• Ожирение у женщины как причина репродуктивных проблем

Ожирение у женщины как причина репродуктивных проблем

HEALTH OF WOMAN. 2017.10(126):34–38; doi 10.15574/HW.2017.126.34

Жабченко И. А., Сюдмак О. Р., Коваленко Т. Н.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев

Ожирение в современном мире является распространенной проблемой среди женщин репродуктивного возраста, и частота этого заболевания продолжает повышаться. Жировая ткань является гормонально активной, секретирует ряд гормонов, в том числе и половых, вызывает гиперинсулинемию и инсулинорезистентность, производит избыточное количество провоспалительных цитокинов и др. Ожирение часто сопровождается нарушением овуляции, бесплодием, низкой частотой наступления беременности, потерей эмбриона на ранних сроках, врожденными пороками развития плода и повышает частоту осложнений беременности, родов и послеродового периода. В результате основным методом восстановления репродуктивной функции становятся вспомогательные репродуктивные технологии. При их применении в сочетании с ожирением фиксируют повышенное значение ФСГ при стимуляции яичников, меньшее количество собранных ооцитов, сниженную концентрацию эстрадиола в сыворотке крови, и в результате наблюдаются низкий уровень частоты наступления беременности и более высокая частота ее ранних потерь.
Поэтому актуальным остается вопрос прегравидарной подготовки и разработки комплекса лечебно-организационных мероприятий для обеспечения физиологического течения беременности и послеродового периода у таких женщин.
Ключевые слова: ожирение, индекс массы тела, бесплодие, вспомогательные репродуктивные технологии, экстракорпоральное оплодотворение, беременность.

Литература

1. Ахмедова Ш.У., Садыкова Д.Ш. (2017). Патогенетические аспекты нарушений менструальной функции у женщин с ожирением (обзор литературы). Новости медицины и фармации. 617: 43–48.

2. Ахметов А.С. (2002). Ожирение – эпидемия ХХІ века. Терапевт. арх. 74; 10: 5–7.

3. Байрамова М.А. (2012). Оптимизация тактики ведения беременных с ожирением. Дисс. … канд. мед. наук: 14.01.01. М.: 132.

4. Балкаров И., Моисеев С., Фомин В., Краснова Е. (2004). Ожирение: терапевтические аспекты проблемы. Врач. 9: 6–9.

5. Беловол А.Н., Князькова И.И. (2013). Ожирение: терапевтические подходы к ведению пациентов. Медицинские аспекты здоровья женщины. 2(65): 30–38.

6. Береханова Р.Р., Хрипунова Г.И. (2007). Особенности течения беременности и родов у пациенток с ожирением. Акуш. и гин. 6: 9–12.

7. Веропотвелян П.Н., Цехмистренко И.С., Веропотвелян Н.П. (2017). Влияние ожирения на репродуктивную функцию: новый взгляд на решение старых проблем. Жіночий лікар. 1(69): 56–59.

8. Веропотвелян П.Н., Веропотвелян Н.П., Капалина О.Н., Горук П.О. (2012). Привычные потери беременности у пациенток с избыточной массой тела, отягощенной наследственностью. Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України: 70–73.

9. Вигівська Л.М., Никонюк Т.Р. (2017). Етіопатогенетичні аспекти перебігу І триместра вагітності у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Здоровье женщины. 4(120): 98–101.

10. Вигівська Л.М., Бенюк В.О. (2015). Профілактика перинатальних ускладнень після допоміжних репродуктивних технологій. Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. 2(36): 30–33.

11. Вороненко Н.Ю., Ісламова Г.О., Ганжий І.Ю. (2013). Роль жирової тканини у патогенезі синдрому полікістозних яєчників. Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України: 56–61.

12. Гончарук Н.П., Ковида Н.Р. (2017). Оптимізація підходів до розродження жінок, які завагітніли після застосування лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій. Здоровье женщины. 4(120): 123–125.

13. Диндар О.А., Никонюк Т.Р. (2016). Діагностичні детермінанти функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із ожирінням і метаболічним синдромом. Здоровье женщины. 2(108): 90–94.

14. Диндар О.А. (2017). Особливості метаболічних і гормональних порушень у жінок з метаболічним синдромом на прегравідарному етапі. Здоровье женщины. 4(120): 57–61.

15. Диндар О.А., Бенюк В.О., Никонюк Т.Р. (2016). Прогнозування перинатальних ускладнень у жінок із ожирінням і метаболічним синдромом. Здоровье женщины. 4(110): 163–167.

