Paediatric surgery.Ukraine.2020.1(66):72-80; doi 10.15574/PS.2020.66.72
Климанский Р. П., Жариков С. О., Нгуен Н., Юдин О. И.
Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман, Украина

Для цитирования: Климанский РП, Жариков СО, Нгуен Н, Юдин ОИ. (2020). Современные методы диагностики и лечения врожденной непроходимости тонкой кишки у детей (обзор литературы). Хирургия детского возраста. 1(66): 72-80; doi 10.15574/PS.2020.66.72
Статья поступила в редакцию 24.10.2019 г., принята к печати 27.02.2020 г.

Врожденная непроходимость тонкой кишки характеризуется наличием полного или частичного нарушения ее проходимости, нередко сопровождается развитием синдрома полиорганной недостаточности с вовлечением всех органов и систем организма, и требует проведения ургентного хирургического вмешательства у новорожденного ребенка. Своевременное выявление интестинальной обструкции у новорожденных детей является необходимым условием, учитывая возможность развития тяжелых осложнений. Достижения в хирургическом лечении, интенсивной терапии и послеоперационной нутритивной поддержке за последнее десятилетие привели к улучшению выживаемости новорожденных с врожденной непроходимостью тонкой кишки, однако она до сих пор связана со значительным уровнем заболеваемости и летальности. С целью улучшения результатов хирургического лечения врожденной непроходимости тонкой кишки во всем мире проводятся исследования факторов, влияющих на летальность, но результаты их различаются и порой остаются противоречивыми. Факторами риска смертности считают сложные пороки сердца, недоношенность, сепсис, пневмонии и такие хирургические осложнения, как синдром короткого кишечника, несостоятельность анастомоза и гастродуоденальная дисфункция.
В статье проведен анализ публикаций, освещающих актуальные проблемы диагностики и лечения врожденной непроходимости тонкой кишки у детей. Рассмотрены основные принципы и методы оперативных вмешательств отдельных детских хирургических клиник, а также реабилитация детей в послеоперационном периоде.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: врожденные пороки развития, кишечная непроходимость, атрезия, лечение, дети.

ЛИТЕРАТУРА

1. Боднар ОБ. (2014). Випадок дуоденальної непрохідності у новонародженого, що викликана кільцеподібною підшлунковою залозою. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1: 114-118.

2. Боднар ОБ, Ватаманеску ЛІ, Бочаров АВ, Хащук ВС та ін. (2018). Ілеостома та резекція термінального відділу клубової кишки у дітей: способи хірургічного лікування та заходи реабілітації. Хірургія дитячого віку. 3: 51-55. https://doi.org/10.15574/PS.2018.60.51

3. Горбатюк ОМ. (2016). Синдром короткої кишки у немовлят: сучасні погляди на проблему за даними літературного огляду і власного досвіду. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 3: 48-55. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.3.21.2016.8

4. Ксьонз ІВ, Гриценко ЄМ, Максименко ОС. (2015). Інтубація кишечнику в комплексі хірургічного лікування роpповсюдженого перитоніту у дітей. Світ медицини та біології. 4(53): 36-39.

5. Македонський ІО, Яременко СО, Самоваров ЛС, Романенко ОА, Яременко ЮО. (2016). Диференційний підхід до стомування кишечника у новонароджених з некротичним ентероколітом і вадами розвитку шлунково-кишкового тракту, ускладнення кишкових стом. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 6(2): 57-64.

6. Пащенко КЮ. (2013). Відновлення безперервності кишечника в разі критичної невідповідності діаметрів привідного та відвідного сегментів. Хірургія дитячого віку. 1: 64-69.

7. Пащенко КЮ. (2014). Порушення амінокислотного обміну у дітей при вроджених і набутих вадах кишечника за наявності нефункціонуючої кишки. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 4(2): 76-79.

8. Притула ВП, Кривченя ДЮ, Дубровін ОГ, Письменний ВД та ін. (2017). Діагностика та вибір методу хірургічного лікування дітей із подвоєнням травного тракту. Хірургія дитячого віку. 4(57): 53-60. https://doi.org/10.15574/PS.2017.57.53

9. Слєпов ОК, Мигур МЮ, Сорока ВП. (2017). Ефективність застосування ентерального зонду після проведення пластики дванадцятипалої кишки у новонароджених дітей. Перинатологія та педіатрія. 1: 109-114. https://doi.org/10.15574/PP.2017.69.109

10. Слєпов ОК, Мигур МЮ, Сорока ВП. (2016). Сучасні проблеми діагностики та лікування природженої обструкції дванадцятипалої кишки у новонароджених дітей (огляд літератури). Перинатологія та педіатрія. 3: 134-140. https://doi.org/10.15574/PP.2016.67.134

