломы человека. Акушерство и гинекология. 7: 62—66.

6. Клинышкова ТВ, Буян МС. (2018). Течение цервикального предрака в условиях персистирующей папилломавирусной инфекции. Мать и дитя в Кузбассе. 1(72): 77—80.

7. Babasha S, Soliemani M. (2011). The oncogenic and tumour suppressive roles of microRNAs in cancer and apoptosis. Eur J Cancer. 47(8): 1127—37. https://doi.org/10.1016/j.ejca.2011.02.008; PMid:21402473

8. Bodily J, Laimins LA. (2011). Persistence of human papillomavirus infection: keys to malignant progression. Trends Microbiol. 9(1): 33—39. https://doi.org/10.1016/j.tim.2010.10.002.

9. Gorbunova OV, Zarichanska HV. (2018). Efficiency of using antifungal drugs in women with vaginal candidiasis on the background of papillomavirus infection. Perinatologiya i pediatriya. 2(74): 31—34. doi 10.15574/PP.2018.74.31

10. Munoz N at al. (2010). Impact of human papillomavirus (HPV)-6/11/16/18 vaccine on all HPV-associated genital diseases in young women. J Natl Cancer. 102(5):325—39. https://doi.org/10.1093/jnci/djp534; PMid:20139221

Стаття надійшла до редакції 23.06.2018 р., прийнята до друку 02.09.2018 р.