• Распространенность вредной привычки курения среди лиц подросткового и юношеского возраста
ru К содержанию Полный текст статьи

Распространенность вредной привычки курения среди лиц подросткового и юношеского возраста

Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 5(117): 41-46. doi 10.15574/SP.2021.117.41
Лисецкая И. С., Рожко Н. М.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Лисецкая ИС, Рожко НМ. (2021). Распространенность вредной привычки курения среди лиц подросткового и юношеского возраста. Современная педиатрия. Украина. 5(117): 41-46. doi 10.15574/SP.2021.117.41.
Статья поступила в редакцию 08.04.2021 г., принята в печать 06.09.2021 г.

Вредная привычка курения в течение многих лет остается глобальной проблемой человечества. Актуальность данной проблемы обусловлена тем, что курение распространено практически среди всех слоев населения. Кроме того, курение имеет вредное воздействие на весь организм человека, доказана связь данной привычки более чем с 40 заболеваниями, потерей трудоспособности и преждевременной смертью, которые человечество способно предотвратить. По потреблению сигарет Украина занимает 17-е место в мире. К этой вредной привычке ежегодно присоединяются более 500 тыс. молодежи. За последнее десятилетие, кроме традиционных сигарет, популярность приобретают, особенно среди подростков и лиц юношеского возраста, альтернативные виды курения, а именно, электронные сигареты (Е-сигареты, вейпы), устройства для нагревания табака (IQOSs), а иногда — изделия с пониженным содержанием табака (нюхательный, жевательный табак и т.д.). Кроме того, среди молодежи модным и даже престижным остается кальян, который также оказывает вредное воздействие на организм человека.
Цель — определить распространенность вредной привычки курения среди лиц подросткового и юношеского возраста для разработки и внедрения в дальнейшем программы профилактических мероприятий.
Материалы и методы. С помощью специально разработанной анкеты проведен опрос 136 лиц подросткового и юношеского возраста от 15 до 24 лет в конфиденциальных условиях. Анкета включала 16 вопросов, касающихся выявления факта наличия вредной привычки курения; вида, начала и продолжительности курения; мотивации к началу и отказа от курения; осведомленность о вреде курения для здоровья; жалобы со стороны ротовой полости, связанные с наличием вредной привычки, и т.п.
Результаты. Установлено, что данная вредная привычка встречается как среди лиц подросткового, так и юношеского возраста. Среди всех респондентов 32,4±1,5% признали себя ежедневными курильщиками. Показано, что уровень распространенности курения повышается с увеличением возраста анкетируемых. Так, распространенность курения среди подростков составляла 26,3±1,8%, тогда как среди лиц юношеского возраста этот показатель увеличивался и составлял 38,5±2,4%. Среди опрошенных респондентов большинство курильщиков указали, что курят традиционные сигареты, — 49,7±1,9%, об использовании современных (альтернативных) видов курения указали 41,9±2,2%, а также 8,4±0,6% курят кальян. Средний возраст начала курения составлял 13,2±0,5 года, что является негативным фактором влияния на формирование здоровья данного контингента.
Выводы. Полученные данные указывают на необходимость усиления профилактических мероприятий по предупреждению вовлечения лиц подросткового и юношеского возраста в круг курильщиков, а также на важность разработки эффективных программ для помощи бросить курить. Результаты являются основой для планирования профилактических мероприятий с целью сохранения и укрепления здоровья.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: курение, вредная привычка, подростки, юноши.

ЛИТЕРАТУРА

1. Антонов НС, Сахарова ГМ, Донитова ВВ, Котов АА, Бережнова ИА, Латиф Э. (2014). Электронные сигареты: оценка безопасности и рисков для здоровья. Пульмонология. 3: 122—127.

2. Centers for Disease Control and Prevention. (2019). Tobacco use by Youth is rising: E-cigarettes are the main reason. CDC Vital Signs. Retrieved from Accessed Februry 24, 2019. URL: https://www.cdc.gov/vitalsigns/youth-tobacco-use|.

3. Centers for Disease Control and Prevention. (2020). About Electronic Cigarettes (E-Cigarettes). URL: https://www.cdc.gov/tobacco/basic_information/e-cigarettes/about-e-cigarettes.html.

4. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров'я. 2 (8): 142–143.

5. Чумакова ЮГ, Косенко КН, Вишневская АА. (2012). Курение – как фактор риска заболеваний пародонта (обзор литературы). Вісник стоматології. 6 (79): 86–95.

6. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5–8.

7. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров'я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456–461. https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.5.2018.141559

8. ENSP. (2015). Посібник з лікування тютюнової залежності замість посібника з припинення тютюнопаління. Європейська мережа з профілактики куріння та вживання тютюну. ІІ видання: 195. URL: http://tobaccocontrol.org.ua/uploads/elfinder/news/ttdg_ua_otto.pdf.

9. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. (2007). Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc. Elsevier Academic Press: 502.

10. Горбась ІМ. (2011). Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куріння. Практична ангіологія. 7–8: 46–47. URL: https://angiology.com.ua/ua/archive/2011/7-8%2846-47%29/article-439/faktori-riziku-sercevo-sudinnih-zahvoryuvan-kurinnya.

11. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28–30.

12. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об'єктивних та суб'єктивних показників здоров'я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20–23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

13. Латіна ГО, Заікіна ГЛ, Завадська ММ. (2014). Проблема тютюнопаління серед сучасних підлітків. Вісник проблем біології і медицини. 3,1 (110): 193–196. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_3%281%29__42.

14. Мамедов ФЮ, Сафаров ДА, Алексерова СМ. (2017). Патогенетические аспекты влияния курения на состояние органов и тканей полости рта. Вісник проблем біології і медицини. 2 (136): 367–372.

15. McMillen RC, Gottlieb MA, Shaefer RM. (2015). Trends in electronic cigarette use among U. S. Adults: Use is increasing in both smokers and non-smokers. Nicotine & Tobacco Research. 10 (17): 1195–1202. https://doi.org/10.1093/ntr/ntu213; PMid:25381306

16. Miech R, Johnston L, O'Malley MP, Bachman GJ. (2019). Trends in Adolescent Vaping, 2017–2019. N Engl J Med. 381: 1490–1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

17. МОЗ України. (2021). Центр Громадського Здоров'я МОЗ України. Серцево-судинні захворювання – головна причина смерті українців. Висновки з дослідження глобального тягаря хвороб у 2019 році. URL: https://phc.org.ua/news/sercevo-sudinni-zakhvoryuvannya-golovna-prichina-smerti-ukrainciv-visnovki-z-doslidzhennya.

18. Надеждин АВ, Тетенова ЕЮ, Шарова ЕВ. (2016). Зависимость от никотина: диагностика и лечение. Журнал «Медицина». 3: 164–189.

19. Пересипкіна ТВ. (2014). Стан здоров'я та прогноз поширеності захворювань серед підлітків України. Здоровье ребенка. 8 (59): 12–15.

20. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48–52.

21. Романова ЮГ, Золотухіна ОЛ. (2018). Вплив екзогенного фактору – тютюнопаління та супутньої патології шлунка на стан тканин пародонта (огляд літератури). Експериментальна та клінічна стоматологія. 1 (2): 14–17. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-2-144-23-25

22. Scott LT, Christopher HF, Connolly GN. (2015). Electronic cigarettes. The tobacco industry's latest threat to oral health. JaDa. 9 (146): 651–653. https://doi.org/10.1016/j.adaj.2015.07.002; PMid:26314967

23. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27–33.

24. Табачніков СІ, Риткіс ІС, Васильєва АЮ, Гуркова ОВ. (2013). Поширеність тютюнопаління та тютюнової залежності в різних країнах світу. Нові підходи до профілактики, психотерапії та корекції. Сучасні препарати та технології. 7 (103): 35–41.

25. Ванханова ТО. (2019). Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 4 (100): 53–59. https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.53

26. WHO. (2021). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. URL: https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.

27. Жадько СИ, Герасименко ФИ, Колючкина ЕА, Колбасин ПН, Северинова ИВ, Миронова ИВ. (2012). Влияние хронической никотиновой интоксикации на состояние слизистой оболочки полости рта. Таврический медико-биологический вестник. 1 (57): 80–83.