11. Слєпов ОК, Мигур МЮ, Журавель АО. (2017). Фактори ризику та їх вплив на результати хірургічного лікування високої природженої обструкції тонкої кишки у новонароджених дітей. Сучасна педіатрія. 4(84): 134-138. https://doi.org/10.15574/SP.2017.84.134

12. Слєпов ОК, Мигур МЮ, Сорока ВП. (2017). Хірургічне лікування низької природженої обструкції тонкої кишки у новонароджених дітей. Хірургія дитячого віку. 2(55): 70-75. https://doi.org/10.15574/PS.2017.55.70

13. Фофанов ОД, Фофанов ВО, Никифорук РІ. (2015). Перфоративний перитоніт у новонароджених. Шляхи удосконалення діагностики та лікування. Хірургія дитячого віку. 3-4 (48-49): 92-99.

14. Bishay M, Lakshminarayanan B, Arnaud A, Garriboli M et al. (2013, Feb). The role of parenteral nutrition following surgery for duodenal atresia or stenosis. Pediatr Surg Int. 29(2): 191-5. https://doi.org/10.1007/s00383-012-3200-9; PMid:23187894.

15. Brambati B, Tului L. (2015). Chorionic villus sampling and amniocentesis. Current Opinion in Obstetrics & Gynecology. 17: 197-201. https://doi.org/10.1097/01.gco.0000162191.22091.e9; PMid:15758614

16. Chandrasekaran N, Benardete D, Cariello L. (2017). Prenatal sonographic diagnosis of meconium peritonitis from duodenal atresia. BMJ Case Rep. 3: 19-20. https://doi.org/10.1136/bcr-2017-219208; PMid:28159774 PMCid:PMC5293971

17. Choudhry MS, Rahman N, Boyd P. (2009). Duodenal atresia: associated anomalies, prenatal diagnosis and outcome. Pediatr Surg Int. 25: 727-730. https://doi.org/10.1007/s00383-009-2406-y; PMid:19551391

18. Christofferson M, Eziefule AA, Martinez CA, Cardwell MS. (2014). Recurrent duodenal atresia: a case report. J Reprod Med. 512.

19. Cohen-Overbeek TE, Grijseels EW, Niemeijer ND, Hop WC et al. (2008, Nov). Isolated or non-isolated duodenal obstruction: perinatal outcome following prenatal or postnatal diagnosis. Ultrasound Obstet Gynecol. 32(6): 784-92. https://doi.org/10.1002/uog.6135; PMid:18839396.

20. Ekingen G, Ceran C, Guvenc BH. (2015). Early enteral feeding in newborn surgical patients. Nutrition. 21(2): 142-146. https://doi.org/10.1016/j.nut.2004.10.003; PMid:15723741

21. Escobar MA, Ladd AP, Grosfeld JL, West KW et al. (2004). Duodenal atresia and stenosis: long-term follow-up over 30 years. Pediatr Surg. 39: 867-871. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2004.02.025; PMid:15185215

22. Font GE, Solari M. (1998). Prenatal diagnosis of bowel obstruction initially manifested as isolated hyperechoic bowel. J. Ultrasound Med. 17: 721-723. https://doi.org/10.7863/jum.1998.17.11.721; PMid:9805311

23. Hagendoorn J, Vieira-Travassos D, van der Zee D. (2011, Jan). Laparoscopic treatment of intestinal malrotation in neonates and infants: retrospective study. Surg Endos. 25;1: 217–220. https://doi.org/10.1007/s00464-010-1162-3; PMid:20559662 PMCid:PMC3003780

24. Heij HA, Moorman-Voestermans CG, Vos A. (1990). Atresia of jejunum and ileum: is it the same disease. J Pediatr Surg. 25(6): 635-637. https://doi.org/10.1016/0022-3468(90)90351-9

25. Hillyer MM, Baxter KJ, Clifton MS. (2018). Primary versus secondary anastomosis in intestinal atresia. J Pediatr Surg. 3468(18): 30329-4.

26. Jiang W, Lv X, Xu X. (2015). Early enteral nutrition for upper digestive tract malformation in neonate. Asia Pac J Clin Nutr. 24(1): 38-43.

