Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 7(127): 53-58. doi 10.15574/SP.2022.127.53
Козакевич Е. Б., Козакевич В. К., Зюзина Л. С., Фесенко М. Е., Мелащенко Е. И.
Полтавский государственный медицинский университет, Украина

Для цитирования: Kozakevіch EB, Kozakevіch VK, Ziuzina LS, Fesenko ME, Melashchenko EI. (2022). Prediction of recurrent course of respiratory infections in premature infants. Modern Pediatrics. Ukraine. 7(127): 53-58. doi 10.15574/SP.2022.127.53.
Статья поступила в редакцию 07.09.2022 г., принята в печать 15.11.2022 г.

Проблема профилактики частых респираторных заболеваний у детей остается актуальной. Среди недоношенных новорожденных наиболее уязвимую группу составляют дети с очень низкой и эстремально низкой массой тела при рождении. Поэтому разработка клинической прогностической модели развития респираторных рекуррентных инфекций у преждевременно родившихся детей может стать основой для создания профилактической программы раннего вмешательства.
Цель — определить клинико-генетические детерминанты развития рекуррентных респираторных инфекций у детей, родившихся с массой тела <1500 г; разработать алгоритм раннего прогнозирования неблагоприятных последствий.
Материалы и методы. Проведено когортное проспективное исследование, в которое включены 155 детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела. Прогнозирование развития рекуррентных респираторных заболеваний выполнено с помощью простого и пошагового множественного логистического регрессионного анализа. Генетические методы включали в себя исследование полиморфизма генов GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 и eNOS.
Результаты. Важными предикторами повышенной заболеваемости обследованных детей при простом логистическом регрессионном анализе оказались: масса тела в 12 месяцев <10 перцентиль, перенесенный рахит на первом году жизни и искусственное вскармливание при выписке из неонатального стационара. Исследование не выявило влияния полиморфизма генов семейства глютатион-S-трансфераз и генов ренин-ангиотензиновой системы на развитие рекуррентных респираторных инфекций у детей, родившихся с массой тела <1500 г.
Выводы. Разработанная модель прогнозирования рекуррентного течения респираторных инфекций у детей, родившихся с массой тела <1500 г, имеет высокую специфичность (95,35%) и умеренную чувствительность (76,90%), что свидетельствует о возможности ее применения для персонализированного подхода к профилактике неблагоприятных последствий.
Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Ключевые слова: прогнозирование, рекуррентные респираторные инфекции, преждевременно рожденные дети.
ЛИТЕРАТУРА
1. Абрамова НА. (2014). Факторы риска формирования часто болеющих детей в социально благополучных семьях в условиях мегаполиса (г. Москвы). Диссертация. Москва. Российский государственный медицинский университет: 142.

2. Arand MA, Muhlbauer R, Hengstler J. (1996). Multiplex Polymerase Chain Reaction Protocol for the Simultaneous Analysis of the Glutathione S-Transferase GSTM1 and GSTT1 Polymorphisms. Analytical Biochemistry. 236: 184-186. https://doi.org/10.1006/abio.1996.0153
PMid:8619490

3. Беш В. (2015). Оцінка ефективності препаратів інтерферону у лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють Здоров’я України. 2 (61): 32-36.

4. Фесенко МЄ, Зюзіна ЛС, Фастовець ММ, Калюжка ОО, Мелащенко ОІ. (2020). Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Вісник Української медичної стоматологічної академії. 4 (68): 34-37. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.4.34

5. Герасимчук ТС. (2016). Удосконалення профілактики респіраторних інфекцій у дітей раннього віку та прогнозування їх рекурентного перебігу. Дисертація. Запоріжжя. Національний медичний університет: 147.

