• Алгоритм ведення інфікованих цитомегаловірусом дітей раннього віку: клініко-патогенетичне обґрунтування. 
До змісту

Алгоритм ведення інфікованих цитомегаловірусом дітей раннього віку: клініко-патогенетичне обґрунтування. 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.1(57):68-74; doi 10.15574/SP.2014.57.68 

Алгоритм ведення інфікованих цитомегаловірусом дітей раннього віку: клініко-патогенетичне обґрунтування

Усачова О. В. 
Запорізький державний медичний університет, Україна 

Мета: розробка алгоритму ведення інфікованих цитомегаловірусом дітей раннього віку на підставі поглибленого аналізу клініко-імунологічних даних, отриманих у динаміці спостереження хворих. 

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилося 87 дітей раннього віку. Дітям проведено специфічне імунологічне дослідження крові методом імуноферментного аналізу та визначення наявності ДНК ЦМВ у біоматеріалах (сеча, кров) за допомогою полімеразної ланцюгової реакції; ультразвукові (НСГ, Ехо-ЕГ, УЗД органів черевної порожнини) та додаткові методи дослідження сироватки крові. Також оцінювалась ефективність специфічної імунотерапії анти-ЦМВ імуноглобуліном. Для обробки результатів дослідження крім загальноприйнятих статистичних методів застосовували багатофакторний дискримінантний аналіз. 

Результати. За даними обстеження внутрішньоутробне інфікування встановлено у 38 дітей, постнатальне — у 49. Найбільш інформативними симптомами при визначенні терміну інфікування ЦМВ (внутрішньоутробне чи постнатальне) були: вік дитини, в якому виникла необхідність обстеження, наявність тривалої середньотяжкої чи тяжкої жовтяниці, нейросонографічні ознаки органічного ураження мозку, низька маса тіла при народженні, дані про повторні випадки респіраторного захворювання у матері під час вагітності і тяжкі неврологічні симптоми у дитини в період новонародженості. Встановлено, що у дитини раннього віку з доведеним інфікуванням ЦМВ у постнатальному періоді показанням для призначення анти-ЦМВ імуноглобуліну є низький вміст специфічних антитіл. У випадку внутрішньоутробного інфікування призначення специфічної імунотерапії доцільне при будь-якому рівні анти-ЦМВ IgG у крові дитини. 

Висновки. Результатом дослідження стало створення алгоритму ведення дітей з ЦМВІ, використання якого дозволяє своєчасно запідозрити та діагностувати внутрішньоутробну чи ранню постнатальну ЦМВІ у дитини раннього віку і визначитися щодо лікувальної тактики. 

Ключові слова: внутрішньоутробна і рання постнатальна цитомегаловірусна інфекція, діти раннього віку, діагностика, лікування. 

Література:

1. Андрейчин МА, Бакалець ОВ. 2005. Роль полімеразної ланцюгової реакції в діагностиці цитомегалії. Хіміотерапія та імунокоррекція інфекційних хвороб. Тернопіль, Укрмедкнига: 226—228.

2. Вовк ЛМ. 2011. Роль основних представників TORCH-комплексу в розвитку перинатальної патології. Клін імунол. Алергол. Інфектол. 2: 25—29.

3. Возианова ЖИ. 2008. TORCH-инфекции. Суч інфекції. 4: 4—10.

4. Авдеева АА, Нисевич ЛЛ, Гаджиева ЗС и др. 2009. Выявление маркеров простого герпеса и цитомегаловируса в материалах аутопсий плодов и умерших новорожденных. Детские инфекции. 3: 16—22.

5. Дранник ГН. 2010. Клиническая иммунология и аллергология. Пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей. 4-е изд, доп. К: 552.

6. Керимова ЖН. 2009. Клиническая структура манифестных форм цитомегаловирусной инфекции у детей раннего возраста и эффективность противовирусной терапии. Автореф дис на соискание ученой степени канд мед наук. Саратов: 16.

7. Крамарєв СО, Виговська ОВ. 2008. Застосування довенних імуноглобулінів у дітей. Суч інфекції. 1: 102—107.

8. Леженко ГО, Борисенко ТВ. 2011. Морфофункціональний стан міокарда лівого шлуночка у дітей раннього віку з кардитами, що перебігають на тлі цитомегаловірусної інфекції. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 7—10.

9. Юлиш ЕИ, Чернышева ОЕ, Самойленко ИГ и др. 2008. Цитомегаловирусная инфекция у детей. Антимикробная и противовирусная терапия. 236. Тематич. номер: 12—19.

10. Щеплягина ЛА, Круглова ИВ. 2009. Возрастные особенности иммунитета у детей. РМЖ. 23: 22—28.

11. Yawn BP, Saddier P, Wollan PC et al. 2007. A population-based study of the incidence and complication rates of herpes zoster before zoster vaccine introduction. Mayo Clin Proc. 82(11): 1341—1349. http://dx.doi.org/10.4065/82.11.1341; PMid:17976353

12. Gandhoke I, Aggarwal R, A. Hussain S et al. 2009. Congenital CMV infection; diagnosis in symptomatic infants. Indian J Med Microbiol. 27(3): 222—225. http://dx.doi.org/10.4103/0255-0857.53204; PMid:19584502

13. Luke TC, Casadevall A, Watowich SI et al. 2010. Hark back: passive immunotherapy for influenza and other serious infections. Crit Care Med. 38: 66—73. http://dx.doi.org/10.1097/CCM.0b013e3181d44c1e; PMid:20154602

14. Van der Weiden S, de Jon EP, Te Pas AB et al. 2011. Is routine TORCH screening and urine CMV culture warranted in small for gestational age neonates? Early Hum Dev. 87(2): 103—107. http://dx.doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2010.11.005; PMid:21145674

15. Lorch SA, Millman AM, Shah SS. 2010. Impact of congenital anomalies and treatment location on the outcomes of infants hospitalized with herpes simplex virus (HSV). J Hosp Med. 5(3): 154—159. http://dx.doi.org/10.1002/jhm.627; PMid:20235284

16. Miralles R, Hodge R, Kotecha S. 2008. Fetal Cortisol response to intrauterine microbial colonisation identified by the polymerase chain reaction and fetal inflammation. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 93;1: 51—54. http://dx.doi.org/10.1136/adc.2006.110130; PMid:17405871

17. Shet A. 2011. Congenital and perinatal infections: throwing new light with an old TORCH. Indian J Pediatr. 78(1): 88—95. http://dx.doi.org/10.1007/s12098-010-0254-3; PMid:20953849