Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019.3(79):26-31; doi 10.15574/PP.2019.79.26

В.М. Дудник, О.О. Зборовська, О.В. Бур'янhttps://orcid.org/0000-0001-8031-5165
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна

Для цитування: Дудник ВМ, Зборовська ОО, Бур'ян ОВ. (2019). Оцінка стану серця та нирок як таргетних органів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(79): 26-31. doi 10.15574/PP.2019.79.26
Стаття надійшла до редакції 06.05.2019 р., прийнята до друку 23.08.2019 р.
 

Мета — оцінити функціональний стан таргетних органів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією.
Пацієнти та методи. Обстежено 41 підлітка віком від 13 до 17 років з артеріальною гіпертензією, яких лікували у Вінницькій обласній дитячій клінічні лікарні. Пацієнтів основної групи поділили залежно від: ступеня артеріальної гіпертензії — 66% з артеріальною гіпертензією І ступеня (n=27) і 34% — ІІ ступеня (n=14); клінічної форми — 73% із лабільною (n=30) і 27% зі стабільною гіпертензією (n=11); індексу маси тіла — 46% із нормальною (n=19), 15% із надмірною масою тіла (n=6) і 39% з ожирінням (n=16). Контрольну групу становили 30 практично здорових однолітків. Для оцінки стану органів-мішеней використали клініко-анамнестичний метод, інструментальний (ехокардіографія, добовий моніторинг артеріального тиску), лабораторний (мікроальбумінурія в добовій сечі), статистичний — критерій Стьюдента, точний метод Фішера, відношення шансів.
Результати. У дітей з артеріальною гіпертензією товщина задньої стінки лівого шлуночка (9,92±0,22 мм), міжшлуночкової перетинки (9,8±0,2 мм) та індекс маси міокарда лівого шлуночка (75,98±1,83 г/м²) були достовірно вищими (Р<0,05), ніж у здорових дітей контрольної групи (7,44±0,2 мм, 7,7±0,2 мм, 60,14±1,40 г/м² відповідно). Товщина задньої стінки лівого шлуночка в дітей зі стабільною (10,6±0,5 мм) і артеріальною гіпертензією ІІ ступеня (10,7±0,3 мм), а також у пацієнтів з ожирінням (10,53±0,3 мм) була достовірно вищою (P<0,05), ніж у дітей з лабільною формою (9,4±0,2 мм), артеріальною гіпертензією І ступеня (9,5±0,3 мм) та нормальною й надмірною масою тіла (9,5±0,31 мм і 9,5±0,58 мм відповідно). Товщина міжшлуночкової перетинки в дітей, які мали стабільну (10,5±0,5 мм), артеріальну гіпертензією ІІ ступеня (10,5±0,3 мм), а також ожиріння (10,43±0,32 мм), була достовірно вищою (P<0,05), ніж у пацієнтів із лабільною формою (9,4±0,2 мм), артеріальною гіпертензією І ступеня (9,5±0,3 мм), а також із нормальною й надмірною масою тіла (9,38±0,29 мм і 9,45±0,4 мм відповідно). Середній рівень мікроальбумінурії в дітей основної групи (22,92±1,96 мг/л) був вищим більш ніж у 2 рази (P<0,05) порівняно зі здоровими дітьми (10,23±1,49 мг/л). У пацієнтів зі стабільною (31,3±4,8 мг/л), артеріальною гіпертензією ІІ ступеня (28,3±3,1 мг/л), у пацієнтів з ожирінням (29,96±3,52 мг/л) рівень мікроальбумінурії був приблизно у більш ніж 1,5 раза вищим (P<0,05), ніж у пацієнтів із лабільною (19,8±1,8 мг/л), артеріальною гіпертензією І ступеня (20,1±2,0 мг/л), а також нормальною і надмірною масою тіла (18,33±2,28 мг/л і 18,66±2,93 мг/л відповідно). Аналіз відношення шансів встановив, що саме ІІ ступінь артеріальної гіпертензії (OR=5,867; 95% CI: 1,018–16,936) та її стабільна форма (OR=3,943; 95% CI: 1,395–24, 693) суттєво підвищували ризик розвитку гіпертрофії лівого шлуночка — майже в 6 разів і 4 рази, а мікроальбумінурії (OR=3,5; 95% CI: 1,875–13,995 для гіпертензії ІІ ступеня та OR=4,813; 95% CI: 1,105–20,952 для стабільної форми) — відповідно у 3,5 раза і 5 разів порівняно з гіпертензією І ступеня та її лабільною формою.
Висновки. Ушкодження органів-мішеней при артеріальній гіпертензії розвивається вже в дитячому віці, не супроводжуючись при цьому клінічно значущими симптомами, а ступінь прояву цих ушкоджень залежить від тяжкості хвороби та її клінічної форми. Додатковим фактором, що негативно впливає на стан органів-мішеней, є індекс маси тіла, прояв якого реалізується в разі перевищення порогу в 30 кг/м². Отримані дані вказують на важливість удосконалення ранньої діагностики ушкодження органів-мішеней у дітей та підлітків із підвищеним артеріальним тиском для ефективного менеджменту гіпертензії та поліпшення якості і тривалості життя пацієнтів.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів
Ключові слова: діти, артеріальна гіпертензія, серце, нирки, мікроальбумінурія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Богмат ЛФ, Пономарьова ЛІ. (2009). Поширеність артеріальної гіпертензії та її факторів ризику у школярів популяції м. Харкова. Артериальная гипертензия. 2 (4). URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/8565.