16. Дука Ю.М. (2015). Особливості перебігу післяпологового періоду в залежності від маси тіла вагітної. Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. 2(36): 87–91.

17. Жабченко І.А. Коваленко Т.М., Сюдмак О.Р. (2016). Акушерські ризики у вагітних з ожирінням та шляхи їх мінімізації. Здоров’я України. Київ. 3: 27–29.

18. Жабченко І.А., Бондаренко О.М., Скрипченко Н.Я. (2004). Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з лейоміомами матки та ожирінням. Збірник наукових праць «Актуальні питання медичної науки та практики». Запоріжжя: Дике Поле. Вип. 67; кн. 1: 266–272.

19. Кабанова Н.В. (2000). Особливості патогенезу та інтенсивна терапія артеріальної гіпертензії у вагітних. Автореф. дис. … д-ра мед. наук: 14.01.30. Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. мед. акад.: 37.

20. Калиман В.П., Паламарчук О.А. (2008). Структурно-метаболические основы диагностики и коррекции гестационного и сахарного диабета. Труды Крымского гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. 144; IV: 128–129.

21. Каминский В.В. (2005). Эпидемиология, риск для здоровья, классификация и формы распределения жировой ткани. Ліки України. 2: 37–41.

22. Камінський В.В., Швець О.В., Гервазюк О.І. (2015). Особливості харчування вагітних. Збірник наукових праць асоціації акушеров-гінекологів України. 2(36): 117–122.

23. Ковалева Ю.В. (2014). Роль ожирения в развитии нарушений менструальной и репродуктивной функции. Российский вестник акушера-гинеколога. 14; 2: 43–51.

24. Коваленко Т.М. (2012). Фізична реабілітація при комплексному лікуванні вагітних з ожирінням. Автореф. дис… канд. мед. наук: 24.00.03. Київ: 36–38, 96–99.

25. Кондратюк В.К., Нікітіна І.М., Кондратюк К.О., Дзюба Г.А. (2016). Гіперпроліферативний синдром в гінекології та ожиріння. Репродуктивна ендокринологія. 6(32): 59–61.

26. Кузин А.И., Ленгин Ю.А. (2011). Метаболический синдром: клинические и популяционные аспекты. Челябинск: Издательство «ЗАО «Челябинская межрайонная типография»: 120.

27. Кулаков В.И., Корнеева И.Е. (2002). Современные подходы к диагностике и лечению женского бесплодия. Акушерство и гинекология. 2: 56–59.

28. Лубянко Е.А. (2014). Метаболический синдром: современный вигляд. Вестник угроведения. 1(16): 154–158.

29. Меллина И.М., Тутченко Л.И., Гудыменко А.А. (2008). Ожирение. Современные представления о проблеме. Значение избыточной массы тела для течения беременности, состояние плода и новорожденного (обзор литературы). Репродуктивное здоровье женщины. 1: 24–28.

30. Милица К.Н. Сорокина И.В., Мирошниченко М.С., Плитень О.Н. (2015). Патогистологические особенности жировой ткани подкожной жировой клетчатки и сальника у лиц с метаболическим синдромом и ожирением. Охрана материнства и детства. 2(26): 45–49.

31. Милованов А.П. (2005). Патология системы мать–плацента–плод. М.: 230.

32. Наказ МОЗ України № 417 від 15.07.2011 р. «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги». К. (2011).

33. Овчар И.В. (2011). Углеводный обмен у женщин с бесплодием и ожирением. Современные перинатальные медицинские технологии в решении проблем демографической безопасности: сб. науч. тр. Минск: ГУ РНМБ: 146–149.

34. Опришко В.И., Носивец Д.С. (2016). Инновации и тренды в клинической фармакологии вагинальных форм гестагенов. Медицинские аспекты здоровья женщины. 5(102): 55–61.

35. Остафійчук С.О. (2015). Аналіз акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з патологічною прибавкою маси тіла. Збірник наукових праць асоціацїї акушерів-гінекологів України. 2(36): 180–184.

36. Паньків В.І. (2006). Ожиріння як медико-соціальна проблема. Практ. ангіологія. 4: 36–42.

37. Прилепская В.Н. (2013). Ожирение в практике акушера-гинеколога. Акуш. и гин. 5: 59–61.

38. Седлецкий Ю.И. (2007). Современные методы лечения ожирения. Руководство для врачей. СПб.: «ЭЛБИ СПб»: 28–38.

