• Аномалії залишків омфаломезентеріальних судин при гастрошизисі та їх роль у плануванні хірургічної тактики при цій патології

Аномалії залишків омфаломезентеріальних судин при гастрошизисі та їх роль у плануванні хірургічної тактики при цій патології

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.3(75):68-75; doi 10.15574/PP.2018.75.68

Слєпов О. К., Пономаренко О. П., Мигур М. Ю.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Мета — виявити частоту необлітерованих омфаломезентеріальних артерій у новонароджених із гастрошизисом, дослідити анатомічні особливості; розробити хірургічну тактику при цій патології.

Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток 63 новонароджених дітей з гастрошизисом, яким виконано хірургічну корекцію вади за 2006–2018 рр. У дослідження включено 7 новонароджених з гастрошизисом, у яких виявлено залишки необлітерованих омфаломезентеріальних артерій.

Результати. Діаметр залишків необлітерованих омфаломезентеріальних артерій варіював від 1 мм до 5 мм (у середньому — 2,4±0,53 мм), а довжина — від 4,0 см до 8,0 см (у середньому — 6,1±0,59 см). Залишки необлітерованих омфаломезентеріальних артерій були представлені сполучнотканинним тяжем, який відходив від кореня брижі здухвинної кишки на відстані від 10 см до 30 см від ілеоцекального кута, перекидався через її протибрижову напівокружність (викликаючи чи не викликаючи її компресію) і фіксувався в ділянці розщепленого пупкового кільця та наскрізного дефекту передньої черевної стінки, проходячи вільно через останній (n=3) або з'єднуючись з його краєм (верхнім або правим), (n=4). Клінічно значущу компресію здухвинної кишки з вираженим (n=1) або помірним (n=1) її стенозом і порушенням прохідності виявлено у 2 новонароджених дітей з гастрошизисом. В інших випадках не виявлено порушення прохідності здухвинної кишки (n=5), хоча в одному з цих випадків була її незначна компресія.

Висновки. Необлітеровані омфаломезентеріальні артерії є аномальними судинами жовткового мішка. За нашими даними, вони зустрічаються в 11,1% новонароджених з гастрошизисом і можуть спричинити обструкцію здухвинної кишки компресійного ґенезу, що потребує відповідного лікування.

Ключові слова: гастрошизис, омфаломезентеріальна артерія, хірургічна тактика, обструкція здухвинної кишки, новонароджені, діти.

Література

1. Слєпов ОК, Грасюкова НІ, Вевельський ВЛ та ін. (2014). Результати «Хірургії перших хвилин» при лікуванні гастрошизису. Перинатологія і педіатрія. 4: 18–23. https://doi.org/10.15574/PP.2014.60.18

2. Слєпов ОК, Мигур МЮ, Пономаренко ОП та ін. (2018). Вплив стану евентрованих органів при неускладненому гастрошизисі на клінічний перебіг цієї вади. Современная педиатрия. 1: 97–102. https://doi.org/10.15574/SP.2018.89.97

3. Benirschke K, Kaufmann Р. (1990). Pathology of the Human Placenta: Second edition. New York: Springer Science & Business Media: 180–192. https://doi.org/10.1007/978-1-4757-4193-3

4. Driver CP, Bruce J, Bianchi A et al. (2000). The contemporary outcome of gastroschisis. J. Pediatr. Surg. 35: 1719–1723. https://doi.org/10.1053/jpsu.2000.19221; PMid:11101722

5. D?Antonio F, Viragone C, Risso G et al. (2015). Prenatal risk factors and outcomes in gastroschisis: a meta-analysis. Pediatrics. 136: 159–169.

6. Ghionzoli M, James CP, David AL et al. (2012). Gastroschisis with intestinal atresia/predictive value of antenatal diagnosis and outcome of post-natal treatment. Pediatr. Surg. 47 (2): 322–328. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2011.11.022; PMid:22325384

7. Hansraj N, Larabee Shannon M, Lumpkins Kimberly M et al. (2016). Anomalous mesenteric vessel — a rare etiology of intermittent partial small bowel obstruction. Journal of Surgical Case Reports. 12: 1–3. https://doi.org/10.1093/jscr/rjw209

8. Holland A, Walker K, Badawi N. (2004). Gastroschisis: an update. Pediatr. Sur. Int. 26: 871–878. https://doi.org/10.1007/s00383-010-2679-1
PMid:20686898

9. Jalil O, Radwan R, Rasheed A et al. (2012). Congenital band of the vitelline artery remnant as a cause of chronic lower abdominal pain in an adult: Case report. Int. J. Surg. Case Rep. 3 (6): 207–208. https://doi.org/10.1016/j.ijscr.2012.01.011; PMid:22466111 PMCid:PMC3324705

10. Kronfli R, Bradnock TJ, Sabharwal A (2010). Intestinal atresia in association with gastroschisis: a 26-year review. Pediatr. Surg. Inter. 26: 891–894. https://doi.org/10.1007/s00383-010-2676-4; PMid:20676892

11. Lao OB, Larison C, Garrison MM et al. (2010). Outcomes in neonates with gastroschisis in US children's hospitals. Am. J. Perinatol. 27: 97–101. https://doi.org/10.1055/s-0029-1241729; PMid:19866404 PMCid:PMC2854024

12. Long AM, Court J, Morabito A et al. (2011). Antenatal diagnosis of bowel dilatation in gastroschisis is predictive of poor postnatal outcome. J. Pediatr. Surg. 46 (6): 1070–1075. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2011.03.033; PMid:21683200

13. Mastroiacovo P, Lisi A, Castilla EE et al. (2007). Gastroschisis and associated defects: an international study. Am. J. Med. Genet. A. 1; 143A (7): 660–671.

14. Michopoulou AT, Germanos SS, Ninos AP et al. (2013). Vitelline artery remnant causing intestinal obstruction in an adult. Surgery. 54 (5): 1137–1138. https://doi.org/10.1016/j.surg.2012.06.034; PMid:22920945

15. Moore TC (1996). Omphalomesenteric duct malformations. Semin. Pediatr. Surg. 5 (2): 116–123. PMid:9138710

16. Prust FW, Abouatme J. (1969). Vitelline artery causing small bowel obstruction in an adult. Surgery. 65 (4): 716–720. PMid:5774445

17. Robert S. Hollabaugh, E. Thomas Boles Jr. (1973). The management of gastroschisis. J. of Ped. Surg. 8 (2): 263–270. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(73)80094-6

18. Stoll C, Alembik Y, Dott B. (2008). Omphalocele and gastroschisis and associated malformations. Am. J. Med. Genet. 146 (20): 1280–1285. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.32297; PMid:18386803

Стаття надійшла до редакції 25.05.2018 р., прийнята до друку 13.09.2018 р.