Paediatric Surgery (Ukraine).2023.1(78): 110-118; doi 10.15574/PS.2023.78.110
Данилов О. А., Горелік В. В., Шульга О. В., Ячна К. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Danylov AA, Gorelik VV, Shulga AV, Yachna KV. (2023). Pathologic external tibial torsion as one of the causes of knee joint dysfunction and formation of pronation deformity in children with cerebral palsy. Paediatric Surgery (Ukraine). 1(78): 110-118; doi 10.15574/PS.2023.78.110.
Стаття надійшла до редакції 04.10.2022 р., прийнята до друку 14.03.2023 р.

Вступ. Одним з ускладнень клінічного перебігу церебрального паралічу в дітей є зовнішня торсія великогомілкової кістки. Дискусійним залишається питання щодо локалізації та механізму її формування, а також стосовно ефективних методів її усунення.
Мета – вивчити механізми формування патологічної зовнішньої торсії великогомілкової кістки в дітей із церебральним паралічем; виявити вплив на контрактуру колінного суглоба та деформацію стопи; визначити ефективні методи їхньої корекції.
Матеріали та методи. Проаналізовано дані, отримані під час спостереження за 45 пацієнтами (90 випадків) віком від 6 до 16 років зі спастичною диплегією, спастичним тетрапарезом і пронацією стопи. Для вивчення механізмів формування зовнішньої торсії гомілки та її корекції виділено дві групи пацієнтів. І група – 24 пацієнти з внутрішніми ротаційними контрактурами кульшового суглоба (10 пацієнтів із внутрішніми ротаційними контрактурами кульшового суглоба; 10 пацієнтів із поєднанням із патологічною антеторсією шийки стегнової кістки; 4 пацієнти з поєднанням зі згинальними контрактурами колінних суглобів). У пацієнтів І групи досліджено зв’язок між внутрішньою ротаційною контрактурою кульшового суглоба та зовнішнішньою торсією гомілки. ІІ група – 21 пацієнт, у якого діагностовано згинальну контрактуру колінних суглобів у поєднанні із зовнішньою торсією гомілки. З метою вивчення ефективності оперативного лікування згинальної контрактури колінного суглоба та зовнішньої торсії гомілки в ІІ групі виділено дві підгрупи: підгрупа ІІА – 9 пацієнтів, яким проведено остеотомію великогомілкової кістки; підгрупа ІІБ – 12 пацієнтів, яким проведено тільки транспозицію двоголового м’яза стегна.
Результати. На підставі вивчення клініко-рентгенологічних показників встановлено, що патологічна торсія великогомілкової кістки поєднується зі згинальною контрактурою колінних суглобів. Проксимальна деротаційна остеотомія великогомілкової кістки позитивно впливає на результати корекції згинальної контрактури в  колінному суглобі та позицію стопи.
Висновки. Основною причиною формування зовнішньої торсії великогомілкової кістки є дисбаланс м’язів-згиначів колінного суглоба та м’язів-супінаторів і пронаторів стопи. Проксимальна деротаційна остеотомія великогомілкової кістки усуває не тільки патологічну торсію, але й згинальну контрактуру колінних суглобів і надмірну пронацію стопи.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальною етичною комісією зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: торсія великогомілкової кістки, дитячий церебральний параліч, пронаційні деформації стоп.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aiona M, Calligeros K, Pierce R. (2012). Coronal plane knee moments improve after correcting external tibial torsion in patients with cerebral palsy. Clin Orthop Relat Res. 470 (5): 1327-1333. https://doi.org/10.1007/s11999-011-2219-x; PMid:22183475 PMCid:PMC3314750

2. Алякин ЛН. (1969). Патологическая торсия костей голени у больных с последствиями остеомиелита. Автореф дис канд мед наук. Л: 18.

3. Andrisevic E, Westberry DE, Pugh LI et al. (2016). Correction of tibial torsion in children with cerebral palsy by isolated distal tibia rotation ostejtomy: a short-term, in vivo anatomic stady. J Pediatr Orthop. 36 (7): 743-748. https://doi.org/10.1097/BPO.0000000000000525; PMid:27603097

4. Carriero A, Zavatsky A, Stebbins J et al. (2009). Correlation between lower limb bone morphology and gait characteristics in children with spastic diplegic cerebral palsy. J Pediatr Orthop. 29 (1): 73-79. https://doi.org/10.1097/BPO.0b013e31819224d; PMid:19098651

5. Chapman MW. (2000). Orthopedic surgery. Philadelphia. 3: 1422.

6. Chen BP-J. (2018). Measuring Femoral and Tibial Torsion in Children with Cerebral Palsy. In book: Cerebral Palsy: 1-20. https://doi.org/10.1007/978-3-319-50592-3_203-1

7. Данилов АА, Пилипчук ОР, Машуренко ВИ, Нех АА. (2007). Анатомические изменения бедренных и большеберцовых костей у больных церебральным параличом. Хірургія дитячого віку. ІІІ-2: 8-13.

8. Данилов АА. (2015). Механизм формирования и клиническое течение сгибательных контрактур коленных суставов у больных с церебральным параличом. Хірургія дитячого віку. 50-51 (1-2): 61-67.

