PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.4(56):47–50

Aлгоритм діагностики захворювань підшлункової залози в дітей із харчовою сенсибілізацією

Бєлоусова О. Ю., Карпушенко Ю. В.

Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Мета: навести результати досліджень захворювань підшлункової залози в дітей із сенсибілізацією до харчових алергенів.

Пацієнти та методи. Обстежено 169 дітей (віком 3–17 років) із функціональною патологією шлунково-кишкового тракту. Основну групу становили 105 дітей із хронічною сенсибілізацією, контрольну — 64 дитини без цієї проблеми. На основі визначення клініко-анамнестичних особливостей, панкреатоспецифічних ферментів крові (a_амілази, трипсину, ліпази), розширеної копроцитограми, результатів ультразвукової діагностики підшлункової залози з визначенням постпрандиальної гіперемії виявлено діагностично значущі ознаки та створено алгоритм діагностики.

Результати. Апробація алгоритму на групі хворих показала, що вірні діагнози становили 92%, невизначені — 8%, помилкові — 0%. Отримані результати апробації вказали на високу надійність запропонованого алгоритму (95%).

Висновки. Даний алгоритм дає змогу диференційовано підходити до терапії, створити групу ризику щодо розвитку хронічного панкреатиту та попередити розвиток хронізації процесу, тому рекомендується до використання в клінічній практиці.

Ключові слова: діти, підшлункова залоза, харчова сенсибілізація, діагностика, алгоритм. 

Література:

1. Белоусов ЮВ. 2012. Панкреатит и панкреатопатия: классификационные характеристики, принципы диагностики и лечения у детей. Здоровье ребенка. 8(43): 25—27.

2. Гасилина ТВ, Бельмер СВ. 2010. Болезни поджелудочной железы у детей. Первичная и вторичная экзокринная панкреатическая недостаточность. Лечащий врач. 6: 30—34.

3. Гасилина ТВ, Бельмер СВ. 2009. Панкреатиты у детей. Лечащий врач. 1: 7—8.

4. Денисов МЮ. 2011. Клиническая симптоматика и лечение детей с дисфункцией сфинктера Одди. РМЖ. 22: 12—14.

5. Зосимов АН, Пархоменко ЛК. 2008. Доказательное рецензирование медицинских диссертаций. Харьков, Факт: 151.

6. Казначеева ЛФ, Ишкова НС, Казначеев КС. 2010. Гастроинтестинальная форма пищевой аллергии у детей. Практическая медицина. 6(10): 34—37.

7. Клиническая аллергология и иммунология. Руководство для практикующих врачей. Под ред. ЛА Горячкиной, КП. Кашкина. М, Практика. 2009: 432.

8. Ласица ОИ. 2005. Атопический марш у детей: перспективы профилактики и прогноза. Клиническая иммунология, аллергология, инфектология. 1(1): 46—47.

9. Маев ИВ, Кучерявый ЮА. 2009. Болезни поджелудочной железы. Практ рук-во. М, ГЭОТАРМедиа: 736.

10. Недельская СН, Мазур ВИ, Солодова ИВ и др. 2009. Особенности состояния поджелудочной железы и печени у детей с аллергическими заболеваниями и дермореспираторным синдромом. Запорожский медицинский журнал. 11;5: 33—36.

11. Дроздов ВН, Винокурова ЛВ, Невмержитский ВИ и др. 2009. Современные методы исследования и медикаментозная коррекция нарушений внешнесекреторной функции поджелудочной железы при хроническом панкреатите. 7: 29—34.

12. Дворяковская ГМ, Макарова СГ, Дворяковский ИВ и др. 2009.Ультразвуковое исследование органов брюшной полости у детей с аллергией. Ультразвуковая и функциональная диагностика. 1: 32.

13. Бельмер СВ, Гасилина ТВ и др. 2009. Функциональные нарушения органов пищеварения у детей. Педиатрия и неонатология. 6: 47—49.