• Особливості гормонального гомеостазу у жінок з порушеним дозріванням шийки матки
ru К содержанию

Особливості гормонального гомеостазу у жінок з порушеним дозріванням шийки матки

HEALTH OF WOMAN. 2018.8(134):38–42; doi 10.15574/HW.2018.134.38

Жабченко І. А. , Ліщенко І. С. , Сюдмак О. Р. , Бондаренко О. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Проблема несвоєчасного дозрівання шийки матки (запізніле при переношеній вагітності або передчасне – при порушенні обтураційної функції шийки матки) у сучасному акушерстві розглядається як біологічний процес, тісно пов’язаний з такими факторами, як хронологічна тривалість вагітності, механізми початку та тривалості пологів, стан фетоплацентарного комплексу та шийки матки.

Мета дослідження: визначення особливостей гормонального гомеостазу у жінок з порушеним дозріванням шийки матки.

Матеріали та методи. У динаміці вагітності було обстежено 28 жінок, які знаходились на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності та пологів ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Розподілення пацієнток з порушеним дозріванням шийки матки проведено наступним чином: 1-а група – 13 жінок з ризиком переношування, переважну кількість яких становили першовагітні; 2-а група – 15 першовагітних з істміко-цервікальною недостатністю.

Результати. Напередодні пологів у 39–40 тиж концентрація естрадіолу у сироватці крові жінок 1-ї групи досягла максимальних значень і становила 68,2±1,3 нмоль/л. У жінок з істміко-цервікальною недостатністю концентрація естрадіолу у сироватці крові була у межах гестаційної норми. Як свідчать дослідження, концентрація прогестерону у сироватці крові у 1-й групі становила 759,9±23,2 нмоль/л, коефіцієнт П/Е2 – 10,9±0,78. Слід зазначити, що у 2-й групі дослідження відзначено зсув естроген-прогестеронової рівноваги у бік естрогенів, що свідчить про підвищення активності α2-адренорецепторів та зниження представництва і активності β-адренорецепторів. У переважної кількості обстежених жінок 2-ї групи за даними кольпоцитології був естрогенний тип мазка (68,4%), що відповідає їхнім гормональним змінам у концентрації естрадіолу та прогестерону у сироватці крові. Підвищення концентрації кортизолу у крові вагітних 1-ї групи свідчить про високий рівень психоемоційного стресу та напруження нейроендокринних механізмів адаптації, що може бути однією з причин переношування вагітності. У той самий час секреція пролактину достовірно зменшувалась у вагітних 2-ї групи щодо показників жінок 1-ї групи.

Заключення. Наведені дані свідчать про характерну для вагітних з функціональним порушенням обтураторної функції шийки матки відносну прогестеронову недостатність, яка проявляється зсувом естроген-прогестеронового співвідношення і є ознакою нестійкості гормонопродукувальної функції плаценти та однією з головних патогенетичних ланок її дисфункції і неспроможності шийки матки під час вагітності. Перебіг вагітності у жінок з ризиком переношування супроводжується порушенням функції фетоплацентарного комплексу, репрезентованим абсолютною та відносною гіпоестрогенією за наявності незмінної щодо норми концентрації прогестерону у сироватці крові.

Ключові слова: вагітність, переношування, фетоплацентарний комплекс, кортизол, тиреоїдні гормони, кольпоцитологія, істміко-цервікальна недостатність.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аналіз смертності та наслідків передчасних пологів: від новонародженої дитини до дорослої людини. Частина 2 серії «Передчасні пологи». З турботою про жінку. 2011; 3 (24): 26–31.

2. Антипкин Ю.Г. Основные направления развития перинатальной медицины / Ю.Г. Антипкин, Ю.В. Давидова // Репродуктивная эндокринология. 2012; 2 (4): 5–7.

3. Венцківська І.Б. Клініко-лабораторні прояви імунологічних механізмів передчасних пологів / І.Б. Венцківська, О.С. Загородня // Актуал. питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2013. – № 1. – С. 100–102.

4. Веропотвелян П.Н. Современные клинические подходы к лечению угрожающих преждевременных родов / П.Н. Веропотвелян, В.В. Белая, Н.П. Веропотвелян // Здоровье женщины. 2014; 3: 78–83.

5. Жук С.І. Порівняльна характиристика різних методів лабораторної діагностики передчасних пологів / С.І. Жук, І.В. Ус, О.Г. Бикова, Н.В. Пехньо // Здоровье женщины. 2015: 5 (101): 38–40.

6. Заманова Л.Э. Прогнозирование перинатальных осложнений при переношенной беременности: Автореф. дисс. … канд. мед. наук. – Республика Казахстан. – 2009. – 2 с.

7. Круть Ю.Я. Аналіз перинатальних результатів у разі недоношеної вагітності, яка ускладнилась передчасним розривом плодових оболонок / Ю.Я. Круть, В.А. Пучков // Здоровье женщины. 2011; 77 (63): 167–169.

8. Лавріненко В.П. Профілактика переношування вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом: Автореф. … канд. мед. наук. – К., 2004. – 15 с.

9. Маланина Е.Н. Современные методы прогнозирования и профилактики преждевременных родов. / Е.Н. Маланина // Пренат.диагностика. – М., 2011. – Т. 10, № 4. – С. 111–112.

10. Минцер О.П. Использование корреляционного и регрессивного анализов в медицинских исследованиях (первое сообщение). Біль, знеболювання й інтесивна терапія / Минцер О.П. 2000; 3: 75–78.

11. Резниченко Г.И. Дифференцированная диагностика, тактика ведения и прогнозирование исхода родов при переношенной и пролонгированной беременности: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – К., 1991. – 21 с.

12. Стаселович Л.Ю. Роль деяких імунологічних факторів у прогнозуванні переношування вагітності та їх профілактика: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – Харків, 2009. – 15 с.

13. Стрижаков А.Н Переношенная беременность / А.Н. Стрижаков, И.В. Игнатко. – М.: Издательский дом «Династия», 2006. – 145 с.

14. Чернуха Е.А. Переношенная и пролонгированная беременность / Е.А. Чернуха. – М., 2007. – С. 17–19.

15. Campbell M.K. Post-term birth: risks factors and outcomes in a 10-year cohort of Norwegian births / M.K. Campbell // J. Obstet.Gynecol. – 1997. – Vol. 89. – Р. 543–548. https://doi.org/10.1016/S0029-7844(97)00049-5

16. Campbell S. «Мы более не можем не делать ничего для предотвращения реждевременных родов» / S. Campbell // Здоровье женщины. – К., 2014. – № 2. – С. 17–20.

17. Menon R. Preterm birth a global burden on maternal and child health / Menon R. // Pathog. Glob. Health. 2012; 106 (3): 139–140. https://doi.org/10.1179/204777312X13462106637729; PMid:23265368 PMCid:PMC4001570