PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 1(57):101-104; doi 10.15574/PP.2014.57.101 
 

Состояние здоровья детей, перенесших перинатальное гипоксическое поражение центральной нервной системы

Касян С. Н., Тарасова И. В., Клименко Т. М.

Сумской государственный университет, медицинский институт, г. Сумы, Украина

Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина

УДК 613.95:616.83

Цель — изучить особенности течения неонатального периода у детей, которые перенесли перинатальное гипоксическое поражение центральной нервной системы (ЦНС); проанализировать формирование отдаленных следствий и соматического статуса на первом году жизни.

Пациенты и методы. Проведено исследование 73 детей, которые перенесли перинатальное гипоксическое поражение ЦНС и имели отдаленные последствия этого заболевания, а также 20 здоровых доношенных новорожденных без перинатальной патологии в анамнезе. Всем новорожденным проведены нейросонография та доплерография.

Результаты. Установлено, что внутриматочная гипоксия и асфиксия у доношенных новорожденных создает преморбидный фон для развития патологических состояний и заболеваний.

Выводы. Уровень здоровья детей, перенесших перинатальное поражение ЦНС, достаточно низкий, а заболеваемость (заболевания органов дыхания и пищеварения, рахит, гипотрофия, дисбактериоз кишечника, поливалентная аллергия, анемия, неврологические расстройства) достоверно чаще встречается у этих групп детей в сравнении с детьми контрольной группы.

Ключевые слова: перинатальное гипоксическое поражение ЦНС, заболеваемость, дети, доношенные новорожденные.

Література:

1. Знаменская ТК. 2011. Основне проблемы и направления развития неонатологии на современном этапе развития медицинской помощи в Украине. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина 1;1: 5—9.

2. Лапач СН, Чубенко АВ, Бабич ПН.. 2001. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exсel. К, МОРИОН: 408.

3. Мавропуло ТК. 2005. Перинатальні ураження ЦНС у доношених новонароджених (варіанти перебігу при клінічних ознаках гіпоксично-ішемічного ушкодження). Автореф. дис. д. мед. н.: 14.01.10. Харків: 15.

4. Міжнародна статистична класифікація хвороб МКХ+10 (Короткий адаптований варіант для використання в Україні). Центр медстатистики МОЗ України. К. 1998: 307.

5. Нечитайло ЮМ, Нечитайло ДЮ. 2011. Особливості периферичної мікроциркуляції та показників електроенцефалографії в дітей дошкільного віку з перинатальною патологією в анамнезі. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина 1;1: 94—96.

6. Про затвердження клінічного протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим. Наказ МОЗ України від 08.06.2007 р. № 312. — К, 2008: 36.

7. Сміян ІС, Павлішин ГА, Сковронська АО. 2010. Нейрофункціональні методи дослідження та оцінка метаболічного обміну в діагностиці гіпоксичних уражень нервової системи у новонароджених. Перинатология и педиатрия 3(43): 11—13.

8. Суліма ОГ. 2008. Діагностика та лікування асфіксії новонароджених на сучасному етапі. Здоров'я жінки та дитини. Всеукр науковий форум. Зб доповідей. К: 144—147.

9. Шайтор ВМ. 2008. Отдаленные последствия перинатального повреждения нервной системы у детей (нейрофизиологические механизмы, ранняя диагностика и лечение). Дис д мед н: 14.00.09. СПб: 296.