- Імунологічні особливості у вагітних із великими акушерськими синдромами
Імунологічні особливості у вагітних із великими акушерськими синдромами
Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 2(171): 45-50; doi: 10.15574/HW.2024.171.45
Леміш Н. Ю.
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», Україна
Для цитування: Леміш НЮ. (2024). Імунологічні особливості у вагітних із великими акушерськими синдромами. Український журнал Здоров’я жінки. 2(171): 45-50; doi: 10.15574/HW.2024.171.45.
Стаття надійшла до редакції 06.01.2024 р.; прийнята до друку 25.03.2024 р.
Мета – оцінити адаптаційні можливості імунологічної системи вагітних у динаміці гестації, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів (ВАС), для розроблення в подальшому алгоритму профілактики цього ускладнення.
Матеріали та методи. Основна група дослідження (ОГ) – 99 вагітних жінок, які мали ускладнення з групи ВАС, що клінічно проявлялося плацентарною недостатністю (ПН); контрольна група (КГ) – 50 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Визначено абсолютну (×109/л) і відносну (%) кількість субпопуляцій лімфоцитів CD3+ (Т-лімфоцити), CD4+ (хелпери-індуктори), CD8+ (супресори-цитотоксини), CD56+ (природні кілери), CD19+ (В-лімфоцити); наявність антифосфоліпідних антитіл (АФА); загальну гемолітичну активність класичного шляху активації комплементу (CH50); рівні IgG, IgM, IgA. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. У I та II триместрах вагітності в ОГ та КГ спостерігалася тенденція до зниження, як СД4+ (51,8±2,5% і 48,9±1,6; 58,4±2,3% і 55,6±2,6%), так і СД8+ (24,6±2,4% і 21,2±1,2%; 31,3±2,5% і 30,9±2,7%), що призводило до зростання імунорегуляторного індексу (СД4+/СД8+) в ОГ (р<0,05). Щодо рівня СД19+ протягом гестації відзначалося збільшення їхньої відносної кількості в ОГ (13,6±0,98%; 16,4±2,03% і 21,1±2,01%; (р<0,05); спостерігалося переважання відсоткового вмісту СД56+-лімфоцитів, що мають властивості природних кілерів у вагітних ОГ (12,3±1,7%; 15,1±1,7%; 13,9±1,73% проти 8,6±1,4%; 8,1±1,18%; 7,2±0,98%; р<0,05). Гемолітична активність класичного шляху активації комплементу (СН50) у вагітних ОГ була в 1,5 раза більшою порівняно з вагітними КГ (р<0,05). Антитіла до фосфоліпідів (АФА), представлені IgG до кардіоліпіну, виявлені у 47 (47,5%) вагітних ОГ та в 4 (8,0%) жінок КГ (р<0,05).
Висновки. У вагітних із ВАС спостерігається імунна дизадаптація, що прогресивно збільшується в динаміці гестації і виявляється надмірною активацією природних кілерів (СД56+), збільшенням імунорегуляторного коефіцієнта (СД4+/СД8+), підвищенням відсоткового вмісту В-лімфоцитів (СД19+), дизімуноглобулінемією, яка супроводжується високими показниками загальної гемолітичної активності класичного шляху активації комплементу (СН50), наявністю АФА.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, великі акушерські синдроми, плацентарна недостатність, імунологічні показники, клітинний імунітет, гуморальний імунітет.
