• Комплексный подход к раннему выявлению тревожных состояний у детей подросткового возраста

Комплексный подход к раннему выявлению тревожных состояний у детей подросткового возраста

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2017.3(71):87-92; doi 10.15574/PP.2017.71.87

Пыпа Л. В., Пилюйко Н. В., Филык А. В., Лисица Ю. Н., Пилюйко П. В., Томич И. В., Колесник И. В., Тарнавский Ю. О.
Винницкий национальный медицинский университет имени М.И. Пирогова, Украина
Weiss Memorial Hospital, г. Чикаго, США
Общеобразовательная «Школа содействия здоровью» № 9, г. Хмельницкий, Украина

Цель — изучить психологическое состояние подростков.
Пациенты и методы. Обследованы 82 подростка. Средний возраст — 14 лет. Мальчики — 48,94%, девочки — 51,06%. С целью оценки психологического и соматического здоровья подростков проведено анкетирование и заполнение общепринятых шкал. Использованы анкета оценки состояния здоровья школьника, шкала «Термометр», тест оценки настроения, тест школьной тревожности Филипса и тест Спилберга. С целью исследования характера влияния семьи на ребенка проведено тестирование родителей с помощью теста Барга—Столина. Преподавателям предложен опросник «Карта наблюдений Стотта».
Результаты. При опросе детей установлено, что у 72% сформирована умеренная и высокая личностная тревожность, на фоне которой до 91% готовы бурно отреагировать на событие, 42% — ощущать страх во время проверки знаний, 39% указывали на страх самовыражения, 30% — на страхи и проблемы в отношениях с педагогами, 16% — на снижение самочувствия, 21% — на сниженную активность, 11% — на сниженное настроение, что в совокупности (48%), с высокой достоверностью, указывает на признаки депрессии, у 29% детей происходит формирование дезадаптивных расстройств. При опросе родителей установлено, что взрослые ведут себя авторитарно по отношению к детям, создавая суровые дисциплинарные рамки, почти всегда навязывают свою волю или, наоборот, контроль над действиями ребенка практически отсутствует. Ощущают к детям, в общем, негативные чувства: раздражение, злость, ненависть, считают ребенка неудачником, не верят в его будущее, низко оценивают его способности. 25% родителей считают, что дети им «мешают» в жизни и в трудовой деятельности. 40% детей подросткового возраста из полных семей чувствуют семейную депривацию. По наблюдениям учителей, у 78% исследуемых подростков выявлены признаки дезадаптации.
Выводы. Использование предложенного «трехосевого» подхода (социально-педагогического, психологического и медицинского) позволяет на доманифестном этапе заболевания выделить группу «зоны риска», провести лечебно-профилактические и реабилитационные мероприятия.
Ключевые слова: подростки, психологическое состояние, тревожность.

Литература

1. Кравцова Н.А. (2005). Роль детско-родительских отношений в формировании психосоматических нарушений у детей и подростков (динамическая модель психосоматического дизонтогенеза). Сибирский психологический журнал. 22: 13—18.

2. Кутько И.И., Панченко О.А., Линев А.Н. (2015). Психосоматические расстройства в общей практике. Український медичний часопис. 5(109): 42—44.

3. Машкова О.М. (2016). Робота з группами ризику та уразливими группами підлітків в умовах КДМ: досвід України. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Київ, 29 листопада — 1 грудня 2016 р. Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні. Київ: 13—16.

4. Юр'єва Л.М., Носов С.Г., Мамчур О.Й. та ін. (2005). Невротичні, соматоформні розлади та стрес. Навчальний посібник. Київ: 96.

5. Неділько В.П., Руденко С.А., Камінська Т.М. 2016. Хронічна втома дітей шкільного віку — проблема сьогодення. Матеріали ХІІІ з'їзду педіатрів України, м. Київ, 11—13 жовтня 2016 р. Актуальні проблеми педіатрії. Київ: 76.

6. Неділько В.П., Руденко С.А. (2016). Вплив сім'ї на стан здоров'я дитини. Матеріали ХІІІ з'їзду педіатрів України, м. Київ, 11—13 жовтня 2016 р. Актуальні проблеми педіатрії. Київ: 77.

7. Пархоменко Л.К. (2016). Стан здоров'я підлітків України за підсумками 2014—2015 рр. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Київ, 29 листопада — 1 грудня 2016 р. Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні. Київ: 1.

8. Михайлов Б.В., Табачников С.И., Витенко И.С., Чугунов-Око В.В. (2002). Психотерапия. Учебник для врачей-интернов высших медицинских учебных заведений III—IV уровней акредетации. Харьков: 768.

9. Пипа Л.В., Лисиця Ю.М., Руда В.І., Масик О.В. (2016). Роль кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова у вирішенні питань здоров'я дітей підліткового віку на Хмельниччині. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Київ, 29 листопада — 1 грудня 2016 р. Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні. Київ: 57—59.

10. Пипа Л.В, Лисиця Ю.М., Лук'янович І.Л. (2016). Спосіб формування груп дітей, загрозливих у розвитку соматоформних розладів. / Патент на корисну модель МПК G01N33/48.

11. Родионова А.Н., Долгих В.В., Колесникова Л.И., Рычкова Л.В. (2014). Факторы риска и структура психосоматических расстройств у высокоинтеллектуальных школьников. International journal ofexperimental education. 1: 90—95.

12. Сисоєнко Н.В., Сєрих Л.В., Елінко Т.В. та ін. (2005). Формування способу життя сучасних школярів в умовах реформування освіти в Україні. Гігієна населених місць. Зб. наук. праць. Київ. Вип. 45: 386—390.

13. Хайтович М.В., Місюра О.М. (2016). Сучасні уявлення про епігенетичні механізми розвитку психосоматичних захворювань у дітей. Матеріали ХІІІ з'їзду педіатрів України, м. Київ, 11—13 жовтня 2016 р. Актуальні проблеми педіатрії. Київ: 105—106.

14. Шевченко Ю.С. (2010). Концепция комплексной многоуровневой терапии детей и подростков (на модели психогенных психосоматических расстройств). Вопросы психического здоровья детей и подростков. 1: 19—29.

15. Burba B, Oswald R, Grigaliunien V et al. (2006). A controlled study of alexithymia in adolescent patients with persistent somatoform pain. Can J Psychiatry. 51: 468–471. https://doi.org/10.1177/070674370605100709; PMid:16838829

16. Garcia-Martin I, Miranda-Vicario EM, Soutullo CA. (2012). Duloxetine in the treatment of adolescents with somatoform disorders: a report of two cases. Actas Esp. Psiquiatr. 40: 165-168. PMid:22723136

17. Sauer N, Eich W. (2007). Somatoform and Functional Disorders. Dtsch Arztebl. 104(1-2): 45–53.

18. Silber TJ. (2011). Somatization Disorders: Diagnosis, Treatment, and Prognosis. Pediatr Rev. 32: 56-64. https://doi.org/10.1542/pir.32-2-56; PMid:21285301

19. Fiertag O, Taylor S, Tareen A, Garralda E. (2012). Somatoform disorders IACAPAP e Textbook of Child and Adolescent Mental Health. In Rey JM. (ed). Geneva: International Association for Child and Adolescen: 21.