• Причины и последствия дефицита йода в питании женщин и детей

Причины и последствия дефицита йода в питании женщин и детей

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2017.8(88):12-20; doi 10.15574/SP.2017.88.12

Маменко М. Е., Швец О. В.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Ассоциация диетологов Украины, г. Киев

Йод является эссенциальным микроэлементом, необходимым для продукции гормонов щитовидной железы. Его недостаточное или избыточное поступление нарушает тиреоидную функцию. Оптимальным путем поступления йода в организм человека является сбалансированное питание, которое содержит достаточное количество продуктов, богаты йодом (морепродукты, молоко и молочные продукты). В странах, где население ощущает дефицит йода в продуктах питания, оптимальной стратегией ликвидации йодного дефицита является постоянное использование йодированной соли для приготовления пищи в домашних хозяйствах, заведениях общественного питания и в пищевой промышленности. При недостаточном поступлении йода с продуктами питания в группах особого риска развития йододефицитных заболеваний (дети, подростки, беременные, кормящие матери) возможно использование диетических добавок и препаратов с физиологическим содержанием йода.
Ключевые слова: йод, щитовидная железа, йододефицитные заболевания, профилактика йододефицита.

Литература

1. Кравченко В.І. (2016). Йодний дефіцит як причина високої розповсюдженості тиреоїдної патології серед населення регіонів, що постраждали після аварії на ЧАЕС. Журнал НАМН України. 2(22): 222.

2. Маменко М.Є. (2017). Профілактика йододефіцитних захворювань: що має знати та може зробити педіатр і лікар загальної практики? (клінічні рекомендації). Современная педиатрия. 2: 1—9.

3. Матеріали сайту Американської Тиреоїдної Асоціації. Режим доступу https://www.thyroid.org/iodine-deficiency/.

4. Матеріали сайту Асоціації Дієтологів Великобританії. Режим доступу https://www.bda.uk.com/foodfacts/Iodine.pdf.

5. Матеріали сайту Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я. Режим доступу http://who.int/nutrition/globalnutritionreport/en/.

6. Матеріали сайту Міжнародної Ради з Контролю за Йододефіцитними Захворюваннями «Iodineglobalnetwork». Режим доступу: http://www.ign.org/

7. Паньків В.І. (2008). Йодний дефіцит і вагітність: стан проблеми та шляхи її вирішення. Здоров'я України, 5 (14), 27—34.

8. Про національне дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів: звіт. (2004). Київ: Прем'єрМедіа.

9. Протокол надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія»: наказ МОЗ України № 254 від 27.04.2006 р. (2006). Київ: 88.

10. Agostoni C, Decsi T, Fewtrell M et al. (2008). Complementary feeding: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition. J Pediatr Gastro: enterol Nutr. 46: 99—110. https://doi.org/10.1097/01.mpg.0000304464.60788.bd; PMid:18162844

11. Andersson M, Aeberli I, Wust N et al. (2010). The Swiss iodized salt program provides adequate iodine for school children and pregnant women, but weaning infants not receiving iodinecontaining complementary foods as well as their mothers are iodine deficient. J Clin Endocrinol Metab. 95: 5217—5224. https://doi.org/10.1210/jc.2010-0975; PMid:20810570

12. Аndersson M, Karumbunathan V, Zimmermann MB. (2012). Global iodine status in 2011 and trends over the past decade. J Nutr. 142: 744—750. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003819.pub2; PMid:15106221

13. Angermayr L, Clar C. (2004). Iodine supplementation for preventing iodine deficiency disorders in children. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2. Art. No.: CD003819. doi 10.1002/14651858.CD003819.pub2

14. Gizak М. (2016). Global Scorecard 2016: moving toward optimal global iodine status. http://www.ign.org/cm_data/idd_nov16_global_scorecard_2016.pdf

15. Jukes M et al. (2009). Nutrition and Education. Brief No. 2 of Nutrition: A Foundation for Development. Geneva, Switzerland: UN Standing Committeeon Nutrition; Maluccio J et al.

16. WHO Secretariat on behalf of the participants to the Consultation: Prevention and control of iodine deficiency in pregnant and lactating women and in children less than 2yearsold: conclusions and recommendations of the technical consultation (2007). Public Health Nutr. 10: 1606—1611.

17. WHO, UNICEF, and ICCIDD. Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elimination. (2007). Third edition. Geneva: WHO, WHO/Euro/NUT: 1—98.

18. Zimmermann MB. (2009). Iodine Deficiency. Endocrine Reviews. 30(4): 376—408. https://doi.org/10.1210/er.2009-0011; PMid:19460960

19. Zimmermann MB, Anderson M. (2012). Assessment of iodine nutrition in populations: past, present, and future. Nutrition Revi: ews. 70(10): 553—570. https://doi.org/10.1111/j.1753-4887.2012.00528.x; PMid:23035804

20. Zimmermann MB, Boelaert K. (2015). Iodine deficiency and thyroid disorders. Lancet Diabetes Endocrinol. 3(4): 286—95. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(14)70225-6

21. Zimmermann MB, Jooste PL, Pandav CS. (2008). Iodinedeficiency disorders. Lancet. 372: 1251—62. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)61005-3