27. Joseph R. Wax, Thomas Hamilton, Angelina Cartin, Janice Dudley et al. (2016). Congenital Jejunal and Ileal Atresia Natural Prenatal Sonographic History and Association With Neonatal Outcome. Ultrasound Med. 25: 337-342. https://doi.org/10.7863/jum.2006.25.3.337; PMid:16495494

28. Ken Song, Thomas J Musci, Aaron B. Caughey. (2013, Aug). Clinical utility and cost of non-invasive prenatal testing with cfDNA analysis in high-risk women based on a US population. J Matern Fetal Neonatal Med. 26(12): 1180-1185. https://doi.org/10.3109/14767058.2013.770464; PMid:23356557 PMCid:PMC3741020

29. Kilbride H, Castor C, Andrews W. (2010). Congenital duodenal obstruction: timing of diagnosis during the newborn period. J. Perinatol. 30: 197-200. https://doi.org/10.1038/jp.2009.143; PMid:19798044

30. Kim JY, You JY, Chang KH. (2016). Association Between Prenatal Sonographic Findings of Duodenal Obstruction and Adverse Outcomes. J. Ultrasound Med. 35(9): 1931-8. https://doi.org/10.7863/ultra.15.09074; PMid:27466262

31. Kulkarni M. Duodenal and small intestinal atresia. (2010). Surgery. 28: 33-37. https://doi.org/10.1016/j.mpsur.2009.10.004

32. Laura K, Dalla Vecchia. (1998, May). Intestinal atresia and stenosis: a 25-year experience with 277 cases. Arch Surg. 133(5): 490-6. https://doi.org/10.1001/archsurg.133.5.490; PMid:9605910

33. Lees RF, Alford BA, Brenbridge AN. (1978). Sonographic appearance of duodenal atresia in utero. AJR Am J Roentgenol. 131: 701-702. https://doi.org/10.2214/ajr.131.4.701; PMid:102165

34. Li B, Chen W, Wang S, Liu S, Li L. (2014). Application of laparoscopy in the diagnosis and treatment of neonates and infants with congenital intestinal atresia and stenosis. Zhonghua Wei Chang Wai Ke Za Zhi. 816-819.

35. Li B, Xia SL, Chen WB. (2015). Laparoscope-assisted intestinal lengthening using an anterior flap in jejunal atresia. Pediatr Surg Int. 31(12): 1183-1187. https://doi.org/10.1007/s00383-015-3803-z; PMid:26499914

36. Livingston MH, DCruz J, Pemberton J, Ozgediz D, Poenaru D. (2015). Mortality of pediatric surgical conditions in low and middle income countries in Africa. J Pediatr Surg. 5(50): 760-4. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2015.02.031; PMid:25783373

37. Mali V, Wagener S, Sharif K. (2017, Sep). Foregut atresias and bile duct anomalies: Rare, infrequent or common. Pediatr Surg Int. 23(9): 889-895. https://doi.org/10.1007/s00383-007-1921-y; PMid:17508216

38. Osifo OD, Okolo CJ. (2009). Management of intestinal atresia: challenges and outcomes in a resource-scarce region. Surg Pract. 3(2): 36-41. https://doi.org/10.1111/j.1744-1633.2009.00440.x

39. Qing-Jiang Chen, Zhi-Gang Gao, Jin-Fa Tou, Yun-Zhong Qian et al. (2014, Aug). Congenital duodenal obstruction in neonates: a decade’s experience from one center. World J Pediatr. 10(3): 238-44. https://doi.org/10.1007/s12519-014-0499-4; PMid:25124975

40. Rattan K, Singh J, Dalel P. (2016). Neonatal duodenal obstruction: a 15-year experience. J Neonatal Surg. 5(2): 13-15. https://doi.org/10.21699/jns.v5i4.432; PMid:28083491 PMCid:PMC5224762

41. Ruangtrakool R, Mungnirandar A, Laohapensang M. (2015). Surgical treatment for congenital duodenal obstruction. J Med Assoc Thail. 84(6): 842-849.

42. Schnauffer L, Welch KJ, Randolph JG, Ravitch MM. (1991). Duodenal atresia, stenosis and annular pancreas. Pediatric surgery, Year Book Medical, Chicago. 4: 829-837.

43. Slepov OК, Migur M, Soroka V. (2016). Associated Malformations and Mortality in Newborns with Congenital Small Intestine Obstruction. Galician Medical Journal. 23(3): ISSN 2414-1518. https://doi.org/10.21802/gmj.2016.3.20

44. Sun S, Samuels S, Lee J. (1975). Duodenal perforation: a rare complication of neonatal nasojejunal tube feeding. Pediatrics. 55(3): 371-375.

45. Takahashi A, Tomomasa T, Suzuki N. (1997). The relationship between disturbed transit and dilated bowel, and manometric findings of dilated bowel in patients with duodenal atresia and stenosis. J Paediatr. 38(8): 1157-1159. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(97)90674-6

46. Werler MM, Sheehan JE, Mitchell AA. (2013). Association of vasoconstrictive exposures with risks of gastroschisis and small intestinal atresia. Epidemiology. 14: 349-354. https://doi.org/10.1097/01.EDE.0000059226.36219.DE; PMid:12859037

47. Wessel LM, Fuchs J, Rolle U. (2015). The Treatment of Diaphragmatic Hernia, Esophageal Atresia and Small Bowel Atresia. Dtsch Arztebl. 112: 357-64.