HEALTH OF WOMAN. 2016.8(114):41–44; doi 10.15574/HW.2016.114.41 
 

Біорегуляційні можливості препаратів Вібуркол і Лімфоміозот в акушерстві та гінекології 
 

Остапенко О. І.

ТОВ «Інститут планування сім'ї», м. Київ

На сучасному етапі при лікуванні акушерсько-гінекологічних захворювань (невиношування вагітності, дискоординація родової діяльності, знеболювання пологів, захворювання репродуктивної системи у жінок: запальні процеси, дисгормональні порушення та ін.) використовується широкий спектр лікарських засобів (ЛЗ). Серед традиційних ЛЗ найбільш широко застосовуються антибіотики, нестероїдні протизапальні засоби, анальгетики, спазмолітики, гормональні препарати. Дані ЛЗ разом зі швидким вираженим терапевтичним ефектом спричинюють різні побічні ефекти і мають низку протипоказань (захворювання печінки, підшлункової залози, ризик тромбоутворення, розвиток імунодефіциту та ін.) [12]. У зв’язку з цим особливої уваги та обережності вимагає використання ЛЗ у вагітних і матерів-годувальниць. Також актуальним є і підвищення ефективності лікування багатьох гінекологічних захворювань. Усе це спонукає шукати нові, більш ефективні та безпечні підходи лікування і ЛЗ, у тому числі патогенетичні [12,22]. В огляді представлена коротка характеристика і клінічні дослідження щодо застосування біорегуляційного підходу і комплексних біорегуляційних препаратів (КБП) Вібуркол, Лімфоміозот, Лімфоміозот Н в акушерстві та при різних захворюваннях і порушеннях репродуктивної системи у жінок [1–3]. Результати досліджень демонструють, що включення одного або декількох КБП у традиційні схеми лікування сприяє скороченню термінів терапії, зменшенню кількості побічних ефектів, а в ряді випадків – і повної відмови від ЛЗ, що погано переносяться пацієнтами. До того ж вони не обтяжують перебіг супутніх захворювань, добре переносяться і мають сприятливий профіль безпеки, можуть застосовуватися під час вагітності та годування груддю [4–22].

Ключові слова: Вібуркол, Лімфоміозот, Лімфоміозот Н, біорегуляційний підхід, комплексні біорегуляційні препарати, акушерство, гінекологія, захворювання репродуктивної системи у жінок.

Література:

1. Хайне Хартмут. Значение антигомотоксической терапии в регуляторной медицине // Биологическая медицина. – 2004. – № 2. – С. 4–9.

2. Клименко В.Г. Основные положения патогенетического биорегуляционного подхода в общей терапевтической практике // Биологическая терапия. – 2013. – № 1. – С. 8–11.

3. Ван Брандт Б., Хайне Х. Регуляторная блокада: определение, значение и терапия//Биологическая медицина. – 2006. – С. 4–5.

4. Реквег Г.-Г. Гомеопатическая антигомотоксикология // Гомеопатическая медицина. – Смоленск, 1997. – 591 с.

5. Шамугия Б.К., Тимошков М.В. Биорегуляционный подход к лечению боли // Therapia. – 2013. – № 2 (77). – С. 75–78.

6. Возможности применения препарата Вибуркол в педиатрической, акушерской и гинекологической практике // Новости медицины и фармации. – 2013. – № 5 (449). – С. 10–11.

7. Крамарский В.А., Дудакова В.Н. Антигомотоксическая терапия в профилактике дискоординации родовой деятельности // Биологическая медицина. – 2008. – № 2. – С. 23–24.

8. Тираспольский И.В., Каширина Т.Н., Бусоргина О.В., Кузьмин В.Н., Совдагарова Ю.Э. Эффективность гомеопатических свечей Вибуркол при обезболивании родов // Биологическая медицина. – 1998. – № 1. – С. 35–38.

9. Манухин И.Б., Каширина Т.Н., Тираспольский И.В., Бусоргина О.В., Хареба Л.В. Применение гомеопатического метода в акушерстве // Методические рекомендации № 137/98 МЗ России. – М., 1998. – 18 с.

10. Тираспольский И.В., Каширина Т.Н., Бусоргина О.В., Совдагарова Ю.Э. Методология и опыт проведения терапии угрожающего выкидыша в первом триместре беременности комплексными гомеопатическими препаратами // Биологическая медицина. – 1999. – № 1. – С. 40–44.

11. Леуш С.С., Олейник Ю.В., Олейник Е.А. Оптимизация лечения воспалительных заболеваний половых органов и профилактика спаечного процесса у женщин репродуктивного возраста / Методические рекомендации МЗ Украины. – К., 2010. – 32 с.

12. Леуш С.С., Олійник Ю.В. Антигомотоксична терапія гінекологічних захворювань / Методичні рекомендації МОЗ України. – К., 2006. – 30 с.

13. Чурсина Т.Я., Михалев К.А. Аллопатическая и антигомотоксическая терапия острого воспаления: альтернативные или взаимодополняющие пути? // Биологическая терапия. – 2006. – № 1. – С. 17–21.

14. Лимфомиозот – эффективный лимфодренажный и противоотечный комплексный биологический препарат // Биологическая терапия. – 2013. – № 1. – С. 42–44.

15. Антигомотоксическая терапия в лечении хронического воспаления в гинекологии: эффективность и безопасность // Мистецтво лікування. – 2008. – № 3 (49). – С. 58–60.

16. Лахно И.В. Антигомотоксические препараты и репродуктивная функция женщин // Медицинские аспекты здоровья женщины. – 2007. – № 3 (6). – С. 31–34.

17. Подольский В.В., Дронова В.Л., Подольский Вл.В. Лечение хронических воспалительных заболеваний половых органов у женщин фертильного возраста с использованием препаратов Gynacoheel и Lymphomyosot // Биологическая терапия. 2002. – № 1. – С. 3–7.

18. Пархоменко А.П. Реабилитация репродуктивной функции женщин после перенесенного сальпингоофорита: Автореф. дисс. … канд. мед. наук (МЗ Украины). – К., 2003.

19. Подольский В.В., Дронова В.Л., Латышева З.М., Тетерин В.В., Геревич Г.Й., Теслюк Р.С., Федунов Ю.С. Инфекционно-воспалительные процессы женских половых органов у беременных и их лечение антигомотоксическими препаратами // Методические рекомендации МЗ Украины. – К., 2006. – 26 с.

20. Татарчук Т.Ф., Захаренко Н.Ф. Оптимізація методів лікування хронічних ендоцервікозів у жінок, інфікованих вірусом папіломи людини // Биологическая терапия. – 2005. – № 4. – С. 14–18.

21. Татарчук Т.Ф., Лысяная Т.А., Задорожная Т.Д., Бурлака О.В., Корена К.О. Сучасні особливості лікування поліпозу ендометрія // Биологическая терапия. – 2005. – № 4. – С. 34–36.