Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.1(85): 81-90; doi 10.15574/PP.2021.85.81
Лисецкая И. С.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Лисецкая ИС. (2021). Виды и устройства для курения и их вредное влияние на организм человека. Украинский журнал Перинатология и Педиатрия. 1(85): 81-90; doi 10.15574/PP.2021.85.81
Статья поступила в редакцию 07.11.2020 г., принята в печать 15.03.2021 г.

Обзор литературы посвящен проблеме распространенности табакокурения среди населения, видам устройств для курения и их негативному влиянию на здоровье населения. Представлен состав традиционных сигарет и альтернативных видов курения, проанализированы данные статистики курения в мире. Привычка курения, известная еще с 2000 г. до нашей эры, когда американские индейцы вдыхали дым, возникающий при разжигании листьев растения Nicotiana tabacum, в XXI в. превратилась в эпидемию и унесла жизни более 100 млн людей, причем, по прогнозам, в XXI в. эта цифра может значительно вырасти. Настораживает, что за последние десятилетия, кроме традиционных сигарет, приобретают популярность, особенно среди подростков и лиц юношеского возраста, альтернативные виды курения, а именно, электронные сигареты (Е-сигареты, вейпы), устройства для нагрева табака (IQOSы), а иногда — изделия с пониженным содержанием табака (нюхательный, жевательный табак и т.д.). Кроме того, среди молодежи модным и даже престижным остается кальян, который также имеет вредное воздействие на организм человека. Курение как традиционных сигарет, так и альтернативных видов является одним из важных медико-социальных проблем как в Украине, так и во всем мире, поскольку широко распространено и доступно. Курение является фактором риска нарушения здоровья человека и, как следствие, — роста смертности населения от никотинозависимых болезней. Вместе с тем, курение — это единственная причина болезней и смерти, которую реально устранить. Сегодня курение рассматривают не как вредную привычку, а как хроническое заболевание, склонное к рецидивам даже спустя длительное время после отказа от табака. Не существует безопасных видов курения, одинаково вредно влияет на организм активное и пассивное курение, которое подрывает здоровье человека и угрожает его жизни. Особенно опасно курение для подростков и лиц юношеского возраста. Борьба с курением остается ключевым моментом в оздоровлении нации. Прекращение курения — не только вопрос профилактики, его необходимо рассматривать как одно из назначений больному при лечении любого заболевания и реабилитации, ведь без этого не будет успеха в лечении и сохранении здоровья.
Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: курение, сигареты, никотин, электронные сигареты, IQOS, кальян, снюс.

ЛИТЕРАТУРА

1. Аль Табиб ММ, Герасимова ЛП, Кабирова МФ, Усманова ИН, Фархутдинов РР. (2014). Особенности стоматологического статуса у курящих пациентов молодого возраста. Медицинский вестник Башкортостана. 9 (1): 57–60.

2. Антонов НС, Сахарова ГМ, Донитова ВВ, Котов АА, Бережнова ИА, Латиф Э. (2014). Электронные сигареты: оценка безопасности и рисков для здоровья. Пульмонология. 3: 122–127. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2014-0-3-122-127

3. Архіпова ГІ, Макаренко ЮС. (2012). Вплив тютюнопаління на організм людини. Вісник НАУ. 3: 140–142.

4. Bold KW, Kong G, Camenga DR et al. (2018, Jan). Trajectories of E-Cigarette and Conventional Cigarette Use Among Youth. Pediatries. 141: 1.URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29203523/. https://doi.org/10.1542/peds.2017-1832; PMid:29203523 PMCid:PMC5744268

5. Бондаренко НА. (2019). Что такое снюс и чем он опасен? Наркотик или нет? Как принимается и как действует? URL: http://skovzdrav.ru/chto-takoe-snyus-i-chem-on-opasen-narkotik-ili-net-kak-prinimaetsya-i-kak-dejstvuet/.

6. Бондаренко НА. (2019). Что такое снюс и чем он опасен? Наркотик или нет? Как принимается и как действует? URL: http://skovzdrav.ru/chto-takoe-snyus-i-chem-on-opasen-narkotik-ili-net-kak-prinimaetsya-i-kak-dejstvuet/.

7. Centers for Disease Control and Prevention (2019). Tobacco use by Youth is rising: E-cigarettes are the main reason. CDC Vital Signs. URL: https://www.cdc.gov/vitalsigns/youth-tobacco-use/.

8. Centers for Disease Control and Prevention. (2020). About Electronic Cigarettes (E-Cigarettes). Centers for Disease Control and Prevention. URL: https://www.cdc.gov/tobacco/basic_information/e-cigarettes/about-e-cigarettes.html.

9. Comer DM, Elborn JS, Ennis M. (2014). Inflammatory and cytotoxic effects of acrolein, nicotine, acetylaldehyde and cigarette smoke extract on human nasal epithelial cells. BMC Pulm Med. 14: 32. URL: https://bmcpulmmed.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2466-14-32. https://doi.org/10.1186/1471-2466-14-32; PMid:24581246 PMCid:PMC3945717

10. Державна служба статистики України. (2020). Держстат України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.

11. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров'я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456–461. https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.5.2018.141559

12. DW. (2020). Coronavirus outbreak traced to German hookah bar. URL: https://www.dw.com/en/coronavirus-outbreak-traced-to-german-hookah-bar/a-53651444.

13. ENSP. (2015). Посібник з лікування тютюнової залежності замість посібника з припинення тютюнопаління. Європейська мережа з профілактики куріння та вживання тютюну. ІІ видання: 195.

14. Epoch Times. (2010). Exotic addiction. [Велика епоха. (2010). Екзотична залежність. URL: https://www.epochtimes.com.ua/health/health/ekzotychna-zalezhnist-70405.html.

15. Габдулгалиева СМ, Кобзева ЮА, Парфенова СВ, Аринина ЛВ. (2017). Влияние электронных сигарет на слизистую оболочку полости рта (короткое сообщение). Bulletin of Medical Internet Conferences. 7 (1): 398–399.

16. Gavarkovs AG, Rasaca PM, Parker DR, Jennings E, Mello J, Phipps M. (2018). Self-Reported Environmental Tobacco Smoke Exposure and Avoidance Compared with Cotinine Confirmed Tobacco Smoke Exposure among Pregnant Women and Their Infants. Int J Environ Res Public Health. 15 (5): 871. https://doi.org/10.3390/ijerph15050871; PMid:29702552 PMCid:PMC5981910

17. Gazeta.ua. (2015). З чого складаються сигарети: 597 інгредієнтів крім тютюну, які отруюють організм. URL: https://gazeta.ua/articles/health/_z-chogo-skladayutsya-sigareti-597-ingrediyentiv-krim-tyutyunu-yaki-otruyuyut-organizm/641092.

18. GHO. (2020). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory. URL: https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.

19. Hays JT. (2020). Is hookah smoking safer than smoking cigarettes? URL: https://www.mayoclinic.org/healthy-lifestyle/quit-smoking/expert-answers/hookah/faq-20057920.

20. Henry TS, Kanne JP, Kligerman SJ. (2019). Imaging of vaping-associated lung disease. N Engl J Med. 381: 1486-1487. https://doi.org/10.1056/NEJMc1911995; PMid:31491070

21. Горбась ІМ. (2011). Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куріння. Практична ангіологія. 7–8: 46–47. URL: https://angiology.com.ua/ua/archive/2011/7-8%2846-47%29/ article-439/faktori-riziku-sercevo-sudinnih-zahvoryuvan-kurinnya.

22. Кавешников ВС, Трубачева ИА, Серебрякова ВН. (2011). Роль табакокурения в формировании современных показателей общественного здоровья. Сибирский медицинский журнал. 1 (26): 15 22.

23. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28–30.

24. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об'єктивних та суб'єктивних показників здоров'я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20–23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

25. Lopez AD, Mathers CD, Ezzati M et al. (2006). Global and regional burden of disease and risk factors, 2001: systematic analysis of population health data. Lannet. 367: 1747-1757. https://doi.org/10.1596/978-0-8213-6262-4

26. Лукашевська А. (2020). Снюс: як діє та чим небезпечний жувальний тютюн. URL: https://health.24tv.ua/shho-take-snyus-i-chim-vin-shkidliviy-yak-priymati-snyus-i-v-chomu-nebezpeka-n1212574.

27. McAdam K, Richter A, Errington G, Digard H. (2009). Patterns and behaviors of snus consumption in Sweden. Nicotine & Tobacco Research. 11 (10): 1175-1181. https://doi.org/10.1093/ntr/ntp118; PMid:19687306 PMCid:PMC2746836

28. McMillen RC, Gottlieb MA, Shaefer RM. (2015). Trends in electronic cigarette use among US Adults: Use is increasing in both smokers and non-smokers. Nicotine & Tobacco Research. 10 (17): 1195-1202. https://doi.org/10.1093/ntr/ntu213; PMid:25381306

29. Медичний центр Кадирова А.О. (2020). Снюс: бездимний тютюн, який небезпечніший сигарет. URL: https://narko-centr.com.ua/uk/snjus-bezdimnij-tjutjun-jakij-nebezpechnishij-sigaret/.

30. Менделевич ВД. (2015). Польза и вред электронных сигарет сквозь призму разных терапевтических методологий. Вестник современной клинической медицины. 2 (8): 61–75. https://doi.org/10.20969/VSKM.2015.8(2).61-73

31. Міністерство охорони здоров'я України. (2019). Чому тютюнові вироби для нагрівання не є безпечними. URL: https://moz.gov.ua/article/health/chomu-tjutjunovi-virobi-dlja-nagrivannja-ne-e-bezpechnimi.

32. МОЗ України. (2019). Як куріння кальяну впливає на здоров'я. URL: https://moz.gov.ua/article/health/jak-kurinnja-kaljanu-vplivae-na-zdorovja.

33. МОЗ України. (2020). Головні факти про електронні сигарети та їх вплив на здоров'я. URL: https://moz.gov.ua/article/health/golovni-fakti-pro-elektronni-sigareti-ta-ih-vpliv-na-zdorovja-.