9. Dodgin DA, De Swart RJ, Stefko RM et al. (1998). Distal tibial/fibular derotation osteotomy for correction of tibial torsion: review of technique and results in 63 cases. J Pediatr Orthop. 18 (1): 95-101. https://doi.org/10.1097/01241398-199801000-00018; PMid:9449109

10. Engel GM, Staheli LT. (1974). The natural history of torsion and other factors influencing gait in childhood. A study of the angle of gait, tibial torsion, knee angle, hip rotation and development of the arch in normal children. Clin Ortop Relat Res. 99: 12-17. https://doi.org/10.1097/00003086-197403000-00002; PMid:4825705

11. Flack NAMS, Nicholson HD, Woodley SJ. (2012). A review of the anatomy of the hip abductor muscles, gluteus medius, gluteus minimus, and tensor fascia lata. Clin Anat. 25 (6): 697-708. https://doi.org/10.1002/ca.22004; PMid:22109658

12. Гафаров ХЗ. (1990). Лечение деформаций стоп у детей. Казань: 176.

13. Гафаров ХЗ. (2012). Биомеханика торсионного развития берцовых костей и костей стопы у детей. Актуальные проблемы медицины. 8 (64): 37-40.

14. Hazlewood ME, Simmons AN, Johnson WT et al. (2007). The Footprint method to assess transmalleolar axis. Gait Posture. 25 (4): 597-603. https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2006.06.011; PMid:16904892

15. Helal AM, El-Negmy EH, Zaky NA. (2022). Impact of femoral anteversion and tibial torsion on balance in children with spastic diplegic cerebral palsy. International Journal of Health Sciences. 6 (S7): 4572-4584. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6nS7.12982

16. Kim HY, Lee SK, Lee NK, Choy WS. (2012). An anatomical measurement of medial femoral torsion. J Pediatr Orthop B. 21 (6): 552-557. https://doi.org/10.1097/BPB.0b013e328355e5f1; PMid:22744234

17. King HA et al. (2016). Torsion Problems in Cerebral Palsy. SAGE Journals. 4: 4. https://doi.org/10.1177/107110078400400403; PMid:6714858

18. Krengel 3rd WF, Staheli LT. (1992). Tibial rotational osteotomy for idiopatic torsion. A comparison of the proximal and distal osteotomy levels. Clin Ortop Relat Res. 283: 285-289. https://doi.org/10.1097/00003086-199210000-00042

19. Lee SH, Chung CY, Park MS, Choi IH, Cho T-J. (2009). Tibial torsion in cerebral palsy: validity and reliability of measurement. Clin Orthop Relat Res. 467 (8): 2098-2104. https://doi.org/10.1007/s11999-009-0705-1; PMid:19159112 PMCid:PMC2706340

20. Liu X, Kim W, Drerup B, Mahadev A. (2005). Tibial torsion measurement by surface curvature. Clin Biomech. 20 (4): 443-450. https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2004.12.008; PMid:15737453

21. Lofterod B, Terjesen T. (2010). Changes in lower limb rotation after soft tissue surgery in spastic diplegia. Acta Orthop. 81 (2): 245-249. https://doi.org/10.3109/17453671003587135; PMid:20175660 PMCid:PMC2895346

22. Manouel M, Johnson LO. (1994). The role of fibular osteotomy in rotational osteotomy of the distal tibia. J Pediatr Orthop. 14 (5): 611-614. https://doi.org/10.1097/01241398-199409000-00011; PMid:7962503

23. Min JJ, Kwon S-S, Kim TK et al. (2021). Evaluation of factors affecting external tibial torsion in patients with cerebral palsy. BMC Musculoskelet Disord. 12; 22 (1): 684. https://doi.org/10.1186/s12891-021-04570-5; PMid:34384415 PMCid:PMC8362246

24. Park H-S, Wilson NA, Zhang L-Q. (2008). Gender differences in passive knee biomechanical properties in tibial rotation. Orthop Res. 26 (7): 937-944. https://doi.org/10.1002/jor.20576; PMid:18383181

25. Ryan DD, Rethlefsen SA, Skaggs DL, Kay RM. (2005). Results of tibial rotational osteotomy without concomitant fibular osteotomy in children with cerebral palsy. J Pediatr Orthop. 25 (1): 84-88. https://doi.org/10.1097/01241398-200501000-00019; PMid:15614066

26. Schrock RD. (1969). Peroneal nerve palsy following derotation osteotomies for tibial torsion. Clin Ortop. 62: 172-177. https://doi.org/10.1097/00003086-196901000-00022; PMid:5774830

27. Staheli LT, Engel GM. (1972). Tibial torsion: a method of assessment and a survey of normal children. Clin Orthop Relat Res. 86: 183-186. https://doi.org/10.1097/00003086-197207000-00028; PMid:5047787

28. Sutherland DH, Davids JR. (1993). Common gait abnormalities of the knee in cerebral palsy. Clin Orthop Relat Res. 288: 139-147. https://doi.org/10.1097/00003086-199303000-00018

29. Turner MS, Smillie IS. (1981). The effect of tibial torsion of the pathology of the knee. J Bone Joint Surg Br. 63-B (3): 396-398. https://doi.org/10.1302/0301-620X.63B3.7263753; PMid:7263753