• Состояние микробиоценоза эндометрия у женщин с гиперпластическими процессами и хроническим эндометритом по данным ПЦР-теста
ru К содержанию Полный текст статьи

Состояние микробиоценоза эндометрия у женщин с гиперпластическими процессами и хроническим эндометритом по данным ПЦР-теста

Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 3(160): 4-8; doi 10.15574/HW.2022.160.4
Абдуллаев В. Е., Григоренко А. Н.
Винницкий национальный медицинский университет имени М.И. Пирогова, Украина

Для цитирования: Abdullaiev VE, Hryhorenko AM. (2022). State of microbiogenesis of the endometrium in women with hyperplastic processes and chronic endometritis according to PCR test. Ukrainian Journal Health of Woman. 3(160): 4-8; doi 10.15574/HW.2022.160.
Статья поступила в редакцию 02.04.2022 г., принята в печать 07.06.2022 г.

Цель — изучить состояние микробиоценоза эндометрия у женщин с гиперплазией эндометрия (ГЭ); оценить влияние воспалительного процесса в патогенезе гиперплазии.
Материалы и методы. Исследована 161 женщина, из которых группу № 1 составили 58 женщин с ГЭ без воспалительного процесса, группу № 2 — 71 женщина с сочетанием ГЭ и хронического эндометрита (ХЭ). Группу № 3 (контроля) составили 32 женщины, у которых при диагностическом выскабливании патологических изменений не найдено. У всех женщин обнаружение генома возможных возбудителей воспалительного процесса проведено с использованием полимеразной цепной реакции (ПЦР).
Результаты. По данным ПЦР-теста, уровни стафилококка, стрептококка и коринобактерий самые высокие в группе № 3 (68,8%, 21,9% и 50,0% соответственно), ниже — в группе № 1 (46,6%, 6,9% и 24,1% соответственно), а еще ниже — в группе № 2 (31,0%, 9,9% и 12,7% соответственно). Резидент микробиоценоза толстой кишки — Enterococcus faecalis — обнаружен в эндометрии представительниц всех исследуемых групп. Вирус герпеса обнаружен у 31,0% женщин группы № 1, 26,8% женщин группы № 2 против 12,5% респонденток группы № 3 (p<0,05). Цитомегаловирус обнаружен у 12,1%, 11,3% против 3,1% соответственно (p<0,05), а вирус папилломы — у 24,1% и 26,8% против 6,3%. Обращает на себя внимание высокий уровень ассоциированной патогенной микрофлоры, особенно в группе № 2, где он составляет 66,2%, что значительно выше показателя группы № 1 (39,6%, p<0,05) и значительно выше показателей группы № 3 (9,4% p<0,001). В группе №3 преобладают тесты с невысоким титром энтеробактерий (103-104 КОЕ/мл) — 97,1%, что достоверно выше, чем в группе № 1 (10,3%) и группе № 2 (0%), p<0,001. В группе женщин с гиперпластическими процессами без воспаления самый высокий средний титр — 104-105 КОЕ/мл (89,7%), что достоверно больше группы № 2 (2,9%) и группы № 3 (9,4%), p<0,001. В группе № 2 наибольший показатель высокого титра по данным ПЦР (>106 КОЕ/мл) — 97,1%, что значительно превышает нулевые показатели в обеих других группах.
Выводы. В группе женщин с сочетанием гиперпластического и воспалительного процессов наблюдается значительное увеличение ассоциированных инфекционных агентов, как микроорганизмов, так и вирусов. Обращает на себя внимание присутствие энтеробактерий у респонденток всех групп. Выявление представителей кишечной микробиоты в эндометрии свидетельствует о вероятной роли дисбиотических нарушений желудочно-кишечного тракта. По нашему мнению, показатель титра энтеробактерий по ПЦР-тесту может быть маркером воспалительного процесса и диагностическим критерием для избрания метода лечения.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие женщин.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: гиперпролиферативные процессы эндометрия, хронический эндометрит, полимеразная цепная реакция.