34. МОЗ України. (2021). Серцево-судинні захворювання — головна причина смерті українців. Висновки з дослідження Глобального тягаря хвороб у 2019 році. Центр Громадського Здоров'я МОЗ України. URL: https://phc.org.ua/news/sercevo-sudinni-zakhvoryuvannya-golovna-prichina-smerti-ukrainciv-visnovki-z-doslidzhennya.

35. Муханова СК, Шопабаева АР, Нургожин ТС (2018). Оценка безопасности электронных сигарет. Евразийский Союз Ученых. 11 (56): 42 45.

36. Надеждин АВ, Тетенова ЕЮ, Шарова ЕВ. (2016). Зависимость от никотина: диагностика и лечение. Журнал «Медицина». 3: 164–189.

37. Нестеров ЮИ, Акинина МВ, Примкулова МВ, Основа АА. (2006). Табакокурение: распространенность среди студентов и школьников, мотивация, профилактика и возможности лечения. Медицина в Кузбассе. 2: 28–30.

38. НТУ ХПИ. (2020). Состав сигарет. URL: https://web.kpi.kharkov.ua/nanochem/sostav-sigarety/.

39. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48–52.

40. Потехіна Т. (2019). Ураження легень спричинене вейпінгом: останні новини. Дитячий лікар. 3 (66): 52–55.

41. Richard Miech, Lloyd Johnston, Patrick M. O'Malley, Jerald G. Bachman. (2019). Trends in Adolescent Vaping, 2017-2019. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

42. Романова ЮГ, Золотухіна ОЛ. (2018). Вплив екзогенного фактору — тютюнопаління та супутньої патології шлунка на стан тканин пародонта (огляд літератури). Експериментальна та клінічна стоматологія. 1 (2): 14–17. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-2-144-23-25

43. Розумна О. (2011). Чи шкідливо палити кальян?. URL: https://web.archive.org/web/20110924150144/http://eleany.ru/page/chi-shkidlivo-paliti-kaljan.

44. Рудишин СД. (2011). Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання. Наука та інновації. Науково-практичний журнал. 6 (7): 5–13.

45. Scott LT, Christopher HF, Connolly GN. (2015). Electronic cigarettes. The tobacco industry's latest threat to oral health. JaDa. 9 (146): 651-653. https://doi.org/10.1016/j.adaj.2015.07.002; PMid:26314967

46. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27–33.

47. St.Helen G, Jacob P, Nardone N, Benowitz NL. (2018). IQOS: examination of Philip Morris International's claim of reduced exposure. BMJ Journals Tob Control. 27: 30-36. URL: https://tobacco-control.bmj.com/content/27/Suppl-1/s30. https://doi.org/10.1136/tobaccocontrol-2018-054321; PMid:30158205 PMCid:PMC6252487

48. Супрун У. (2020). Куріння кальяну збільшує ризик інфікування коронавірусом. URL: https://suprun.doctor/koronavirus/kurinnya-kalyanu-zbilshue-rizik-infikuvatisya-koronavirusom.html?=page1337.

49. Табачніков СІ, Риткіс ІС, Васильєва АЮ, Гуркова ОВ. (2013). Поширеність тютюнопаління та тютюнової залежності у різних країнах світу. Нові підходи до профілактики, психотерапії та корекції. Сучасні препарати та технології. 7 (103): 35 41.

50. Український інформаційний центр з проблем алкоголю і наркотиків. (2001). Основні факти про тютюн. 2-ге вид. Київ: УІЦПАН: 24.

51. Ванханова ТО. (2019). Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна 4 (100): 53–59. https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.53

52. Волошина ІМ. (2020). Тютюнопаління vs е-сигарети: підміна гравців. Доказове лікування нікотинової залежності. Артеріальна гіпертензія. 1: 13. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/48922. https://doi.org/10.22141/2224-1485.13.1.2020.197890

53. WHO. (2005). Waterpipe Tobacco Smoking: Health Effects, Research Needs and Recommended Actions by Regulators. World Health Organization Study Group on Tobacco Product Regulation (TobReg) an advisory note. URL: https://www.who.int/tobacco/global-interaction/tobreg/Waterpipe%20recommendation-Final.pdf.

54. ВОЗ. (2014). Электронные системы доставки никотина: доклад ВОЗ. URL: https://www.who.int/fctc/cop/cop7/FCTC_COP_7_11_RU.pdf.

55. ВОЗ. (2017). Обзор прогресса. Борьба против табака в Европейском регионе ВОЗ в 2017 г. Копенгаген: Европейское региональное бюро ВОЗ. URL: https://www.euro.who.int/ru/health-topics/disease-prevention/tobacco/publications/2017/taking-stock-tobacco-control-in-the-who-european-region-in-20172017.

56. Жадько СИ, Герасименко ФИ, Колючкина ЕА, Колбасин ПН, Северинова ИВ, Миронова ИВ. (2012). Влияние хронической никотиновой интоксикации на состояние слизистой оболочки полости рта. Таврический медико-биологический вестник. 1 (57): 80–83.