6. Jolliffe DA, Griffiths CJ, Martineau AR. (2013). Vitamin D in the prevention of acute respiratory infection: Systematic review of clinical studies. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology. 136: 321-329. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2012.11.017; PMid:23220552

7. Козакевич ОБ. (2016). Фізичний розвиток вкрай недоношених дітей упродовж перших трьох років життя та фактори ризику, що впливають на його значну затримку. Современная педиатрия. 4 (76): 36-39. https://doi.org/10.15574/SP.2016.76.36

8. Козакевич ВК, Козакевич ОБ, Демиденкова НН, Мартиненко НВ, Кащенко АЮ. (2019). Психо-емоційний розвиток передчасно народжених дітей та детермінанти, що його визначають. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2 (1): 139-144. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-2-1-150-139-144

9. Козакевич ВК, Козакевич ОБ, Зюзіна ЛС. (2019). Оцінка ризику затримки мовленнєвого розвитку дітей, які народились з дуже і надзвичайно малою масою тіла. Современная педиатрия. 1 (97): 36-40. https://doi.org/10.15574/SP.2019.97.34

10. Козакевич ВК, Козакевич ОБ, Зюзіна ЛС (2020). Визначення предикторів ризику затримки статокінетичного розвитку і поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та ENOS у передчасно народжених дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні. Сучасна педіатрія. Україна. 7 (111): 28-33. https://doi.org/10.15574/SP.2020.111.28

11. Kozakevych VK, Pokhylko VI, Ziuzina LS, Kozakevych OB, Martynenko NV. (2020). The contribution of genetic determinants to the development of significant delay in physical development of extremely low-birth-weight infants.  In: Perspectives Of World Science And Education. Osaka: 170-173.

12. Квашнина ЛВ. (2013). Иммуномодулирующие эффекты витамина D у детей. Здоровье ребенка. 7 (50): 134-138. https://doi.org/10.22141/2224-0551.7.50.2013.84919

13. Malla T, Pathak OK, Malla KK. (2010). Is Low Hemoglobin level a risk factor for acute lower respiratory tract infections? J. Nepal. Pediatric. Soci. 30: 1-7. https://doi.org/10.3126/jnps.v30i1.2453

14. Mourad S, Rajab M, Alameddine A. (2010). Hemoglobin level as a risk factor for lower respiratory tract infections in Lebanese children. N. Am. J. Med. Sci. 2 (10): 461-466. https://doi.org/10.4297/najms.2010.2461; PMid:22558548 PMCid:PMC3339108

15. МОЗ України. (2014). Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям «Гострі респіраторні інфекції». URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/41522___41522.

16. Охотникова ЕН, Руденко СН, Коломиец ЕН. (2013). Рекуррентные инфекции респираторного тракта у детей и их иммунопрофилактика в свете своевременных представлений об иммуномодулирующей активности иммунотрофных препаратов. Современная педиатрия. 1 (49): 42-50.

17. Шумная ТЕ. (2015). Основные аспекты изучения факторов риска развития заболеваний респираторного тракта у детей раннего и дошкольного возраста. Здоровье ребенка. 2 (61): 64-67.

18. Шунько ЄЄ, Лакша ОТ, Биелова ОО. (2016). Анализ перинатальної патології дітей, які народились з дуже малою масою тіла, і стану здоров’я їх матерів. Здоровье женщины. 1 (107): 176-179.

19. ВООЗ. (2016). Інформаційний бюлетень Всесвітньої організації охорони здоров’я: 178. URL: https://iris.paho.org/handle/10665.2/27286.

20. Яблонь ОС, Бондаренко ТВ, Саврун ТИ, Биковська ОА, Моравська РО. (2018). Досвід роботи центру катамнестичного спостереження у Вінницькій області. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 4 (30): 5-9. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.4.30.2018.1

21. Захарова ИН, Дмитриева ЮА, Яблочкова СВ, Евсеева ЕА. (2014). Недостаточность и дефицит витамина D: что нового? Вопр. совр. педиатрии. 1: 134-140.

22. Знаменська ТК, Шунько ЄЄ, Ковальова ЕМ, Похилько ВИ, Мавропуло ТК (2016). Пріоритети національного плану дії з припинення смертей новонароджених, які можна попередити, в рамках глобальної стратегії ООН «Кожна жінка, кожна дитина». Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1 (19): 5-11. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.1.19.2016.1