• Аналіз асоціації плацентарної дисфункції з поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1, GSTP1 та затримкою внутрішньоутробного розвитку у плодів 
ua До змісту

Аналіз асоціації плацентарної дисфункції з поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1, GSTP1 та затримкою внутрішньоутробного розвитку у плодів 

HEALTH OF WOMAN.2015.10(106):157–162; doi 10.15574/HW.2015.106.157 

Аналіз асоціації плацентарної дисфункції з поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1, GSTP1 та затримкою внутрішньоутробного розвитку у плодів 

Римарчук М. І., Россоха З. І., Кир’яченко С. П., Макарчук О. М., Горовенко Н. Г.

Івано-Франківський національний медичний університет

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

ДЗ «Референс-центр з молекулярної діагностики МОЗ України», м. Київ 

Роль плаценти зумовлена реалізацією низки функціональних механізмів забезпечення росту і внутріш-ньоутробного розвитку плода. Глутатіон-S-трансферази беруть активну участь у знешкодженні продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та пероксидів ДНК, відновлюючи органічні гідроперекиси в спирти та сприяючи ізомеризації деяких стероїдів та простагландинів. Показано, що дисбаланс в системі ПОЛ-АОЗ (антиоксидантний захист) може бути наслідком зниження концентрації стероїдних гормонів, які також і опосередковано за рахунок зниження АОЗ впливають на патогенетичні ланки виникнення та прогресування плацентарної дисфункції (ПД). За наявності певних поліморфних варіантів GSTT1, GSTM1, GSTP1 генів сімейства глутатіон-S-трансфераз проходить виснаження глутатіонзалежного АОЗ та пригнічення детоксикаційної функції плаценти. У дослідження було залучено 105 жінок: до основної групи увійшли 33 жінки з ПД без затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) у народжених ними дітей (I група) та 17 жінок з ПД та ЗВУР (II група). Контрольну групу склали 55 жінок (III група), які народили здорових доношених дітей. Виявлено асоціацію генотипу GSTM1 deletion зі зростанням ризику розвитку ПД у вагітних (незалежно від недиференційованої дисплазії сполучної тканини) та асоціацію GSTM1 allele зі зниженням ризику розвитку ПД. Установлено, що ризик розвитку ПД та ПД зі ЗВУР за домінантної моделі успадкування (313AG + 313GG порівняно з 313AA) достовірно зростав. Перспективними прогностичними моделями міжгенної взаємодії для оцінювання розвитку ПД передбачається аналіз варіантів генів GSTM1, GSTP1, а ПД зі ЗВУР – GSTT1, GSTM1, GSTP1. Сукупним аналізом комбінованого впливу декількох чинників виявлено, що перебіг вагітності у жінок з ПД, гестозом та генотипом GSTМ1 deletion асоціюється зі значним зростанням ризику ЗВУР у плодів. 

Ключові слова: плацентарна дисфункція, поліморфізм генів GST, затримка внутрішньоутробного розвитку. 

Література: 

1. Agarwal A, Aponte-Mellado A, Premkumar BJ, Shaman A, Gupta S. 2012. The effects of oxidative stress on female reproduction: a review. Reproductive Biology and Endocrinology 10(49) http://www.rbej.com/content/10/1/49. http://dx.doi.org/10.1186/1477-7827-10-49

2. Dusinska M, Ficek A, Horska A. 2001. Glutation-S-transferases polymorphisms influence the level of oxidative DNA damage and antioxidant protection in humans. Mutat. Res. 10:47–55. http://dx.doi.org/10.1016/S0027-5107(01)00209-3

3. Fetisova I, Mezhinskij S, Chasha T. 2014. Polimorfizm genov sistemy detoksikacii. Polymorphism of genes of detoxification system. Vestnik Ivanovskoj medicinskoj akademii, 19;4:50–59.

4. Gorovenko NG, Rossokha ZI, Podolskaya SV, Pokhylko VI, Lundberg GA. 2010. The role of genetic determinant in the development of severe perinatal asphyxia. Cytology and Genetics 5:41–46. http://dx.doi.org/10.3103/s0095452710050063

5. Gorovenko NG, Shunjko EE, Rossokha ZI, Kovaljova OM, Pokhyljko VI. 2010. Analiz vnesku polimorfnykh variantiv gheniv GSTT1, GSTM1, GSTP1 u rozvytok krytychnykh staniv ta orghannykh dysfunkcij u nedonoshenykh novonarodzhenykh z nyzjkoju masoju tila (2010). Zdorov’ja zhinky 5(51):176–179.

6. Gundacker C, Hengstschlager M. 2012. The role of the placenta in fetal exposure to heavy metals. Wien Med Wochenschr 162(9–10):201–206. http://dx.doi.org/10.1007/s10354-012-0074-3; PMid:22717874

7. Mates J, Peres-Gomez C, Nunez de Casrto I. 1999. Antioxidant enzyme and human diseases. Clin. Biochem. 32:595–603. http://dx.doi.org/10.1016/S0009-9120(99)00075-2

8. Rossoha Z. 2007. Rol’ genetichnih ta seredovishhnih faktorіv u rozvitku patologіchnih stanіv na rannіh etapah ontogenezu. (PhD Thesis) Kiev (in Ukrainian).