HEALTH OF WOMAN. 2017.9(125):22–26; doi 10.15574/HW.2017.125.22  

Булавенко О. В., Остапюк  Л. Р., Рудь В. О., Волошиновский А. С., Малый Т. С.
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
Львовский национальный университет имени Ивана Франко

Послеродовые инфекционные заболевания занимают второе место (ВООЗ, 2016) в структуре материнской смертности и осложняют течение послеродового периода. Большинство существующих сегодня методов позволяют диагностировать заболевания при наличии уже развернутой клинической картины.
Цель исследования: совершенствование диагностики и прогнозирования развития послеродового эндометрита путем применения метода флуоресцентной спектроскопии.
Материалы и методы. Основная группа – 120 рожениц с послеродовым эндометритом, контрольная группа –38 рожениц с неосложненным течением послеродового периода. Проведено исследование их сыворотки крови с помощью метода флуоресцентной спектроскопии.
Результаты. В рамках проведенного исследования независимыми прогностическими факторами возникновения послеродового эндометрита являются воспалительные заболевания нижнего отдела половых путей (р=0,01), наличие аномалий родовой деятельности (р=0,006) и TORCH-инфекций (р=0,001). Достоверными маркерами диагностики послеродового эндометрита является снижение интенсивности флуоресценции сыворотки крови (р<0,0001) и смещение lmax в длинноволновую область (р=0,007).
Заключение. Использование спектрально-флуоресцентных маркеров сыворотки крови в комплексной диагностике послеродового эндометрита позволяет достоверно диагностировать возникновение и прогнозировать течение заболевания, в том числе и в процессе лечения.
Ключевые слова: эндометрит, послеродовые гнойно-воспалительные заболевания, метод флуоресцентной спектроскопии.

Литература:
1. Булавенко О.В., Остап’юк Л.Р., Рудь В.О. та ін. (2015). Апробація методу флуоресцентної спектроскопії для діагностики післяпологових гнійно-септичних ускладнень. Вісник ВНМУ. 19; 1: 161–167.

2. Бойчук А.В. (2015). Мікст-інфекція в акушерстві й гінекології та сучасні підходи до лікування. Медицина неотложных состояний. 6(69): 92–95.

3. Булавенко О.В., Остап’юк Л.Р. (2011). Актуальність питання діагностики післяпологових гнійно-септичних ускладнень в сучасній акушерській практиці. Вісник морфології. 17; 3: 666–669.

4. Вдосконалення ранньої діагностики гнійно-септичних ускладнень. Інформаційний лист. (2014). Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова МОЗ України. К.: 4.

5. Булавенко О.В., Остап’юк Л.Р., Рудь В.О. та ін. (2015). Діагностика післяпологових гнійно-септичних ускладнень методом флуоресцентної спектроскопії. Здоровье женщины. 4(100): 63–65.

6. Савчин В.С., Остап’юк Л.Р., Волошиновський А.В. та ін. (2016). Застосування методу флуоресцентної спектроскопії в діагностиці ендогенної інтоксикації при опіковій травмі. Клінічна хірургія. 6: 68–70.

7. Булавенко О.В., Остап’юк Л.Р., Рудь В.О. та ін. (2016). Обґрунтування доцільності застосування методу флуоресцентної спектроскопії в комплексній діагностиці післяпологового ендометриту. Здоровье женщины. 3(109): 71–75.

8. Герич І.Д., Булавенко О.В., Остап’юк Л.Р., Волошиновський А.С., Мягкота С.В. (2013). Пат. № 76953 Україна А61В 17/00 G01N 33/48, G01N 21/64. Спосіб ранньої діагностики гнійно-септичних ускладнень за допомогою методу флуоресцентної спектроскопії. Заявник та патентовласник Вінницький національний медичний університет. № 201207441. Заявл. 19.06. 2012. Опубл. 25.01.2013. Бюл. № 2.

9. Герич І.Д., Остап’юк Л.Р., Ващук В.В. та ін. (2009). Перспективи діагностики сепсису і гнійно-септичних ускладнень: метод флуоресцентної спектроскопії. Вісник Української медичної стоматологічної академії. 9; 1: 248–256.

10. Запорожан В.П., Мищенко В.П., Руденко И.В. и др. (2012). Профилактика плацентарной дисфункции с позиции индивидуальных особенностей организма женщины. Здоровье женщины. 9(75): 114–117.

11. Герич І.Д., Остап’юк Л.Р., Ващук В.В. та ін. (2012). Спектрально-люмінесцентні маркери верифікації, важкості та прогнозу гострої запальної абдомінальної патології. Галицький лікарський вісник. 19; 3; Ч. 2: 25–27.

12. Тарасюк О.К. (2015). Абдомінальне розродження в сучасному акушерстві. Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. 2(36): 276–277.

13. Герич І.Д., Булавенко О.В., Остап’юк Л.Р. та ін. (2015). Флуоресцентна спектроскопія: можливості застосування в медичній практиці. Л.: Ліга-Прес: 366.

14. Acosta CD, Kurinczuk JJ, Lucas DN. 2014. Severe maternal sepsis in the UK, 2011-2012: a national case-control study. PLoS Med. 11(7):e1001672. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1001672; PMid:25003759 PMCid:PMC4086731

15. Gerych I, Bulavenko O, Ostapiuk L. 2014. Spectral-fluorescent properties of serum as a reliable marker for early diagnosis of sepsis. Journal of Gynecology and Obstetrics. 2(5):71–74. https://doi.org/10.11648/j.jgo.20140205.11

16. Subramaniam A et al. 2014. Risk factors for wound disruption following cesarean delivery J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. 27(12):1237–1240. https://doi.org/10.3109/14767058.2013.850487; PMid:24090116