Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 2(94): 113-120; doi 10.15574/PP.2023.94.113
Лисецкая И. С.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Lisetska IS. (2023). Influence of complex treatment of periodontal tissue diseases on the indices of antioxidant and prooxidant systems in teenagers and young adults. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2(94): 113-120; doi 10.15574/PP.2023.94.113.

Статья поступила в редакцию 23.02.2023 г., принята в печать 30.05.2023 г.

Цель — изучить влияние комплексного лечения заболеваний тканей пародонта на показатели антиоксидантно-прооксидантных систем ротовой жидкости у лиц подросткового и юношеского возраста.
Материалы и методы. Изучены биохимические показатели ротовой жидкости до и после лечения у 114 лиц подросткового и юношеского возраста (от 15 до 24 лет), которые разделены на группы: в I группу включены 26 человек, которые курили традиционные сигареты; во II группу — 22 человека, которые курили электронные сигареты (Вейпы); в III группу — 23 человека, которые курили устройства для нагревания табака (IQOSы); в IV группу — 43 человека без вредной привычки курения. Изучены следующие биохимические показатели: активность ферментов супероксиддисмутазы и каталазы, диеновые конъюгаты и продукты, реагирующие на тиобарбитуровую кислоту, до и после лечения предложенным комплексом: общее применение — «Квертин», «Супервит» и «БиоГая ПроДентис»; местное — «Стомолик» и «Холисал» и традиционным лечением.
Результаты. У лиц I группы активность супероксиддисмутазы в ротовой жидкости уменьшилась в 1,4 раза по сравнению с лицами IV группы (р<0,05); у лиц II и III групп — в 1,2 раза по сравнению с некурящими лицами (р<0,05). У лиц І группы активность фермента каталазы значительно снизилась (в 2,6 раза) по сравнению с лицами ІѴ группы (р<0,05); у лиц ІІ и ІІІ групп — в 1,8 раза по сравнению с некурящими лицами (р<0,05). Анализ полученных данных показал, что у лиц І группы количество продуктов, реагирующих на тиобарбитуровую кислоту, увеличилось в 2,5 раза по сравнению с лицами ІѴ группы (р<0,05); у лиц ІІ и ІІІ групп — в 1,9 раза по сравнению с лицами ІѴ группы (р<0,05). Количество диеновых конъюгатов в ротовой жидкости повысилось как у лиц І группы, так и у лиц ІІ и ІІІ групп — соответственно в 1,4 и 1,2 раза по сравнению с лицами ІѴ группы (р<0,05). После лечения наблюдалось повышение показателей антиоксидантной защиты и угнетение процессов перекисного окисления липидов ротовой жидкости, причем лучшие результаты выявлены в подгруппах, у которых применялось предложенное комплексное лечение, а также у лиц подросткового и юношеского возраста без вредной привычки курения.
Выводы. У курящих лиц подросткового и юношеского возраста наблюдается усиление процессов перекисного окисления липидов и снижение антиоксидантных свойств ротовой жидкости. Сравнение результатов биохимических показателей до и после лечения заболеваний тканей пародонта в группах наблюдения различными методами указывает на преимущества предложенного комплексного лечения и позволяет сделать вывод о его высокой эффективности.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей.
Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: подростки, юноши, антиоксидантная система защиты, перекисное окисление липидов, ротовая жидкость, курение, заболевания тканей пародонта, комплексное лечение.
ЛИТЕРАТУРА

1. Бєленічев ІФ, Левицький ЄЛ, Губський ЮІ, Коваленко СІ, Марченко ОМ. (2002). Антиоксидантна система захисту організму (огляд). Сучасні проблеми токсикології. 3: 8-19.

2. Birben E, Sahiner UM, Sackesen C, Erzurum S, Kalayci O. (2012, Jan). Oxidative stress and antioxidant defense. World Allergy Organ J. 5 (1): 9-19. https://doi.org/10.1097/WOX.0b013e3182439613; PMid:23268465 PMCid:PMC3488923

3. Дружина МО, Дьоміна ЄА, Маковецька ЛВ. (2019). Метаболіти оксидативного стресу як предиктори радіаційного та канцерогенного ризику. Онкологія. 2 (21): 170-175. https://doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-2-2019-g.7457

4. Глущенко ТА. Клінічна оцінка ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів з метаболічним синдромом. Актуальні проблеми сучасної медицини. 22; 1 (77): 72-76. https://doi.org/10.31718/2077-1096.22.1.72

5. Хоменко ЛО, Біденко НВ, Остапко ОЛ, Голубєва ІМ. (2016). Дитяча пародонтологія: стан проблем у світі та в Україні. Новини стоматології. 3 (88): 67-71.

6. Хоменко ЛО. (2015). Терапевтична стоматологія. Том 2: 328.

7. Каськова ЛФ, Гончаренко ВА. (2020). Вплив лікувально-профілактичного комплексу на показники пероксидного окиснення ліпідів та онтиоксидантного захисту ротової рідини дітей із хронічним катаральним гінгівітом. Клінічна стоматологія. 4: 93-100.

8. Kinane DF, Stathopoulou PG, Papapanou PN. (2017, Jun 22). Periodontal diseases. Nat Rev Dis Primers. 3: 17038. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.38; PMid:28805207

9. Колеснікова ОВ, Радченко АО. (2020). Сучасний погляд на механізми розвитку оксидативного стресу та його біомаркерів при найбільш поширених неінфекційних захворюваннях. Український терапевтичний журнал. 1: 51-61.

10. Криницька ІЮ. (2013). Функціональний стан системи антиоксидантного захисту крові у щурів з модельованим гепатопульмональним синдромом. Медична хімія. 1 (15): 34-39.

11. Лісецька ІС, Рожко ММ (2023). Біохімічні показники ротової рідини, як маркери оцінки стану антиоксидантно-прооксидантних систем в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Український жцрнал Перинатологія і педіатрія. 1 (93): 51-57. https://doi.org/10.15574/PP.2023.93.51

12. Лісецька ІС. (2022). Стан тканин пародонту в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Сучасна педіатрія. Україна. 3 (123): 33-37. https://doi.org/10.15574/SP.2022.123.33

13. Малий ДЮ, Антоненко МЮ. (2013). Епідеміологія захворювань пародонта: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 3: 41-43.

14. Нетюхайло ЛГ, Харченко СВ. (2014). Активні форми кисню (огляд літератури). Молодий вчений. 9 (12): 131-135.

15. Паласюк БО, Паласюк ОІ. (2012). Перекисне окиснення ліпідів та окисна модифікація білків у ротовій рідині в дітей середнього шкільного віку з хронічним катаральним гінгівітом. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 4 (40); 12: 50-54.

16. San Miguel SM, Opperman LA, Allen EP, Svoboda KK. (2011, Jan-Feb). Reactive oxygen species and antioxidant defense mechanisms in the oral cavity: a literature review. Compend Contin Educ Dent. 32 (1): E10-15. PMID: 23738797.

17. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27-33.

18. Трохимович АА, Кішко ММ, Сливка ЯІ, Ганич ОТ. (2011). Вільнорадикальне окислення та антиоксидантна система при серцево-судинній патології. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2 (41): 361-364.

19. Тяжка ОВ, Загородня ЯМ. (2016). Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у дітей різного віку. Перинатологія та педіатрія. 2 (66): 101-105. https://doi.org/10.15574/PP.2016.66.101