ЛІТЕРАТУРА
1. Abbas Y, Turco MY, Burton GJ, Moffett A. (2020). Investigation of human trophoblast invasion in vitro. Hum. Reprod. Update. 26: 501-513. https://doi.org/10.1093/humupd/dmaa017; PMid:32441309 PMCid:PMC7473396
2. Atrash H, Jack B. (2020). Preconception Care to Improve Pregnancy Outcomes: The Science J. Hum. Growth. Dev. 30(3): 355-362. https://doi.org/10.7322/jhgd.v30.11064
3. Bai K, Li X, Zhong J, Ng EHY, Yeung WSB, Lee CL, Chiu PCN. (2021). Placenta-derived exosomes as a modulator in maternal immune tolerance during pregnancy. Front. Immunol. 12: 671093. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.671093; PMid:34046039 PMCid:PMC8144714
4. Carter AM. (2021, Jul 28). Unique Aspects of Human Placentation. Int J Mol Sci. 22(15): 8099. https://doi.org/10.3390/ijms22158099; PMid:34360862 PMCid:PMC8347521
5. Carter AM. (2022, May 25). Evolution of Placental Hormones: Implications for Animal Models. Front Endocrinol (Lausanne). 13: 891927. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.891927; PMid:35692413 PMCid:PMC9176407
6. Cha J, Sun X, Dey SK. (2012, Dec). Mechanisms of implantation: strategies for successful pregnancy. Nat Med. 18(12): 1754-1767. https://doi.org/10.1038/nm.3012; PMid:23223073 PMCid:PMC6322836
7. Cornish EF, McDonnell T, Williams DJ. (2022, Apr 22). Chronic Inflammatory Placental Disorders Associated With Recurrent Adverse Pregnancy Outcome. Front Immunol. 13: 825075. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.825075; PMid:35529853 PMCid:PMC9072631
8. Damhuis SE, Ganzevoort W, Gordijn SJ. (2021, Jun). Abnormal Fetal Growth: Small for Gestational Age, Fetal Growth Restriction, Large for Gestational Age: Definitions and Epidemiology. Obstet Gynecol Clin North Am. 48(2): 267-279. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2021.02.002; PMid:33972065
9. Davenport BN, Wilson RL, Jones HN. (2022, Jul). Interventions for placental insufficiency and fetal growth restriction. Placenta. 125: 4-9. Epub 2022 Apr 4. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2022.03.127; PMid:35414477 PMCid:PMC10947607
10. Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P et al. (2019). The profiles of soluble adhesion molecules in the "great obstetrical syndromes". The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 32(13): 2113-2136. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1427058; PMid:29320948 PMCid:PMC6070437
11. Gardella B, Dominoni M, Scatigno AL, Cesari S, Fiandrino G, Orcesi S, Spinillo A. (20220. What is known about neuroplacentology in fetal growth restriction and in preterm infants : A narrative review of literature. Front Endocrinol. 19; 13: 936171. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.936171; PMid:36060976 PMCid:PMC9437342
12. Harper T, Kuohung W, Sayres L, Willis MD, Wise LA. (2023, Sep). Optimizing preconception care and interventions for improved population health. Fertil Steril. 120; 3 Pt 1: 438-448. Epub 2022 Dec 11. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2022.12.014; PMid:36516911
13. Lager S, Sovio U, Eddershaw E, van der Linden MW, Yazar C, Cook E et al. (2020, Dec). Abnormal placental CD8+ T-cell infiltration is a feature of fetal growth restriction and pre-eclampsia. J Physiol. 598(23): 5555-5571. Epub 2020 Sep 16. https://doi.org/10.1113/JP279532; PMid:32886802
14. Mahajan S, Alexander A, Koenig Z, Saba N, Prasanphanich N, Hildeman DA et al. (2023, Sep 8). Antigen-specific decidual CD8+ T cells include distinct effector memory and tissue-resident memory cells. JCI Insight. 8(17): e171806. https://doi.org/10.1172/jci.insight.171806; PMid:37681414 PMCid:PMC10544202
15. Mancini G, Carbonara AO, Heremans JF. (19650. Immunochemical quantitation of antigens by single radial immunodiffusion. Immunochemistry. 2: 235-254. https://doi.org/10.1016/0019-2791(65)90004-2; PMid:4956917
16. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.
17. Piccinni MP, Robertson SA, Saito S. (2021. Oct 40. Editorial: Adaptive Immunity in Pregnancy. Front Immunol. 12: 770242. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.770242; PMid:34671364 PMCid:PMC8520997
18. Pereira RA, de Almeida VO, Vidori L, Colvero MO, Amantéa SL. (2023, Jan). Immunoglobulin G and subclasses placental transfer in fetuses and preterm newborns: a systematic review. J Perinatol. 43(1): 3-9. Epub 2022 Oct 8. https://doi.org/10.1038/s41372-022-01528-w; PMid:36209234
19. Schust DJ, Bonney EA, Sugimoto J, Ezashi T, Roberts RM et al. (2021, Feb 10). The Immunology of Syncytialized Trophoblast. Int J Mol Sci.;22(4):1767. https://doi.org/10.3390/ijms22041767; PMid:33578919 PMCid:PMC7916661
20. Tong M, Abrahams VM. (2020, Mar). Immunology of the Placenta. Obstet Gynecol Clin North Am. 47(1): 49-63. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2019.10.006; PMid:32008671
21. Wang F, Jia W, Fan M, Shao X, Li Z, Liu Y et al. (2021, Apr). Single-cell Immune Landscape of Human Recurrent Miscarriage. Genomics Proteomics Bioinformatics. 19(2): 208-222. Epub 2021 Jan 19. https://doi.org/10.1016/j.gpb.2020.11.002; PMid:33482359 PMCid:PMC8602400