ЛИТЕРАТУРА

1. Agorastos T. (2015). Treatment of endometrial hyperplasias. Gynecol Oncol. 3 (65): 102-114. https://doi.org/10.1006/gyno.1997.4639; PMid:9103399

2. Бойчук АВ, Шадріна ВС, Верещагіна ТВ. (2019). Гіперплазія ендометрія — сучасний системно-патогенетичний погляд на проблему (огляд літератури). Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 67-72. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.9906

3. Brunham RC, Gottlieb SL, Paavonen J. (2015). Pelvic inflammatory disease. N Engl J Med. 372 (21): 2039-2048. https://doi.org/10.1056/NEJMra1411426; PMid:25992748

4. Чайка ГВ, Яремчук ЛВ, Каретна АО. (2017). Оптимізація лікування та реабілітації репродуктивної функції жінок з гіперплазією ендометрія на тлі запальних захворювань органів малого тазу. Вісник Вінницького національного медичного університету. 1 (21): 302-306.

5. Донська ЮВ, Лоскутова ТО, Сімонова НВ, Петулько АП. (2018). Оптимізація лікування жінок з хронічним ендометритом як резерв підвищення фертильності. World Science. 10 (38): 28-32.

6. Fortner RT, Terry KL, Bender N et al. (2019). Sexually transmitted infections and risk of epithelial ovarian cancer: results from the Nurses' Health Studies. Br J Cancer. 120: 855-860. https://doi.org/10.1038/s41416-019-0422-9; PMid:30894687 PMCid:PMC6474309

7. Григор’єв ЄО, Ситнік ПО, Дьяков АВ, Ситнік ОГ. (2020) Аналіз мікробного спектра у жінок з гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної оперативної гінекологічної допомоги з урахуванням факторів ризику. Здоровье женщины. 3 (149): 38-41. https://doi.org/10.15574/HW.2020.149.38.

8. Haggerty CL, Totten PA, Tang G, Astete SG et al. (2016). Identification of novel microbes associated with pelvic inflammatory disease and infertility. Sex Transmit Infect. 92: 441-446. https://doi.org/10.1136/sextrans-2015-052285; PMid:26825087 PMCid:PMC5013099

9. Григоренко АМ. (2017). Гіперплазія ендометрія: запитань більше, ніж відповідей. Жіночий лікар. 6: 17-21.

10. Ingerslev K, Hogdall E, Schnack TH, Skovrider-Ruminski W, Hogdall C, Blaakaer J. (2017). The potential role of infectious agents and pelvic inflammatory disease in ovarian carcinogenesis. Infect Agents Cancer. 12: 25. https://doi.org/10.1186/s13027-017-0134-9; PMid:28529540 PMCid:PMC5437405

11. Kitaya K, Takeuchi T, Mizuta S, Matsubayashi H, Ishikawa T. (2018). Endometritis: new time, new concepts. Fertility and Sterility. 110 (3): 344-350. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.04.012; PMid:29960704

12. Подольський ВлВ, Подольський ВВ. (2017). Сучасні можливості лікування хронічних запальних захворювань статевих органів у жінок фертильного віку. Здоровье женщины. 5: 132-136. https://doi.org/10.15574/HW.2017.121.132.

13. Садигов ЮМ. (2018). Роль інфекційного патогену у розвитку гіперпластичних процесів матки. Здоровье женщины. 2 (128): 53-55. https://doi.org/10.15574/HW.2018.128.53.

14. Sfakianoudis K, Simopoulou M, Nitsos N, Lazaros L, Rapani A, Pantou A et al. (2019). Successful implantation and live birth following autologous platelet-rich plasma treatment for a patient with recurrent implantation failure and chronic endometritis. In Vivo. 33: 515-521. https://doi.org/10.21873/invivo.11504; PMid:30804135 PMCid:PMC6506282

15. Снопкова ЛВ, Черепова ВІ, Кандиба ЛІ, Сикал ІМ. (2019). Сучасні можливості діагностики хронічного ендометриту. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 3 (35): 68-72. https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.03.068