HEALTH OF WOMAN. 2018.8(134):48–51; doi 10.15574/HW.2018.134.48

Герзанич С. О. , Мулеса О. Ю.
ДВНЗ «Ужгородський Національний університет»

У статті представлено алгоритм прогнозування невиношування вагітності у ІІ триместрі в умовах йодної недостатності, в основу роботи якого закладене урахування клініко-лабораторних факторів впливу, зокрема змінених параметрів йодно-тиреоїдного гомеостазу.

Мета дослідження: розроблення та апробація можливості практичного застосування алгоритму, який на основі аналізу кількісних і якісних параметрів з високою достовірністю дає змогу робити клінічні висновки та на їхній підставі прогнозувати ризик невиношування у ІІ триместрі вагітності.

Матеріали та методи. Обстежено 80 вагітних, що проживають в умовах природного йодного дефіциту (50 жінок, у яких було діагностовано мимовільний аборт у ІІ триместрі вагітності, і 30 жінок, у яких дана вагітність закінчилась строковими пологами). Параметри йодно-тиреоїдного гомеостазу оцінювали за показниками йодурії, вільного тироксину та титру антитіл до тиреопероксидази. В основі алгоритму застосовано патометричну процедуру розпізнавання із розрахунком інформативності параметрів та прогностичних коефіцієнтів та побудовою диференційно-прогностичної таблиці.

Результати. Результатом правильної роботи алгоритму став обґрунтований висновок про необхідність комплексного урахування параметрів йодно-тиреоїдного гомеостазу під час оцінювання ризику невиношування вагітності. Також встановлено, що самостійне прогностичне значення даних показників щодо високого ризику невиношування реалізується лише із урахуванням сукупності їхніх відхилень та за рівня йодурії <49 мкг/л. Відповідно за рівня йодурії >50 мкг/л, що відповідає легкому ступеню йодного дефіциту, або відсутності такого (>100 мкг/л) самостійне прогностичне значення гіпотироксинемії та високого титру антитіл до тиреопероксидази не є статистично значущим.

Заключення. Представлений алгоритм з високим рівнем чутливості і специфічності дозволяє прогнозувати ризик невиношування вагітності у ІІ триместрі. Показано високу прогностичну значущість відхилень параметрів, що характеризують йодно-тиреоїдний гомеостаз, яка реалізується повною мірою в умовах йодного дефіциту середнього–тяжкого ступеня.

Ключові слова: невиношування вагітності, йодний дефіцит, алгоритм прогнозування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Genkin А.А. (1998). On the consistent strategy of Bayes and the decision-making mechanism in the intellectual system of OMIS. Clinical laboratory diagnostics. 4:42-49.

2. Gubler E.V. (1990). Informatics in pathology, clinical medicine and pediatricians. L.: Medicine:176.

3. Dashkevich V.E., Gerzanich S.O., Bulik L.M. (2007). Functional state of the thyroid gland in case of miscarriage of pregnancy in conditions of different iodine availability. Reproductive health of a woman. 2:84–87.

4. Zhabchenko І.А. (2018). Habitual miscarriage: what should be done and what should not be done. Women's health. 1(127):9-14.

5. Fainzilberg L.S. (2010). Mathematical methods for assessing the usefulness of diagnostic features. К.: Osvita Ukrajiny:152.

6. Negro R., Formoso G., Mangieri T., Pezzarossa A., Dazzi D., Hassan H. (2006). Levothyroxine treatment in euthyroid pregnant women with autoimmune thyroid disease: effects on obstetrical complications. J Clin Endocrinol Metab. 91(7):2587-91. https://doi.org/10.1210/jc.2005-1603; PMid:16621910

7. Prummel M.F., Wiersinga W.M. (2004). Thyroid autoimmunity and miscarriage. Eur J Endocrinol. 150(6):751-5. https://doi.org/10.1530/eje.0.1500751; PMid:15191343

8. WHO. (2004). Global Database on Iodine Deficiency «Iodine status worldwide». Geneva:1-48.