• Антилізоцимна активність симбіонтів ясен у процесі комплексного лікування генералізованого катарального гінгівіту у підлітків з хронічним гастродуоденітом

Антилізоцимна активність симбіонтів ясен у процесі комплексного лікування генералізованого катарального гінгівіту у підлітків з хронічним гастродуоденітом

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.8(96):50-54; doi 10.15574/SP.2018.96.50

Лісецька І. С., Рожко М. М., Куцик Р. В.
ДВНЗ «ІваноФранківський національний медичний університет», Україна

Здатність патогенних та умовно-патогенних бактерій до тривалого виживання у ворожому середовищі господаря-макроорганізма забезпечується їх персистенцією. Одним із факторів персистенції є антилізоцимна активність (АЛА), що забезпечує їм селективні переваги росту і розмноження на слизових оболонках, сприяє тривалому перебуванню бактерій у макроорганізмі. Тому перспективним підходом до лікування захворювань пародонта є застосування лікарських препаратів, здатних пригнічувати експресію цього фактора персистенції патогенів або елімінувати мікроорганізми з антилізоцимною активністю із складу оральних мікробіоценозів.

Мета — визначення антилізоцимної активності мікроорганізмів до та після комплексного лікування катарального гінгівіту у підлітків з хронічним гастродуоденітом (ХГД).

Матеріали і методи. Вивчали зміни мікробіоценозу ясен 38 підлітків віком 12–18 років з генералізованим катаральним гінгівітом (ГКГ) та ХГД до та після лікування, що склали основну групу. Групу порівняння склали 25 підлітків аналогічного віку з діагностованим ГКГ, які на момент обстеження не мали скарг на порушення соматичного здоров'я і не перебували на диспансерному обліку в суміжних спеціалістів. Моніторинг змін мікробіоценозу ясен та АЛА проводився до лікування, після лікування та через шість місяців.

Результати та висновки. У підлітків з ГКГ (як на тлі супутнього ХГД, так і у соматично здорових) спостерігається різко підвищена частота колонізації слизової оболонки ясен бактеріями з високою АЛА. Розроблений терапевтичний комплекс із включенням лактовмісних пробіотиків проявляє стійкий коригуючий вплив на якісні характеристики мікробіоценозу ясен підлітків з ГКГ, забезпечуючи зниження персистентного потенціалу мікрофлори за рахунок зменшення здатності інактивувати лізоцим ротової рідини.

Ключові слова: катаральний гінгівіт, хронічний гастродуоденіт, підлітки, мікробіоценоз, антилізоцимна активність, комплексне лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Буланцев АЛ, Петрова ИА, Темкин ЭС, Липницкий АВ. (2006). Обоснование исследования факторов патогенности микроорганизмов полости рта при лечении воспалительных заболеваний пародонта пробиотиками. Российский стоматологический журнал. 6: 23–26.

2. Бухарин ОВ, Усвяцов БЯ, Малышкин АП, Немцева НВ. (1984). Метод определения антилизоцимной активности микроорганизмов. Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2: 27–28.

3. Бухарин ОВ, Челпаченко ОЕ, Усвяцов БЯ и др. (2003). Влияние лекарственных растений на антилизоцимную активность микроорганизмов. Антибиотики и химиотерапия. 5(48): 11–14.

4. Гайрабеков РХ, Гайрабекова РХ, Губханова СА, Турлова ФС, Умиева ЗЭ. (2016). Антилизоцимная, антиинтерфероновая и антикомплементарная активность некоторых бактерий семейства Enterobacteriaceae. Современные проблемы науки и образования. 5: 18–24.

5. Герберт Ф Вольф, Эдит М Ратейцхак, Клаус Ратейцхак. (2014). Пародонтология. Москва: Медпресс-информ: 548.

6. Дичко ЕН, Ковач ІВ, Хотімська ЮВ, Федоряк НВ. (2012). Частота стоматологічних захворювань у дітей. Медичні перспективи. 17; 2: 114–116.

7. Крисенко ОВ, Скляр ТВ, Воронкова ОС та ін. (2014). Особливості складу мікробних асоціацій та стійкості до антибіотиків мікробіоти ротової порожнини. Мікробіологія і біотехнологія. 1: 35–44.

8. Лабораторные методы исследования в клинике. Справочник (1987). Под ред. ВВ Меньшикова. Москва: Медицина: 316–317.

9. Леус ПА, Юдина НА. (2016). Заболевание пародонта. Минск: Энергопресс: 350.

10. Лісецька ІС, Рожко ММ., Куцик РВ (2018). Клінічний стан та особливості мікробіоценозу тканин пародонта у підлітків із катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом. Сучасна педіатрія. 5: 20–25. doi 10.15574/SP.2018.93.20

11. Мащенко ІС, Самойленко ВА, Пиндус ТО. (2012). Діагностична та прогностична значущість показників біоценозу та локального імунітету при хронічному генералізованому катаральному гінгівіті у юнаків. Современная стоматология. 3: 54–57.

12. Определитель бактерий Берджи: в 2 т. Пер. с англ. (1997). 9-е изд. Под ред. Дж Хоулта, Н Крига, П Снита, Дж Стейли, С Уильямса. Москва: Мир: 553–559.

13. Романенко ЕГ. (2012). Характер и частота изменений в полости рта у детей с хроническим гастродуоденитом. Здоровье ребенка. 1(36): 70–73.

14. Савичук НО. (2015). Коррекция микроэкологических нарушений в составе лечебно-профилактических мероприятий у детей с хроническим генерализованным катаральным гингивитом. Дельта Дайджест. 1: 5–8.

15. Хоменко ЛА, Дуда ОВ. (2013). Стоматологический и имунный статус детей с хроническими соматическими заболеваниями. Стоматология детского возраста и профилактика. 12; 4(47): 57–60.

Стаття надійшла до редакції 23.07.2018 р., прийнята до друку 29.11.2018 р.

 

Підтвердіть дію на порталі med-expert.com.ua:

Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб, які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту. Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я і ознайомлені з призначеною для користувача угодою.