• Современные взгляды на пыльцево-пищевой синдром

Современные взгляды на пыльцево-пищевой синдром

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2017.4(72):84-88; doi 10.15574/PP.2017.72.84

Антипкин Ю. Г., Матвеева С. Ю., Уманец Т. Р., Лапшин В. Ф., Кондратенкова Т. В., Смирнова Е. А.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев

Рассмотрены особенности сенсибилизации к первичным и перекрестно-реагирующим компонентам аллергенов растительного происхождения, перечень белков-аллергенов, принимающих участие в перекрестных реакциях. Определение сенсибилизации к конкретному аллергену растительного происхождения и введение в клиническую практику компонентой диагностики позволяет спрогнозировать вероятность развития симптомов аллергии, возникновения перекрестных реакций, риск их развития, назначить оптимальные элиминационные мероприятия, повысить эффективность аллерген-специфической иммунотерапии.
Ключевые слова: поллиноз, перекрестная пищевая аллергия, молекулярная диагностика, белки-аллергены, дети.

Литература

1. Охотнікова О.М., Гладуш Ю.І., Бондаренко Л.В. та ін. (2015). Алергічний риніт у дітей: нагальні питання діагностики і терапії. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 1(80): 26—36.

2. Алешина Р.М. (2006). Пыльцевая аллергия: клинико-аллергологическая диагностика и специфическая иммунотерапия. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія: 4—9.

3. Аллергология и иммунология. Национальное руководство. Краткое издание. (2013). Под ред. Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 640.

4. Недельська С.М., Ярцева Д.О., Солодов І.В. та ін. (2013). Важкі форми полінозу у дітей: поширеність, структура, фактори ризику, лікування. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 3(13): 57—60.

5. Головко В.В. (2004). Экологические аспекты аэропалинологии: аналитический обзор. Новосибирск: 107.

6. Беш Л.В., Новікевич С.З., Задворна О.І. та ін. (2014). Динаміка структури сенсибілізації до пилку серед дитячого населення Львівської області протягом 20-тирічного спостереження. Здоров'я дитини. 7(58): 37—42.

7. Дранник Г.Н. (2010). Клиническая иммунология и алергологія. Пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех спеціальностей. 4-е изд., доп. Киев: 464.

8. Заболотна Д.Д., Наумова О.О., Гогунська І.В. та ін. (2014). Комплексне обстеження хворих на сезонний алергічний риніт з перехресною харчовою алергією та без неї. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 5: 6—15.

9. Лечение аллергических болезней у детей. (2008). Под ред. И.И. Балаболкина. Москва: ООО «Медицинское информационное агентство»: 352.

10. Наумова О.О. (2015). Перехресна харчова алергія у пацієнтів з сезонним алергічним ринітом. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2: 59—72.

11. Наумова О.О. (2015). Прогностичне значення визначення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом. Патологія. 2(34): 110—113.

12. Недельська С.М. Ярцева Д.О., Кузнєцова О.Д. (2010). Сезонна алергія в м. Запоріжжя: взаємозв'язки клініко-імунологічних змін і аеробіологічної ситуації. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 7(36): 32—36.

13. Евдокимова Т.А., Петровский Ф.И., Огородова Л.М. и др. (2013). Особенности клинических фенотипов пищевой аллергии при синдроме перекрестной реактивности. Вопросы современной педиатрии. 12; 2: 6—11.

14. Педіатрія. Національний підручник. У 2 т. Т.1. (2013). За ред. професора В.В. Бережного. Київ: 1040.

15. Radauer С. et al. (2008). Allergens are distributed into few proteins families and possess a restricted number of biochemical functions. J. Allergy Clin. Immunol. 121: 847—852.

