• Абдомінальний больовий синдром у дітей з лактазною недостатністю. 
ua До змісту

Абдомінальний больовий синдром у дітей з лактазною недостатністю. 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.1(57):106-112; doi 10.15574/SP.2014.57.106 

Абдомінальний больовий синдром у дітей з лактазною недостатністю

Нагорна Н. В., Бордюгова О. В., Дубова Г. В., Дудчак О. П. 
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Україна 

Мета: вивчити ефективність та безпечність фермента лактази (Мамалак) при лікуванні дітей з лактазною недостатністю (ЛН). 

Матеріали та методи. У 28 дітей перших 6 місяців життя (11 хлопчиків і 17 дівчаток) встановлено ЛН, при цьому у 3 (10,7%) осіб — первинну ЛН, у інших — вторинну. У 89,3% дітей переважали диспептичні порушення з наявністю рідкого стільця, у 10,7% — закрепи. Проводили аналіз скарг, анамнезу життя та захворювання, результатів об'єктивного огляду з якісною і кількісною оцінкою кожного симптому (від 0 до 3 балів) до початку лікування, на 3-й, 7-й, 14-й і 30-й день терапії. Копрограму з визначенням рН випорожнень оцінювали на початку, на 7-й и 14-й день ферментотерапії. Лактазу призначали перед кожним годуванням по 750 ОД на 100 мл молока, попередньо розчинивши у 10–20 мл грудного молока чи молочної суміші, потім прикладали до грудей або давали молочну суміш. 

Результати. У 27,2% обстежених з кишковою колікою діагностовано ЛН. На 3-ю добу після початку ферментотерапії у 17 (60,7%) пацієнтів зменшився метеоризм, виразність кишкової кольки, покращилась копрограма. До 7-го дня позитивні зміни абдомінального синдрому та випорожнень констатовані у 25 (89,3%) дітей. До кінця 14-ї доби у всіх дітей клінічні прояви ЛН були відсутніми, показники випорожнень були фізіологічними. 

Висновки. Призначення лактази виявило її високу ефективність та безпечність. 

Ключові слова: лактазна недостатність, кишкова колька, діти. 

Література:

1. Абатуров АЕ, Степанова ЮЮ. 2013. Ротавирусная инфекция у детей. К, Айс Принт: 189.

2. Абатуров АЕ, Герасименко ОН. 2008. Эффективность М-холиномиметических средств при лечении кишечной колики у детей. Совр педиатрия. 1: 57—62.

3. Аряев НЛ, Кожевин РВ. 2010. Младенческая кишечная колика: современные подходы к лечению. Совр педиатрия. 5(33): 162—166.

4. Белоусов ЮВ, Белоусова ОЮ. 2010. От кишечной колики к синдрому раздраженного кишечника? Здоровье ребенка. 2(23).

5. Бердникова ЕК, Кешишян ЕС. 2007. Применение лекарственного препарата Плантекс при функциональных нарушениях желудочно-кишечного тракта у детей раннего возраста. РМЖ. 5;1: 61—65.

6. Бережной ВВ, Унич НК, Гляделова НП. 2009. Первичная кишечная колика у детей раннего возраста: профилактика и лечение. Совр педиатрия. 2(29): 93—95.

7. Горелов АВ, Усенко ДВ. 2009. Лактазная недостаточность у детей. Consilium medicum. Педиатрия. 1: 33—36.

8. Кешишян ЕС, Бердникова ЕК. 2011. Функциональные нарушения желудочно-кишечного тракта у детей первых трех месяцев жизни. Вопр практич педиатрии. 6;2: 84—86.

9. Корниенко ЕА, Вагеманс НВ, Нетребенко ОК. 2010. Младенческие кишечные колики: современные представления о механизмах развития и новые возможности терапии. Вопр совр педиатрии. 5(33): 176—183.

10. Кривопустов СП. 2009. Тактика ведения колик у грудных детей. Нов медицины и фармации. 16(290).

11. Боровик ТЭ, Шелковский ВИ, Студеникин ВМ и др. 2011. Лактазная недостаточность и нейродиетология. Лечащий врач. 1: 28—30.

12. Майданник ВГ. 2007. Римські критерії III (2006) діагностики функціональних гастроінтестінальних розладів у дітей. ПАГ. 3: 5—13.

13. Маменко МЕ. 2012. Младенческие кишечные колики: современные подходы к терапии. Здоровье ребенка. 8(43).

14. Нагорная НВ, Бордюгова ЕВ, Дубовая АВ. 2012. Лактазная недостаточность у детей. Здоровье ребенка. 7(42).

15. Нагорная НВ, Лимаренко МП, Бордюгова ЕВ. 2008. Рациональная терапия функциональных гастроинтестинальных расстройств у детей раннего возраста. Нов медицины и фармации. 16(255): 14—15.

16. Мазанкова ЛН, Кондракова ОА, Бабин ВН и др. 2008. Нарушения микробиоценоза кишечника у детей раннего возраста с вторичной лактазной недостаточностью. Рос вестн перинатол и педиатрии. 2: 74—81.

17. Мухина ЮГ, Чубарова АИ, Корнева ТИ и др. 2009. Оценка эффективности применения препарата лактазы методом определения концентрации водорода в выдыхаемом воздухе. Лечащий врач. 8: 72—74.

18. Приворотский ВФ, Луппова НЕ. 2012. Младенческие кишечные колики: проблема и пути решения. Педиатрия. 91;4: 98—105.

19. Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Наказ МОЗ України № 59 від 29.01.2013. http://www.moz.gov.ua.

20. Шадрін ОГ, Марушко ТЛ, Місник ВП та ін. 2011. Проблемні питання перебігу та терапії лактазної недостатності у дітей раннього віку. Совр педиатрия. 6(40): 157—162.

21. Самсыгина ГА. 2009. Алгоритм лечения детских кишечных колик. Consilium medicum. Педиатрия. 3: 55—67.

22. Студеникин ВМ, Турсунхужаева, Шелковский ВИ, Пак ЛА. 2012. Современные представления о младенческих коликах и методах их коррекции. Вопр детской диетол. 10;6: 30—34.

23. Захарова ИН, Сугян НГ, Андрюхина ЕН и др. 2010. Тактика педиатра при младенческих кишечных коликах. РМЖ. 1: 11—15.

24. Kamer В, Dоka Е, Pasowska R. 2010. Intestinal colic in infants in the first three months of life — based on own observations. Gastroenterol Pol. 17(5): 351—354.

25. Wessel MA, Cobb JC, Jackson EB et al. 1954. Paroхysmal fassing in infancy, sometimes called colic. Pediatrics. 14(5): 421—35.