• Психопатологическая компонента бронхообструктивного синдрома (обзор литературы)
К содержанию

Психопатологическая компонента бронхообструктивного синдрома (обзор литературы)

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.3(55):33–38; doi10.15574/PP.2013.55.33

 

Психопатологическая компонента бронхообструктивного синдрома (обзор литературы)

 

Бурбела Э. И.

Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского, Украина

 

Резюме. В области изучения патогентических звеньев бронхообструктивного синдрома у детей есть определенная нехватка клинико-психологических исследований. Перевод психосоматических взаимоотношений при этой патологии на язык клинических связей позволит объективизировать причинно-следственные факторы болезни и повысить эффективность лечения.

 

Ключевые слова: бронхообструктивный синдром, дети, психопатология.

 

Литература:

 

1. Атраментова. 2007. Генетическое прогнозирование и социальные программы. Meducus Amicus. 4—5: 1—7.

2. Байкова ЕС. 2003. Афективні розлади при бронхіальній астмі. Депрессивные расстройства (фундаментальные, клинические, образовательные и екзистенциальные проблемы). Сб материалов междунар науч-практ конф. (Томск, 22—24 апр., 2003 г.). Под науч ред проф. НА. Корнетова. Томск, Изд-во Том ун-та: 409.

3. Безруков ЛА, Ажими СБ. 2005. Диагностическая ценность методов выявления неспецифической гиперреактивности бронхов у детей. Совр педиатрия. 3(8): 127—129.

4. Богуцька НК, Чепура ОЯ. 2010. Клініко-психологічні фактори ризику госпіталізації до відділення інтенсивної терапії хворих на бронхіальну астму дітей шкільного віку. Астма та алергія. 1—2: 83—84.

5. Буряк ВМ, Махмутов РФ, Бессараб ПО. 2011. Роль вегететивної нервової системи в ґенезі атопічної форми бронхіальної астми в дитячому віці. Буковин мед вісн. 15;4(60): 169—172.

6. Васютин АМ. 2006. Патологическая удавка или Бронхиальная астма (психосоматические механизмы развития болезни и способы избавления от нее). М: 116.

7. Вейн АМ. 2000. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика. М: 752.

8. Лагунова НВ, Семенчук ТВ, Зябкина ИВ и др. 2010. Внутренняя картина болезни и ее коррекция у подростков и старшеклассников с бронхиальной астмой. Астма та алергія. 1—2: 96—97.

9. Волосовець ОП, Хоменко ВЄ. 2007. Гіперреактивність бронхів у дітей: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування (огляд літератури). Здоровье ребенка. 5;8: 132—135.

10. Горшков ОВ, Старикова АА. 2002. Психоэмоциональные и психосоциальные нарушения у детей, больных бронхиальной астмой. Укр вісн психоневрол. 10;1: 172—173.

11. Интеграция медицины и психологии в XXI веке. Сост. СИ. Блохина, ЕТ. Соколова, ЛТ. Баранская. Екатеринбург. 2007: 351.

12. Константинович ТВ, Мостовой ЮМ. 2010. Оцінка параметрів якості життя хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості з урахуванням емоційно-психічного стану пацієнтів. Астма та алергія. 1—2: 92—93.

13. Константинович ТВ, Мостовой ЮМ, Демчук ГВ, Блажевська ЛВ. 2010. Порівняльний фармакоекономічний аналіз лікування бронхіальної астми середнього ступеня тяжкості з урахуванням супутнього соматопсихічного стану хворих. Астма та алергія. 1—2: 93—93.

14. Корсунская ЛЛ, Кушнир ГМ. 2003. Депрессия у постинсультных больных. Таврич журн психиатрии. 7;2: 21—22.

15. Мороз СМ. 2004. Структура психосоматических расстройств при основных терапевтических инвалидизирующих заболеваниях. Журн психиатрии и мед психол. 4: 58-61.

16. Недельська СМ. 2003. Сфера міжособових внутрішньо сімейних стосунків дітей, хворих на бронхіальну астму. Перинатол та педіатрія. 4: 59—62.

17. Палеев НР, Краснов ВН. 2009. Взаимосвязь психосоматики и соматопсихологии в современной медицине. Клинич медицина. 12: 4—6.

18. Пережигина НВ, Тютяева ОА. 2008. О природе алекситимии у детей, страдающих бронхиальной астмой и атопическим дерматитом. Вестн Ярославского гос ун-та. 7: 39—43.

19. Проскурина ТЮ, Михайлова ЕА, Мителев ДА. 2007. Клинико-нейрофизиологическая характеристика затяжных неврологических расстройств у подростков. Психічне здоров'я. 3(16): 55.

20. Процюк ТЛ, Суркова НМ, Коцур ЛД та ін. 2011. Психосоматичний стан дітей і підлітків, хворих на бронхіальну астму. Буковин мед вісн. 15;4(60): 199—203.

21. Ганчо ВП, Герцев НФ, Горанский ЮИ и др. 1999. Сборник методик и тестов исследования вегетативного отдела нервной системы. Под ред ЮЛ Курако. Одесса: 192.

22. Панков ДД, Аксенова НС, Панкова ТБ, Петровичева НЛ. 2008. Семиотика соматических и психоневрологических расстройств у детей с преморбидными состояниями. Рос педиатр журн. 1: 16.

23. Устюжанина ЕА, Чернявская ГМ, Белобородова ЭИ и др. 2006 Тревожно-депрессивные расстройства у больных брохиальной астмой с наличием эррозивно-язвенных поражений гастродуоденильной зоны. Бюллетень. 22;Прил: 16—21.

24. Федосеев ГБ, Трофимов ВИ. 2006. Бронхиальная астма. СПб, Нордмедиздат: 308.

25. Хаустова ОО. 2009. Метаболічний синдром Х (психосоматичний аспект). К, Медкнига: 125.

26. Чабан ОС, Хаустова ОО. 2004. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування). Посібн. К, ДСГ Лтд: 96.

27. Чуєва ІО. 2011. Передумови загострення бронхіальної астми у підлітків. Проблеми сучасної психології. Зб наук пр КПНУ ім Івана Огієнка, Інституту психології ім. ГС. Костюка НАПН України. 14: 832—843.

28. Brown P. 2001. Effective treatment for mental illness are not being used, WHO says. BMJ. 323: 769.

29. Futrakul S, Decrojanaworg J, Prapphal N. 2005. Risk factors of bronchial hyperresponsiveness in children with wheezingassociated respiratory infection. Pediatric pulmonology. 40;1: 81—87. http://dx.doi.org/10.1002/ppul.20228 ; PMid:15880377

30. Grootendorst DC, Rabe KF. Mechanism of Bronchial Hyperreactivity in Asthma and Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Proceedings of the American.

31. Mangione-Smith R, DeCristofaro АН. 2007. The quality of ambulatory care delivered to children in the United States. N Engl J Med. 357;15: 1515—1523.