• Аналіз чинників ризику віддалених наслідків гіпоксії у доношених новонароджених із низькою оцінкою за шкалою Апгар 
До змісту

Аналіз чинників ризику віддалених наслідків гіпоксії у доношених новонароджених із низькою оцінкою за шкалою Апгар 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.4(68):124-127; doi 10.15574/SP.2015.68.124 
 

Аналіз чинників ризику віддалених наслідків гіпоксії у доношених новонароджених із низькою оцінкою за шкалою Апгар 

Тарасова І. В., Касян С. М., Радченко М. Л., Швидун К. О.

Сумський державний університет, України 
 

Мета: вивчення чинників ризику, які впливають на формування віддалених наслідків гіпоксії у доношених дітей, визначення найбільш вагомих. 
 

Пацієнти і методи. Вивчалася медична документація 73 дітей, які народилися в 2011–2013 рр. із низькою оцінкою за шкалою Апгар і мали віддалені наслідки гіпоксії. Групу контролю склали 20 здорових доношених новонароджених без перинатальної патології в анамнезі. Статистичний аналіз отриманих результатів проведено з використанням пакету Microsoft Excel, WindowsXP та інтернет-калькулятора SISА (Simple Interactive Statistical Analysis). З метою визначення закономірностей між значною кількістю якісних ознак використано модуль інтелектуального аналізу даних (Datamining). 
 

Результати. Встановлено, що предикторами формування наслідків перинатального гіпоксичного ураження центральної нервової системи (ПГУ ЦНС) є відшарування плаценти (ПК=+7,0), ХФПН (ПК=+6,0), низький рівень матеріального забезпечення (ПК=+5,9). У матерів дітей, які мали віддалені наслідки гіпоксії, в 11 разів частіше спостерігалося відшарування плаценти (ВШ 11,35; 95% ДІ=2,41–15,48), у 10 разів частіше — ХФПН (ВШ 10,05; 95% ДІ=1,20–236,55), у 9 разів частіше — анемія під час вагітності (ВШ 9,45; 95% ДІ=1,07–215,05), у 4 рази частіше — низький соціальний статус (ВШ 4,65; 95% ДІ=1,05–22,25). 
 

Висновки. Ускладнення перинатального періоду є значущою прогностичною ознакою формування та несприятливого перебігу наслідків ПГУ ЦНС. До найбільш статистично значущих чинників ризику розвитку віддалених наслідків гіпоксії у новонароджених дітей можна віднести ХФПН і відшарування плаценти. 
 

Ключові слова: перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС, фактори ризику, наслідки. 
 

 

Література: 

1. Боровиков В. 2003. Statistiса. Искусство анализа данных на компьютере: для профессионалов. Санкт-Петербург, Питер: 688.

2. Вуколов ЭА. 2008. Основы статистического анализа. Практикум по статистическим методам и исследованию операций с использованием пакетов STATISTIСА и ЕХЕL. Учебн пособ. Москва, Форум: 464.

3. Гублер ЕВ, Генкин АА. 1973. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. Ленинград, Медицина: 144.

4. Знаменская ТК. 2011. Основные проблемы и направления развития неонатологии на современном этапе развития медицинской помощи в Украине. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1;1: 5—9.

5. Про затвердження клінічного протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим. Наказ МОЗ України № 312 від 8.06.2007 р. Київ. 2008: 36.

6. Реброва ОЮ. 2002. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ пакета STATISTICA. Москва, Медиа Сфера: 312.

7. Сміян ІС, Павлішин ГА, Скворонська АО. 2010. Нейрофункціональні методи дослідження та оцінка метаболічного обміну в діагностиці гіпоксичних уражень нервової системи у новонароджених. Перинатология и педиатрия. 3(43): 11—13.

8. Тарасова ІВ. 2013. Мікроелементний дисбаланс у новонароджених із перинатальною патологією: діагностика та прогноз. Автореф дис д-ра мед наук. Спец 14.01.10. Харків: 36.

9. Шайтор ВМ. 2008. Отдаленные последствия перинатального повреждения нервной системы у детей (нейрофизиологические механизмы, ранняя диагностика и лечение). Дис д-ра мед наук. Спец 14.00.09. Санкт-Петербург: 296.

10. Шунько ЄЄ. 2011. Впровадження концепції подальшого розвитку перинатальної допомоги в Україні. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1;1: 10—15.

11. Яблонь ОС, Власенко ДЮ. 2014. Надзвичайно мала масса тіла при народженні — катамнез якості життя. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2(12); 4: 62—68.