2. Коренєв ММ, Богмат ЛФ, Носова ОМ та ін. (2011). Артеріальна гіпертензія у підлітків: фактори прогнозу та перебігу. Артериальная гипертензия. 1 (15). URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/15930.

3. Крутиков ЕС, Чистякова СИ, Филиппов АВ. (2012). Нефропатия у больных артериальной гипертензией, современный взгляд на проблему. Таврический медико-биологический вестник. 15; 2, 3(58).

4. Майданник ВГ. (2014). Діагностика та лікування артеріальної гіпертензії у дітей і підлітків. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 1 (6): 109–131.

5. Сіренко ЮМ, Граніч ВМ, Радченко ГД, Поліщук СА, Сидоренко ПІ. (2012). Рання діагностика ураження серця при артеріальній гіпертензії. Проблеми старіння та довголіття. 3: 343.

6. Carrico RJ, Sun SS, Sima AP, Rosner B. (2013). The predictive value of childhood blood pressure values for adult elevated blood pressure. Open J Pediatr. 3: 116–126. https://doi.org/10.4236/ojped.2013.32022; PMid:23991354 PMCid:PMC3752649

7. Cynthia S. Bell, Joyce P. Samuel, Joshua A. Samuels. (2019). Prevalence of Hypertension in Children. Applying the New American Academy of Pediatrics Clinical Practice Guideline. Hypertension. 73: 148–152. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11673; PMid:30571555 PMCid:PMC6291260

8. Empar Lurbe, Enrico Agabiti-Rosei, J. Kennedy Cruickshank, Anna Dominiczak et al. (2016). European Society of Hypertension guidelines for themanagement of high blood pressure in children and adolescents. Journal of Hypertension. 34: 000–000. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001039; PMid:27467768

9. Flynn JT. (2016). Microalbuminuria in children with primary hypertension. J Clin Hypertens (Greenwich). 18 (10): 962–965. https://doi.org/10.1111/jch.12858; PMid:27259969

10. Lubrano R, Travasso E, Raggi C, Guido G, Masciangelo R, Elli M. (2009). Blood pressure load, proteinuria and renal function in prehypertensive children. Pediatr Nephrol. 24: 823–831. https://doi.org/10.1007/s00467-008-1077-6; PMid:19096881

11. Radhakishun NN, van Vliet M, von Rosenstiel IA, Beijnen JH, Diamant M. (2013). Limited value of routine microalbuminuria assessment in multiethnic obese children. Pediatr Nephrol. 28 (7): 1145–1149. https://doi.org/10.1007/s00467-013-2451-6; PMid:23503768

12. Tsioufis C, Mazaraki A, Dimitriadis K, Stefanidis CJ, Stefanadis C. (2011). Microalbuminuria in the paediatric age: current knowledge and emerging questions. Acta Paediatr. 100 (9): 1180–1184. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2011.02291.x; PMid:21443530

13. Wuhl E, Trivelli A, Picca S, Litwin M, Peco-Antic A, Zurowska A. et al. ESCAPE Trial Group. (2009). Strict blood-pressure control and progression of renal failure in children. N Engl J Med. 361: 1639–165https://doi.org/10.1056/NEJMoa0902066; PMid:19846849