16. Fernandes-Rivas M et al. (2006). Apple allergy across Europe: how allergen sensitization profiles determine the clinical expression of allergies to plant foods. J. Allergy Clin. Immunol. 118(2): 481—488. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2006.05.012; PMid:16890775

17. Bousquet J, Van Cauwenberge P, Khaltaev P. (2001). Aria Workshop Group; World Health Organization. Allergic Rhinitis and Its Impact on asthma. J. Allergy Clin. Immunol. 108: 147—334. https://doi.org/10.1067/mai.2001.118891

18. Breiteneder H, Mills EN. (2005). Molecular properties of food allergens. J. Allergy Clin. Immunol. 115: 14—23. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2004.10.022; PMid:15637541

19. Breiteneder H, Mills EN. (2005). Plant food allergens — structural and functional aspects of allergenicity. Biotech adv. 23: 395—399. https://doi.org/10.1016/j.biotechadv.2005.05.004; PMid:15985358

20. Breiteneder H, Radauer CA. (2004). A classification of plant food allergens. J. Allergy Clin. Immunol. 113: 821—830. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2004.01.779; PMid:15131562

21. Caballero Martinez F. (2009). Alergologica 2005. Methodological Aspects and Sample Characteristics of the Study. J. Investig Allergol. Clin. Immunol. 19; Suppl. 2: 2—6. PMid:19530411

22. Asero R, Mistrello G, Roncarolo D et al. (2003). Detection of clinical markers of sensitization to profillin in patients allergic to plant-derived foods. J. Allergy Clin. Immunol. 112: 427—432. https://doi.org/10.1067/mai.2003.1611; PMid:12897752

23. Ebner C. (1995). Identification of allergens in fruits and vegetables: IgE cross-reactivities with the important birch pollen allergens Bet v 1 and Bet v 2 (birch profillin). J. Allergy Clin. Immunol. 95: 962—969. https://doi.org/10.1016/S0091-6749(95)70096-X

24. Fah J, Wuthrich B, Vieths S. (1995). Anaphylactic reaction to lychee fruit: evidence for sensitizationtoprofillin. Clin. Exp. Allergy. 25: 1002—1018.

25. Sampson HA et al. (2014). Food allergy: a practice parameter update. J. Allergy Clin. Immunol. 134: 1016—1025. https://doi.org/10.1002/9781118744185.ch14

26. Bartra J, Sastre J, del Cuvillo A et al. (2009). From pollinosis to digestive allergy. J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. 19(1): 3—10. PMid:19476048

27. Pastorello EA et al. (2002). Identification of hazelnut major allergens in sensitive patient with positive double-blind, placebo-controlled food challenge results. J. Allergy Clin. Immunol. 109(3): 563—570. https://doi.org/10.1067/mai.2002.121946; PMid:11898007

28. Sanchez-Monge R et al. (1999). Lipid-transfer proteins are relevant allergens in fruit allergy. J. Allergy Clin. Immunol. 103: 514—529. https://doi.org/10.1016/S0091-6749(99)70479-3

29. Hauser M, Roulias A, Ferreira F, Egger M. (2010). Panallergens and their impacts on the allergic patient. Allergy, Asthma & Clinical Immunology. http://www.aacijournal.com/content/6/1/1.

30. Maspero J, Lee BW, Katelaris CH et al. (2012). Quality of life and control of allergic rhinitis in patients from regions beyond western Europe and the United States. Clin. Exp. Allergy. 42: 1684—1696. https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2012.04025.x; PMid:23181786

31. Cruz NV et al. (2007). Survey of physicians' approach to food allergy, Part 1: Prevalence and manifestations. Ann Allergy Asthma Immunol. 99: 325—333. https://doi.org/10.1016/S1081-1206(10)60548-0

32. Govaere E et al. (2007). The influence of age and gender on sensitization to aero-allergens. Pediatric allergy and immunology. 18; 8: 671—679. https://doi.org/10.1111/j.1399-3038.2007.00570.x; PMid:18078421

33. Vieths S, Scheurer S, Ballmer-Weber B. (2002). Current understanding of cross-reactivity of food allergens and pollen. Ann. NY Acad Sci. 964: 47—68. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2002.tb04132.x; PMid:12023194