39. Сидельникова В.М. (2006). Привычная потеря беременности. М.: Триада-Х: 36–39.

40. Тарасенко К.В. (2012). ТНФ-a – пусковий механізм інсулінорезистентності у вагітних жінок з ожирінням. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Поліграф плюс: 397–400.

41. Тарасенко К.В. (2015). Обґрунтування метаболічної терапії акушерських ускладнень у вагітних жінок з ожирінням. Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. 7; 3: 68–78.

42. Терещенко И.В. (2002). Эндокринная функция жировой ткани и проблемы лечения ожирения. Клиническая медицина. 7: 9–14.

43. Фармакотерапия ожирения. Клиническое практическое руководство эндокринологического общества США. (2015). Альманах репродуктивного здоровья. К.: 196–202.

44. Филиппов О.С., Казанцева А.А. (2003). Прогностическая значимость различных методов диагностики фетоплацентарной недостаточности. Проблемы репродукции. 3: 44–49.

45. Чайка В.К., Арар Фаид А.И., Бабенко О.М. (2012). Особенности углеводного обмена у женщин с СПКЯ и разными типами ожирения. Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України: 423–425.

46. Belosi, C., Guiliani, M., Suriano, R. et al. (2009). Diagnosis of polycystic ovary syndrome. Minerva Ginecol. 56; 1: 7–13.

47. Boney CM, Verma A., Tucker R. et al. (2005). Metabolic syndrome in childhood: association with birth weight, maternal obesity, and gestational diaetes mellitus. Pediatrics. 115; 3: 290–296. https://doi.org/10.1542/peds.2004-1808; PMid:15741354

48. Chu S.Y., Callaghan W.M., Kim S.Y., Schmid C.H. et al. (2007). Maternal obesity and risk of gestational diabetes mellitus: A meta-analysis. Diabetes Care. 6. https://doi.org/10.2337/dc06-2559a

49. Dietl J. (2005). Maternal obesity and complications during pregnancy. J. Perinatal. Med. 33; 2: 100–105. https://doi.org/10.1515/JPM.2005.018

50. Hajer G., Visseren F.L.J. (2008). Adipose tissue dysfunction in obesity, diabetes, and vascular diseases. European Heart Journal. 29: 2959–2971. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehn387; PMid:18775919

51. Jevitt C. (2009, Nov-Dec). Pregnancy complicated by obesity: midwifery management. J. Midwifery Womens Health. 54(6): 445–451. https://doi.org/10.1016/j.jmwh.2009.02.002; PMid:19879516

52. Jungheim E.S., Travieso J.L., Hopeman M.M. (2013). Weighing the impact of obesity on female reproductive function and fertility. Nutrition Reviews. 71: 3–8. https://doi.org/10.1111/nure.12056; PMid:24147921 PMCid:PMC3813308

53. Matsumoto T, Mugishima H. (2011). Signal transduction via vascular endothelial growth factor(VEGF) receptors and their roies in atherogenesis. J Atheroscier. Thromb. 13(3): 130-5. https://doi.org/10.5551/jat.13.130

54. Metwally М. Li T.C., Ledger W.L. (2007, Sep). The impact of obesity on female reproductive function. Obesity reviews: 515–523.

55. Norman J.E. (2010). The adverse effects of obesity on reproduction. Reproduction. 140(3): 343–345. https://doi.org/10.1530/REP-10-0297; PMid:20802106

56. Pйter Fedorcsбk Per, Olav Dale Ritsa Storeng Gudvor, Ertzeid Sverre, BjerckeNan, Oldereid Anne K., Omland Thomas, Еbyholm Tom Tanbo. (2004, Nov). Impact of overweight and underweight on assisted reproduction treatment. Human Reproduction. 19; Is 11: 2523–2528. https://doi.org/10.1093/humrep/deh485; PMid:15319380

57. Rosmond R., Bjorntorp P. (1998). The interactions between I-Lypotha-lamic-pituitari-adrcnal axis activity, testosteronc, insulib-like growth factor I and abdominal obesity with metabolism and blood pressure in men. Int. J. Obesity. 22; 12; 1184–1196. https://doi.org/10.1038/sj.ijo.0800745

58. Wojcicki J.M., Heyman M.B. (2010). Let’s Move – childhood obesity prevention from pregnancy and infancy onward. New Engl. J. Med. 362(16): 1457–1459. https://doi.org/10.1056/NEJMp1001857; PMid:20393165 PMCid:PMC3250598