HEALTH OF WOMAN. 2016.4(110):140–142 
 

Репродуктивное здоровье женщин после органосохраняющих операций на органах малого таза 
 

Колесник А. В.

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев 
 

Цель исследования: повышение эффективности лечения бесплодия и профилактики перинатальной патологии у женщин с нарушением репродуктивной функции вследствие дисфункции яичников на фоне различной генитальной заболеваемости на основе усовершенствования и внедрения алгоритма диагностических, лечебно-профилактических и реабилитационных мероприятий с использованием современных эндоскопических и репродуктивных технологий.

Материалы и методы. На первом этапе было изучено функциональное состояние репродуктивной системы у 316 пациенток с женским бесплодием (1-я группа), которые перенесли органосохраняющие операции на органах малого таза. Эти пациентки были разделены на четыре подгруппы с учетом варианта патологии. На втором этапе была проведена оценка клинического течения беременности и родов у 129 (40,8%) из 316 пациенток, прооперированных на первом этапе (2-я группа), которые были также распределены на четыре подгрупы. Были использованы клинические, эндоскопические, функциональные и лабораторные методы.

Результаты. Результаты данного исследования свидетельствуют, что женщины, прооперованные по поводу различной генитальной патологии в объеме органосохраняющих операций, составляют группу высокого риска по эффективности восстановления репродуктивной функции, а в дальнейшем – и значительной частоты перинатальной патологии.

Заключение. Необходима разработка поэтапного подхода к ведению таких пациенток, начиная с качества оперативного вмешательства и заканчивая тактикой ведения беременности и родов. Именно такой подход позволит снизить частоту репродуктивной и перинатальной патологии у женщин группы высокого риска.

Ключевые слова: бесплодие, операции на органах малого таза, репродуктивное здоровье.

Литература

1. Корнацька АГ, Дубенко ОД. 2009. Клініко-діагностичні особливості патології щитоподібної залози і молочних залоз у жінок із безплідністю. Здоровье женщины: Всеукраинский научно-практический журнал 4:166–170.

2. Вовк ІБ, Гойда НГ, Матюха ОВ. 2014. Профілактика вродженої патології, спонтанних викиднів та безплідності в рамках надання первинної медико-санітарної допомоги: методичні рекомендації. Міністерство охорони здоров’я України, Націон. академія медич. наук України, Укрмедпатентінформ МОЗУ. К, Б.В:46.

3. Іванюта ЛІ. 2014. Репродуктивне здоров’я і неплідність. Мистецтво лікування:26–30.

4. Чайка АВ, Носенко ЕН, Ханча ФА. 2012. Оптимізація комплексного лікування трубно-перитонеального безпліддя із застосуванням системної та локальної імунокорекції. Проблеми, досягнення та перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров’я. Праці Кримського держ. мед. ун-ту ім. С.І. Георгіївського 142:211–215.

5. Чайка ВК, Чайка АВ, Ханча ФО. 2013. Нові підходи до проблеми трубно-перитонеальної безплідності. Педіатрія, акушерство та гінекологія 5:70–73.

6. Юзько ОМ, Бакун ОВ. 2013. Вплив плазмаферезу на імунологічні показники у жінок з безплідністю трубного походження при заплідненні in vitro. Репродуктивное здоровье женщины 1:194–197.

7. Коханевич ЕВ, Судома ИА, Сильченко ВП. 1999. Генитальный эндометриоз и бесплодие: IVF или хирургия? Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю Асоціації репродуктивної медицини України «Актуальні проблеми лікування безплідності». Вісник акушерів-гінекологів України 2(17):24–34.

8. Жук СІ, Воробей-Вихівська ВМ. 2014. Нові етіологічні та патогенетичні аспекти передчасного зниження оваріального резерву. Здоровье женщины 9:131–133.