• Акушерська тактика при відшаруванні нормально розташованої плаценти при недоношеній вагітності 
До змісту

Акушерська тактика при відшаруванні нормально розташованої плаценти при недоношеній вагітності 

HEALTH OF WOMAN.2015.7(103):48–52 
 

Акушерська тактика при відшаруванні нормально розташованої плаценти при недоношеній вагітності 
 

Пирогова В. І., Сміх З. В.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Львівський обласний клінічний перинатальний центр 
 

Наведені результати проспективного дослідження клінічної ефективності препарату Транексам у медикаментозному супроводі пацієнток з відшаруванням нормально розташованої плаценти. Установлено, що відсутність прогресування відшарування плаценти та сприятливі наслідки вагітності спостерігаються у разі стабілізації і зниження рівня Д-димеру у сироватці крові до 1400–1500 нг/мл при рівні 2258,5±315,5 нг/мл в гострій фазі процесу.

Включення препарату Транексам у комплекс медикаментозного супроводу пацієнток з непрогресуючим відшаруванням нормально розташованої плаценти реалізується вірогідним зменшенням термінів організації ретроплацентарних гематом, має виражений гемостатичний ефект, не призводить до розвитку побічних ефектів, дозволяє досягнути пролонгування вагітності до сприятливих для плода термінів. 
 

Ключові слова: відшарування нормально розташованої плаценти, Д-димер, Транексам. 
 

Література: 
1. Білик НМ. 2007. Перебіг вагітності у жінок групи ризику по виникненню передчасного відшарування плаценти при профілактичному лікуванні. Здоровье женщины 1:94–96.

2. Демина ТН, Чайка КВ. 2006. Определение D-димера с целью прогнозирования тромботических осложнений у беременных и родильниц группы риска. Медико-социальные проблемы семьи 11;4:24–32.

3. Клинические рекомендации. Акушерство и гинекология. Под ред. ВН Серова, ГТ Сухих. М, ГЕОТАР-Медиа. 2014:488–497.

4. Мурашко АВ, Кравченко НФ, Грибанова НД. 2007. Гемореологические расстройства при гипертензии во время беременности и возможности их коррекции. Гинекология 9;5:17–19.

5. Сидельникова ВМ, Кирющенков ПА. 2004. Гемостаз и беременность. М, Триада-Х.

6. Тингборн Л. 2007. Ингибиторы фибринолиза при лечении геморрагических расстройств. Лечение гемофилии:42.

7. Шевченко ЮЛ и др. 2008. Кровесберегающий эффект транексамовой кислоты. Фарматека 16:17–25.

8. de Lange NM, Lancй MD, de Groot R et al. 2012. Obstetric hemorrhage and coagulation: an update. Thromboelastography, thromboelastometry, and conventional coagulation tests in the diagnosis and prediction of postpartum hemorrhage. Obstet. Gynecol. Surv. 67;7:426–435. http://dx.doi.org/10.1097/ogx.0b013e3182605861

9. Peitsidis P, Kadir RA. 2011. Antifibrinolytic therapy with tranexamic acid in pregnancy and postpartum. Expert Opin. Pharmacother. 12;4:503–516. http://dx.doi.org/10.1517/14656566.2011.545818; PMid:21294602

10. Rasmussen S, Irgens LM. 2009. Occurrence of placental abruption in relatives. BJOG 116;5:693.

11. Su LL, Chong YS. 2012. Massive obstetric haemorrhage with disseminated intravascular coagulopathy. Best Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol. 26;1:77–90. http://dx.doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2011.10.008; PMid:22101177

12. Tower CL, Regan L. 2001. Intrauterine haematomas in a recurrent miscarriage population. Hum. Reprod. 16;9:2005–2007. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/16.9.2005; PMid:11527913

13. Van Oppenraaij RH, Jauniaux E, Christiansen OB et al. 2009. Predicting adverse obstetric outcome after early pregnancy events and complications: a review. Hum. Reprod. Update. 15;4:409–421. http://dx.doi.org/10.1093/humupd/dmp009; PMid:19270317